Б-19/55-08
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2008 р. № Б-19/55-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Короткевича О.Є. (доповідач у справі)
суддів :Мамонтової О. М., Хандуріна М.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова
на постанову господарського суду Харківської області від 11.04.2008 року
у справі№ Б-19/55-08
за заявою боржникаТОВ "К.А.В.-2006"
про Банкрутство
За участю сторін:
Від ліквідатора: Босенко К. В. дов. від 15.04.2008 року
ВСТАНОВИВ:
Голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "К. А. В.-2006" звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про визнання банкрутом в порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (зі змінами і доповненнями) (далі –Закон № 2343-ХІІ).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 квітня 2008 року порушено провадження у справі № Б-19/55-08 про банкрутство ТОВ "К. А. В.-2006".
Постановою господарського суду м. Києва від 11 квітня 2008 року (а.с. 42) ТОВ "К. А. В.-2006" визнано банкрутом відповідно до ст. 51 Закону № 2343-ХІІ та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Кукса О. В. та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії, зокрема, подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом та надати суду по завершенню ліквідаційної процедури звіт та ліквідаційний баланс підприємства - банкрута.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду ДПІ у Київському районі м. Харкова звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову суду першої інстанції від 11 квітня 2008 року у справі № Б-19/55-08 скасувати, справу направити для розгляду до господарського суду Харківської області.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови порушив норми процесуального та матеріального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Чинне законодавство про банкрутство пов'язує можливість відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 51 Закону з доведенням боржником обставин недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2008 року порушено провадження у справі № Б-19/55-08 про банкрутство ТОВ "К. А. В.-2006" за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 51 Закону.
Як вбачається з тексту заяви голови ліквідаційної комісії ТОВ "К. А. В.-2006" Кукс О. В. 17 травня 2007 року засновником товариства –Кукс О. В. прийнято рішення про припинення діяльності товариства, шляхом його ліквідації, про створення ліквідкомісії та здійснення ліквідаційної процедури, активи боржника у вигляді грошових коштів становлять 500 грн., дебіторська заборгованість відсутня, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги становить 176 500 грн., заборгованість з виплати заробітної плати відсутня, керуючись ст. 51 Закону голова ліквідаційної комісії звернувся до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі за спрощеною процедурою.
Постанова господарського суду Харківської області від 11 квітня 2008 року про визнання боржника банкрутом мотивована тим, що боржник припинив свою діяльність та його майна недостатньо для задоволення вимог кредитора, оскільки ліквідаційна комісія, відповідно до вимог ст. 51 Закону, зобов'язана звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи, у разі, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, а також за наявності інших ознак, що свідчать про неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх сплати, господарський суд дійшов висновку про наявність усіх підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду першої інстанції прийняття з порушенням норм ст.ст. 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 60 Господарського кодексу України (далі –ГК України), ст. 51 Закону та підлягають скасуванню виходячи з такого.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги той факт, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Відповідно до вимог ч. 4, ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст. 60 ГК України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію товариства та складання проміжного ліквідаційного балансу можливе з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи, заяви голови ліквідаційної комісії про порушення справи про банкрутство, до неї не доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України, який затверджується учасниками юридичної особи, не додані докази здійснення комісією з припинення юридичної особи повідомлення в друкованих засобах масової інформації у порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, та відсутні посилання на факти: здійснення оцінки наявного майна боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку, які необхідні для встановлення наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону, вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції зроблено не було.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку, звернення з заявою про порушення справи про банкрутство та порушення провадження за спрощеною процедурою, яку регулює ст. 51 Закону, можливе лише після закінчення строку, який передбачений ч. 4 ст. 105 ЦК України.
Після розміщення комісією з припинення юридичної особи в друкованих засобах інформації повідомлення про припинення юридичної особи, в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, цей факт стає загальновідомим.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що справа про банкрутство ТОВ "К. А. В.-2006" порушена неправомірно, без належного з'ясування кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості, без наявності доказів повідомлення кредиторів комісією з припинення юридичної особи та дотримання строків, які передбачені ч. 4, ст. 105 ЦК України та всебічного встановлення, відповідно до вимог норм ЦК України та ГК України того факту, що вартості майна боржника, щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим у господарського суду були відсутні правові підстави для визнання постановою від 11 квітня 2008 року боржника банкрутом на підставі ст. 51 Закону.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 11 квітня 2008 року у справі № Б-19/55-08 задовольнити.
Постанову господарського суду Харківської області від 11 квітня 2008 року у справі № Б-19/55-08 скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий О. Є. Короткевич
Судді О. М. Мамонтова
М. І. Хандурін
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2008 |
Оприлюднено | 18.09.2008 |
Номер документу | 2026520 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Короткевич O.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні