11/89-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
09 вересня 2008 р. Справа 11/89-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера»(арбітражний
керуючий Білера Олег Вікторович), м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю «Остер», м. Вінниця
про стягнення 23 790 грн. 79 коп..
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:
від позивача - А. Голінний за довіреністю;
від відповідача - О. Волчков за довіреністю.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Остер»заборгованості за договорами купівлі-продажу № 2606/01 від 26.06.2006р. та № 3006/01 від 30.06.2007р. в загальному розмірі 23790,79 грн., з яких: 16000 грн. –основний борг, 237,90 грн. –3% річних, 6901,76 грн. –інфляційних.
В процесі розгляду справи позивач подав заяву від 05.08.2008р., якою зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 11554,48 грн. основного боргу, 2240,28 грн. інфляційних та 318,01 грн. –трьох відсотків річних.
Позов із заявою мотивовано тим, що між сторонами укладено договори купівлі-продажу № 2606/01 від 26.06.2006р. та № 3006/01 від 30.06.2006р., відповідно до яких позивач зобов‘язався поставити, а відповідач відповідно прийняти та оплатити засоби захисту рослин. На виконання зобов‘язань позивач згідно накладних поставив відповідачу товар на загальну суму 22227,60 грн.. Проте відповідач порушив взяті на себе зобов‘язання в частині проведення розрахунків та сплатив лише 10673,12 грн..
Відповідач в поясненнях визнає заборгованість по договору 2606/01 від 26.06.2006р. в розмірі 11554,48 грн.., не погоджується з розміром нарахованих позивачем інфляційних та трьох відсотків річних. Заборгованість по договору № 3006/01 від 30.06.2006р. погасив шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача коштів в розмірі 4445,52грн., що підтверджується платіжним дорученням 574 від 01.07.2008р..
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
26.06.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Агросфера»та товариством з обмеженою відповідальністю «Остер»укладено договір № 2606/01 за умовами якого ТОВ «Агросфера»зобов‘язалось передати , а ТОВ «Остер»прийняти та оплатити у відповідності з умовами даного договору засоби захисту рослин по ціні і в кількості, вказаній в додатку до договору.
На виконання умов договору позивач згідно накладної № 266/01 від 26.06.2006р. поставив відповідачу засіб захисту рослин «Цукрон»в кількості 80 літрів на суму 17782,08 грн..
Відповідно до п. 4.2 договору наданого позивачем, відповідач зобов‘язався провести розрахунок таким чином:
Передоплата до 27.06.2006р. в розмірі 20% від загальної вартості товару, що становить 3556,42 грн.;
Провести другий платіж до 01.09.2006р. в розмірі 80 % від загальної вартості товару, що становить 14225,66 грн..
Відповідач платіжними дорученнями № 270 від 26.06.2006р. та № 438 від 26.06.2006р. здійснив попередню оплату за товар в розмірі 3778,70грн.. Крім того, 23.10.2006р. перерахував на розрахунковий рахунок позивача 2448,90 грн., що загалом становить 6227,90 грн.
Таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 11554,48 грн..
З метою проведення розрахунків за поставлений товар позивач направив відповідачу претензію від 15.05.2008р., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, позовні вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 11554,48 грн. підлягають задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином розмір інфляційних нарахувань за договором № 2606/01 від 26.06.2006р. становить 243,80 грн., трьох відсотків річних –69,33 грн..
30.06.2006р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу за № 3006/01 відповідно до якого позивач зобов‘язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити засоби захисту рослин по ціні і кількості вказаній в додатку до договору.
Згідно накладної від 30.06.2006р. за № 366/01 позивачем було поставлено товару на загальну суму 4445,52 грн..
Відповідно до п. 4.2 договору, відповідач зобов‘язався провести розрахунок таким чином:
Передоплата до 05.07.2006р. в розмірі 20% від загальної вартості товару, що становить 899,10 грн.;
Провести другий платіж до 01.09.2006р. в розмірі 80 % від загальної вартості товару, що становить 3556,42 грн..
Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив оплату поставленого товару з порушенням строків встановлених договором, а саме 01.07.2008р. перерахував на рахунок позивача 4445,52 грн..
Таким чином, позивачем правомірно, у відповідності з ч.2 ст. 625 ЦК України нараховано 1996,48 грн. встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 248,68 грн. –три відсотки річних..
Відповідно до ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи, що відповідач доказів у спростування позовних вимог не надав, а позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Остер» (вул. Келецька, 111/185, м. Вінниця, код 23103085) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера»(18005, вул. Волкова, 59, кВ. 35, м. Черкаси, код 32482810) 11554 грн. 48 коп. –боргу; 2240 грн. 28 коп. –інфляційних нарахувань; 318 грн. 01 коп. –3% річних; 185 грн. 58 коп. витрат зі сплати державного мита та 90 грн. 70 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам.
Рішення оформлено та підписано 10.09.2008р.
Суддя В. Матвійчук
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2008 |
Оприлюднено | 18.09.2008 |
Номер документу | 2026195 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Матвійчук В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні