Рішення

від 28.08.2008 по справі 5/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.08                                                                                 Справа № 5/112

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА АГРО”, м. Київ

до Сільськогосподарського фермерського господарства “Гамага”,                              смт. Троїцьке, Троїцький район, Луганської області

про стягнення  1528 грн. 90 коп.            

                                                                  Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення  пені - 692 грн. 35 коп., 3% річних –98 грн. 67 коп., інфляційних нарахувань –1212 грн. 34 коп. за договором від 10.04.06 № 01-115-06, збитків за користування послугами юридичної фірми 300 грн.

Заявою від 18.08.08 позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути пеню - 513 грн. 56 коп., 3% річних –71 грн. 76 коп., інфляційних нарахувань –943 грн. 58 коп. за договором від 10.04.06 № 01-115-06, збитків за користування послугами юридичної фірми 300 грн.

Дана заява приймається судом до розгляду, розглядаються зменшені позовні вимоги.

Відповідач витребувані документи та відзив на позивну заяву  суду не подав, його представник в судове засідання не з'явився. Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача суд, -

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2008 року ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення із СФГ "Гамага" суми заборгованості та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №01-115-06 від 10 квітня 2006 року (далі -Договір).

03 березня 2008 року Господарським судом Луганської області рішенням по справі №14/29 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО" до Сільськогосподарського фермерського господарства „Гамага" про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу товару та відшкодування збитків задоволено частково.

Відповідно до вказаного рішення підлягає стягненню із СФГ "Гамага" на користь ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" заборгованість у сумі 8323 гривні 56 копійок, штраф у сумі 694  гривні 65 копійок, пеня у розмірі 1937 гривень 70 копійок, 3% річних у сумі 481 гривня 92 копійки, індекс інфляції у розмірі 1933 гривні 56 копійок, 133 гривні 71 копійка держмита та 102 гривні 64 копійки витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СФГ "Гамага" оплатило основну суму боргу лише 12 червня 2008 року.

Позивач, враховуючи несвоєчасне проведення розрахунків по повному погашенні заборгованості згідно Договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №01-115-06 від 10 квітня 2006 року, звернувся з позовом про стягнення пені - 513 грн. 56 коп., 3% річних –71 грн. 76 коп., інфляційних нарахувань –943 грн. 58 коп. за договором від 10.04.06 № 01-115-06, збитків за користування послугами юридичної фірми 300 грн.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Договір №01-115-06 від 10 квітня 2006 року діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.11.1). У відповідача було невиконане зобов'язання щодо оплати товару –до 12 червня 2008 року.

Отже саме до цієї дати діяв договір.

Відповідно до ст.525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 8.2. Договору, за прострочення виконання зобов'язання Покупець сплачує на користь ПРОДАВЦЯ пеню в розмірі 0,08% від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Виходячи із цього, штрафні санкції у вигляді пені за Договором №01-115-06 від 10 квітня 2006 року нараховуються з 29 лютого 2008 року (наступного дня після написання та подання заяви про збільшення позовних вимог по справі №14/29) до 11 червня 2008 року (до моменту розрахунку за Товар).

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року за №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1).

Разом із тим ст.3 зазначеного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Беручи до уваги той факт, що розмір пені передбачений Договором, у розмірі 0,08% від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, пеня підлягає нарахуванню виходячи із подвійної облікової ставки НБУ.

Сума нарахованих штрафних санкцій (пені) згідно з розрахунком становить 513  гривень 56 копійок за зазначений позивачем період. Дана пеня нарахована вірно, тому позовні вимоги про її стягнення підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума нарахованих 3% річних становить 71 гривня 76 копійок за період з 29 лютого 2008 року до 11 червня 2008 року

Нарахування індексу інфляції позивачем здійснюється із лютого 2008 року по травень 2008 року у сумі 943 гривні 58 копійок.

Дані суми також нараховані обґрунтовано, тому підлягають стягненню на користь позивача.

В розумінні статті 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Одним із переліку, якими можуть бути захищенні права та інтереси даний суб'єктів є відшкодування збитків.

Позивач зазначає, що ним були понесені додаткові витрати в розумінні ст. ст. 224, 225 ГК України –витрати на правову допомогу ТОВ «Незалежна юридична компанія»у розмірі 300  гривень, згідно договору №128/06/08 від 13 червня 2008 року, які були сплачені ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ».

Суд дійшов висновку, що у задоволені позову щодо стягнення збитків у сумі 300 грн. слід відмовити з огляду на наступне.

Стаття 224 ГК України встановлює, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське порушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

податкові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин  і яке виражається у зроблених ним витратах тощо. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення , який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; противоправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.

Важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні взятих на себе зобов'язань Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки –наслідком протиправної дії.

Господарський суд вважає, що не є очевидним необхідний причинний зв'язок між діями позивача, що призвели до збитків, та невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо оплати поставленого товару.

Віднесення до збитків витрат позивача, пов'язаних із наданням правової допомоги, суперечить закону, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку із заборгованістю, яка стягується позивачем. Подібна позиція висловлюється Вищим господарським судом України, має сталий характер і простежується за іншими справами, наприклад у постанові Верховного суду України від 04.03.02 у справі № 2/217, у постановах Вищого господарського суду України від 05.05.04 у справі № 41/327, від 19.05.04 у справі № 229/8-03.

За таких підстав у стягненні збитків 300 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського фермерського господарства “Гамага”,                              смт. Троїцьке, вул.Лісова, 8,  Троїцький район, ідентифікаційний код 31363883 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА  АГРО”, м. Київ, вул.Ямська, 28 «А», місцезнаходження –м.Київ, вул.Стельмаха, 3, ідентифікаційний код 25591321 пеню 513 грн. 56 коп., 3% річних –71 грн. 76 коп., інфляційні нарахування – 943 грн. 58 коп.,  витрати на сплачене держмито 85 грн. 27 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 98 грн. 65 коп. Наказ видати.

3.          В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 28.08.08 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після  закінчення  10-ти денного строку з дня його  підписання.

Дата підписання рішення 01 вересня 2008 року.

Суддя                                                                                     Є.А.Лісовицький