Постанова

від 24.10.2011 по справі 2а-9818/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 24 жовтня 2011 року                     № 2а-9818/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю. вирішив у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

до

Приватного підприємства "Єліма"

про

стягнення заборгованості у розмірі 7628,32 грн.,

Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства "Єліма" податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності  в сумі 7628,32 грн.

Позов обґрунтований зокрема тим, що відповідачем не сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобов’язання з земельного податку за 2010 рік.

У судовому засіданні 27 вересня 2011 року представник позивача позов підтримав просив його задовольнити.

До судового засідання 18 жовтня 2011 року представник позивача не прибув, водночас до суду надійшла телефонограма про розгляд справи без участі представника.

Відповідач участь повноважного представника в судовому розгляді справи не забезпечив.

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку. Також, відповідно до частини одинадцятої статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлявся про місце, дату та час судових засідань.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України, судом ухвалено про продовження розгляду справи за правилами письмового провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Єліма" (ідентифікаційний код 35590778, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А), зареєстроване 22.11.2007 р. Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією, як платник податків перебуває на обліку у Державній податковій інспекції Оболонського району міста Києва з 26.11.2007 р. за  №10032 (довідка від 17.08.2009 р. №1807/29-106).

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано податковий розрахунок земельного податку за 2010 рік на загальну суму 22885,00 грн.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов’язання, позивачем прийнята перша від 01.06.2010 р. №1/518 та друга від 15.07.2010 р. №2/603 податкові вимоги на суми 1860,06 грн. та 3767,14 грн. відповідно. Вказані вимоги отримані відповідачем, про що свідчать підписи уповноваженої особи на повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Рішенням Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 27.08.2010 р. №106 вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності відповідача.

Станом на час розгляду справи судом, податковий борг відповідача перед бюджетом становить 7628,32 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" від 03 липня 1992 року № 2535-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначалось, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"                                 від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлювалось, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності-протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов’язання з земельного податку, шляхом подання податкового розрахунку земельного податку за 2010 рік.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пунктом 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (підпункт 6.2.1). Податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога – не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (підпункт "а" підпункту 6.2.3); друга податкова вимога – не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт "б" підпункту 6.2.3). Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (підпункт 6.2.4).

Як уже зазначалось, перша та друга податкові вимоги були вручені відповідачу.

Станом на час розгляду справи судом, відповідачем суму податкового боргу з земельного податку, який утворився на підставі самостійно узгодженого та не сплаченого податкового зобов’язання не сплачено.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, чинного на час звернення позивача до суду, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 7628,32 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Єліма" на користь Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області податковий борг у розмірі 7628,32 грн. (сім тисяч шістсот двадцять вісім грн. 32 коп.).

 Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                                           В.А. Донець