Постанова

від 20.08.2008 по справі 14/8792

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/8792

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 серпня 2008 р.                                                                                    № 14/8792  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.Грека Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат "Слов'янський"

на рішеннявідта на постановувідгосподарського суду Хмельницької області28.01.2008Житомирського апеляційного господарського суду22.05.2008

у справі№ 14/8792

за позовомСелянсько-фермерського господарства "Джерело"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат "Слов'янський"

простягнення 55 608,10 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Терещук В.О.;

- відповідачаСубботіна Л.О.

Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 19.08.2008, розгляд справи № 14/8792 господарського суду Хмельницької області здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. –головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Грек Б.М.

ВСТАНОВИВ:

Селянсько-фермерське господарство "Джерело" (далі –позивач) звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат "Слов'янський" (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 55 608,10 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору щодо вирощування та закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти "А" від 30.10.2005 в частині здійснення повного розрахунку за отриманий товар.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.01.2008 у справі № 14/8792 (суддя Гладюк Ю.В.), залишеного без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.05.2008 (колегія суддів у складі: Щепанська Г.А. –головуючий суддя, судді Гулова А.Г., Пасічник С.С.), позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 55 608,10 грн. боргу, 556,08 грн. витрат на оплату державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: ч. 2 ст. 631, ч. ч. 2, 3 ст. 632, ч. 3 ст. 653, ст. 654 Цивільного кодексу України.

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами першої та апеляційної інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що:

- позивач на виконання договору щодо вирощування та закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти "А" від 30.10.2005 по накладній № 454 від 20.11.2006 через Кучера О.Д. (довіреність ЯМЮ № 321040) реалізував відповідачу 955,870 т товару по ціні 207,92 грн. за 1 т на суму 198 746,65 грн. відповідно до додаткової угоди від 22.11.2006, укладеній до договору № 30/10 від 30.10.2005; крім того, позивачем були надані відповідачу послуги по перевозці товару на суму 2 121,42 грн. згідно з накладною № 439 від 30.10.2006;

- згідно з п. 4.2 договору продаж цукрових буряків здійснюється в період з 10.09.2005 до закінчення сезону переробки;

- договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (пункт 12.3 договору);

- при цьому, господарським судом першої інстанції, враховуючи пояснення представників сторін, відповідно до яких між сторонами будь-яких інших договорів на вирощування та закупівлю цукрових буряків не укладалось, у зв'язку із чим у своїх правовідносинах у 2006 році сторони керувались умовами договору, укладеного в 2005 році, встановлено, що саме цією обставиною і була обумовлена здача-приймання буряка без зазначення у відповідних документах його ціни; також судом враховані пояснення представника позивача, згідно з якими вищезазначені обставини справи обумовлюються підписанням 22.11.2006 сторонами додаткової угоди до договору від 30.10.2005, якою сторони змінили редакцію пункту 3.1.2 договору від 30.10.2005, зокрема, було змінено ціну зданого буряка для виробництва цукру квоти "А" на 210 грн. замість 170 грн.;

- господарським судом першої інстанції прийняті до уваги пояснення позивача про те, що акт звірки готувався відповідачем, який сам і зазначив ціну буряка за тону –207,92 грн.;

- враховуючи викладене, суд першої інстанції оцінив поданий акт звірки розрахунків не лише як документ, що відображає дійсний стан розрахунків, а і як документ, що підтверджує погодження сторонами нової ціни на цукровий буряк на відміну від раніше визначеної;

- відповідно до пункту 5.1 договору остаточні взаєморозрахунки за здані цукрові буряки між сторонами проводяться не пізніше 30 днів після завершення поставки сировини та проведення остаточної звірки;

- згідно з актами звірки, складеними станом на 15.12.2006 та 26.10.2007 відповідач має борг перед позивачем в розмірі 55 608,10 грн.;

- доказів повного розрахунку за договором № 30/10 від 30.10.2005 та додатковій угоді від 22.11.2006 відповідачем не надано;

- за таких обставин, господарські суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із статтею 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що судові рішення попередніх судових інстанцій вказаним вимогам не відповідають, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла у зв'язку несплатою останнім повної вартості товару, отриманого за накладною № 454 від 20.11.2006 його повноважним представником Кучером О.Д. на підставі довіреності серії ЯМЮ № 321040.

В той час, як суди попередніх судових інстанцій стягнули заборгованість на підставі складених та підписаних сторонами актів звірки взаєморозрахунків від 15.12.2006 та від 26.10.2007, не дослідивши питання того, чи включена накладна № 454 від 20.11.2006, на підставі якої стягується заборгованість, до складених між сторонами актів звірки.

Крім того, у статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ –це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частин першої, другої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, акт звірки взаєморозрахунків як зведений обліковий документ, відображаючи загальну суму заборгованості, не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Достовірність даних бухгалтерського обліку відповідно до статті 10 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджується інвентаризацією активів і зобов'язань.

З огляду на викладене, судами двох попередніх інстанцій безпідставно не прийняті до уваги заперечення відповідача, які ґрунтуються на положеннях статей 631, 632, 653 Цивільного кодексу України.  

Судами не перевірено всіх обставин справи та не витребувано доказів на підтвердження факту здійснення позивачем поставки товару відповідачу та отримання його останнім, як-то: довідку за підписом керівника та головного бухгалтера відповідача про оприбуткування чи неоприбуткування матеріальних цінностей за спірною накладною; не досліджено належним чином довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЮ № 321040, типової форми № М-2, затвердженої наказом Мінстату України 21.06.1996 № 192 (а.с. 12), за якою представник відповідача Кучер О.Д. отримав зазначений у ній товар, не співставлено дату здійснення поставки товару з датою видачі вказаної довіреності.

Отже, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат "Слов'янський" задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 28.01.2008 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.05.2008 у справі № 14/8792.

Справу № 14/8792 направити на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                                         Н.М. ГУБЕНКО

Судді                                                                                                       Т.Л. БАРИЦЬКА

                                                                                                                         Б.М. ГРЕК