Постанова від 04.11.2011 по справі 2а-5428/11/2670



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 04 листопада 2011 року                     № 2а-5428/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. вирішив за правилами письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

до

Спільного українсько-словацького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "К.Ф.М."

про

стягнення 44908,01 грн.,

Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Спільного українсько-словацького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "К.Ф.М." податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності  в сумі 44908,01 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.05.2011 р.).

Позов обґрунтований зокрема тим, що відповідачем не сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки за 2010-2011 роки.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач участь повноважного представника в судовому розгляді справи не забезпечив, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся належним чином.

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами та продовження розгляду справи в письмовому провадженні.   

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Спільне українсько-словацьке підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "К.Ф.М." (ідентифікаційний код 24586393, місцезнаходження: 04210,        м. Київ, вул. Тимошенка, 18), зареєстроване 10.02.2006 р. Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік на загальну суму 62963,65 грн. та за 2011 рік на загальну суму 125928,05 грн.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати, позивачем прийнята перша від 03 вересня 2010 р. №1/2282 та друга від 25 листопада 2010 р. №2/2912 податкові вимоги на суми 4644,41 грн. та 8179,07 грн. відповідно. Вказані вимоги отримані відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці першої податкової вимоги та на повідомленні про вручення поштового відправлення другої податкової вимоги.

Станом на час розгляду справи судом, податковий борг відповідача перед бюджетом становить 44908,01 грн., що підтверджується довідками Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про заборгованість Спільного українсько-словацького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "К.Ф.М." перед бюджетом та зворотнім боком облікової картки платника податків.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" від 03 липня 1992 року № 2535-XII (з наступними змінами та доповненнями, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)  визначалось, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі – Закон №2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платником податку самостійно узгоджено податкове зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки, шляхом подання податкових декларацій за 2010-2011 роки.

Згідно з пунктом 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (підпункт 6.2.1). Податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога – не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (підпункт "а" підпункту 6.2.3); друга податкова вимога – не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт "б" підпункту 6.2.3). Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (підпункт 6.2.4).

Як уже зазначалось, перша та друга податкові вимоги були вручені відповідачу.

Пунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, чинного на час звернення позивача з позовом, встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 44908,01 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Спільного українсько-словацького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "К.Ф.М." (ідентифікаційний код 24586393) на користь Державного бюджету України (р/р 33211811700006, код платежу 13050100 в УДК у Оболонському районі міста Києва ГУ ДКУ у місті Києві, МФО 820019) суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 44908,01 грн. (сорок чотири тисячі дев’ятсот вісім грн. 01 коп.) .

 Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                                               В.А. Донець