Постанова

від 31.10.2011 по справі 2а-10220/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 31 жовтня 2011 року                     № 2а-10220/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А вирішив за правилами письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група Рей+"

про

надання дозволу на реалізацію описаних активів,

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група Рей+" про надання дозволу на реалізацію описаних активів.

Позов обґрунтований тим, зокрема, що відповідачем не сплачено податковий борг, а вжиті контролюючим органом заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу результату не дали, тому з метою погашення податкового боргу позивач просить дозволу на реалізацію описаних активів відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач участь повноважного представника в судовому розгляді справи не забезпечив, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся належним чином.

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи повторну неявку представника відповідача до судового засідання без поважних причин, судом ухвалено про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами та про продовження розгляду справи за правилами письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова група Рей+" (ідентифікаційний код 21605517, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Миколи Лебедєва, 6-А), зареєстроване 03.12.1998 р. Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва як платник податків з 21.07.1994 р. за №01536.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачу надіслано першу від 15.01.2008 р. №1/19 та другу від 04.03.2008 р. податкові вимоги на суми 7323,12 грн. та 7390,65 грн. відповідно. Зазначені податкові вимоги отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення з підписом уповноваженої особи.

Позивачем складено акт опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу від 28.10.2010 р. №7, відповідно до якого платником податків самостійно виділено та передано податковому органу активи, які перебувають у власності (повному господарському віданні) платника податків для спрямування їх на погашення податкового боргу на загальну суму 184262,00 грн.

Згідно з повідомленням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 18.10.2011 р. №21785/10/24-111 за ТОВ "Промислова група Рей+" рахується заборгованість в розмірі 262869,14 грн. в тому чисті з податку на додану вартість – 065,91 грн., земельний податок з юридичних осіб – 260803,23 грн. Наявність податкового боргу також підтверджується обліковими картками платника податку.

Вирішуючи спір, суд виходить за наступного.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 р. №2181-ІІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі – Закон №2181-ІІІ), узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на адресу відповідача контролюючим органом направлялись перша та друга податкові вимоги, які відповідачем були отримані. Станом на час розгляду справи в суді, відсутня інформація про оскарження вказаних податкових вимог.

Відповідно до підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених  підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Згідно з актом опису активів від 28.10.2010 р. №7, платником податків самостійно виділено та передано податковому органу активи (три автомобілі), які перебувають у власності (повному господарському віданні) платника податків для спрямування їх на погашення податкового боргу на загальну суму 184262,00 грн.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, чинного на час звернення позивача до суду з позовом, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За таких обставин, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, відсутність у нього коштів, які можуть бути стягнуті в рахунок погашення такого боргу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відповідно адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Надати Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва дозвіл на реалізацію описаних  активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група Рей+" (ідентифікаційний код 21605517).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                             В.А. Донець