Рішення

від 10.09.2008 по справі 17/350-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/350-08

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

10.09.08                                                                                          Справа №  17/350-08

За позовом    Відкрите акціонерне товариство “Яготинський механічний завод”

до          Фермерське господарство “Л.Ю.К.С.”

про        стягнення 23 045,50 грн

     Суддя  В.Г. Суховий

Представники: згідно з протоколом судового засідання

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Яготинський механічний завод” (далі –Позивач) до Фермерського господарства “Л.Ю.К.С.” (далі –Відповідач) про стягнення                     23 045,50 грн, з яких 20 000,00 грн –заборгованість, 888,06 грн. –інфляційні та 157,44 грн –3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору позики від 27.02.2008р., щодо повернення отриманої безвідсоткової позики.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 20.08.2008р. розгляд справи було відкладено на 10.09.2008р.

10.09.2008р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представником позивача в судовому засідання заявлено клопотання про накладення арешту на рахунок відповідача. Суд відхиляє подане клопотання відповідача з огляду на те, що відповідачем не зазначено, які саме обставини можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач свого представника в судове засідання вдруге не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та інших витребуваних документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 01.07.2008р. та від 20.08.2008р., про що свідчить повідомлення про отримання поштового відправлення № 13005115 від 10.07.2008р. (в матеріалах справи).

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  в с т а н о в и в:

27 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Яготинський механічний завод” та Фермерським господарством “Л.Ю.К.С.” було укладено договір безвідсоткової цільової позики (далі – Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) позивач (позичальник) зобов'язувався надати відповідачу (позичальнику) безвідсоткову цільову позику, а відповідач зобов'язується використати позику за цільовим використанням та повернути її в установлений термін даного договору.

Відповідно до п.п 2.2, 2.3 Договору позивач зобов'язується надати відповідачу позику  протягом 3-х днів з моменту підписання даного Договору в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

Як свідчать матеріали справи позивач на виконання умов Договору 28.02.2008р. перерахував кошти у сумі 20 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 71 від 28.02.2008р. (в матеріалах справи).

Згідно з п.п 2.4 і 3.1 Договору строк дії позики з моменту перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача і до 12.03.2008р. По закінченню даного строку відповідач зобов'язується повернути позику в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача в термін 7-ми банківських днів.

Отже, з урахуванням вказаних пунктів договору відповідач зобов'язаний був повернути позивачу отриману позику у сумі 20 000,00 грн в строк до 24.03.2008р.

Однак, як свідчать матеріали справи відповідач в обумовлений Договором строк отримані в позику кошти позивачу не повернув.

3 червня 2008 року на адресу відповідача позивачем була надіслана претензія            № 01-100 (а.с. 15-17), що підтверджується фінансовим чеком № 2337 від 03.06.2008р. та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 18, 19) з вимогою повернути суму позики в розмірі 20 000,00 грн. Однак дана претензія залишилась без відповіді.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  заборгованості за Договором безвідсоткової цільової позики від 27.02.2008р. у сумі 20 000,00 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних у сумі 888,06 грн нарахованих за квітень-травень 2008р. та 3% річних у сумі 157,44 грн нарахованих за період з 13.03.2008р. по 16.06.2008р. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки згідно з п.п 2.4 і 3.1 Договору відповідач зобов'язаний був повернути позивачу отриману позику у сумі 20 000,00 грн в строк до 24.03.2008р., позивачем невірно нараховано 3% річних за період з 13.03.2008р. по 16.06.2008р.

Згідно розрахунку господарського суду 3% річних нарахованих на суму заборгованості 20 000,00 грн за період з 24.03.2008р. по 16.06.2008р. становить 139,73 грн.

Інфляційні відповідно до перерахунку господарського суду нараховані на суму заборгованості 20 000,00 грн за квітень-травень 2008р. становлять 880,00 грн.

Тому господарський суд частково задовольняє позовні вимоги позивача в  цій частині та стягує з відповідача 880,00 грн  - інфляційних  та 139,73 грн - 3% річних.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати в частині державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених вимог.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 2 000,00 грн, оскільки позивач був змушений звернутися до послуг юриста, що підтверджується договором № 1 від 10.01.2008р., актом виконаних робіт від 10.06.2008р. та банківською випискою від 28.02.2008р.

Однак зазначена вимога позивача не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Як встановлено судом 10 січня 2008 року між позивачем (ВАТ “Яготинський механічний завод”) та Суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Хитрюк Олексій Анатолійович був укладений договір про надання юридичної допомоги № 1, відповідно до якого СПД Хитрюк О.А. бере на себе зобов'язання по наданню юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбаченим договором.

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт від 10.06.2006р. СПД Хитрюком О.А. була надана позивачу юридична допомога з підготовки претензії та позовної заяви до господарського суду з приводу повернення з Фермерського господарства “Л.Ю.К.С.” позики в сумі 20 000,00 грн. Допомога надана відповідно до Договору № 1 від 10.01.2008р. та підлягає оплаті у сумі 2 000,00 грн.

Як зазначається в частині першій ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. А частиною другою цієї статті встановлено, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Стаття 28 ГПК, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво.

Водночас у вирішенні питань, пов'язаних з розглядом вимог сторін та третіх осіб про відшкодування їх витрат на послуги представників у господарському суді, слід враховувати таке.

За приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Згідно з ст. 44 ГПК України судові витрати складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Тобто, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Така ж правова позиція з аналогічного питання викладена в постанові Верховного Суду України від 01.10.2002  №  30/63 та п.10 листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”  № 01-8/973 від 14.12.2007р.

Юридична ж допомога позивачу по стягненню з СФ  “Л.Ю.К.С.” позики надавалася згідно договору  про надання юридичної допомоги № 1 СПД Хитрюком О.А. Доказів що Хитрюк О.А. є адвокатом позивачем суду не подано. Крім того, позивачем не подано доказів оплати 2 000,00 за надані юридичні послуги, а лише йдеться посилання в позовній заяві на банківську виписку, яку відповідно до переліку додатків до позову не додано.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави щодо покладення на відповідача судових витрат у розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства “Л.Ю.К.С.” (код 33889719) на користь Відкритого акціонерного товариства “Яготинський механічний завод”  (код 00333351) 20 000,00 грн. основного боргу, 880,00 грн  - інфляційних, 139,73 грн - 3% річних,  а також судові витрати: держмито у розмірі 210,00 грн. та 107,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 8,06 грн - інфляційних, 17,71 грн - 3% річних –відмовити.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.