Рішення

від 10.09.2008 по справі 17/382-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/382-08

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

10.09.08                                                                                          Справа №  17/382-08

За позовом    Товариство з обмеженою відповідальністю “Ельдорадо”

до             Товариство з обмеженою відповідальністю “Терабет сервіс”

про           стягнення 85 866,88 грн

     Суддя  В.Г. Суховий

Представники: згідно з протоколом судового засідання

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Ельдорадо” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Терабет сервіс” (далі –Відповідач)  про стягнення             85 866,88  грн, з яких 41 301,00 грн –основний борг, 3 462,49 грн –пеня, 28 150,50 грн –штрафна санкція, 2 026,58 грн –3% річних та 10 926,31 грн –інфляційні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору переробки насіння цукрового буряку № 202 від 29.03.2006р., щодо оплати виконаних робіт.

В судовому засіданні 10.09.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та інших витребуваних документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду   від 01.08.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 14137643 від 12.08.2008р.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд в с т а н о в и в:

29 березня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ельдорадо” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Терабет сервіс” було укладено договір переробки насіння цукрового буряку № 202 (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставити, а відповідач прийняти на переробку насіння цукрового буряку за кількістю та якістю відповідно до накладних, та виконати послуги по їх очищенню, шліфовці, потравленню та упаковці.

Відповідно до п. 2.2 Договору вартість послуг по обробці насіння цукрового буряку визначається в акті виконаних робіт. Загальна вартість Договору становить 56 301,00 грн.

На підставі зазначеного Договору позивач надав відповідачу послуги по переробці цукрового буряку у кількості 5 755 кг. на загальну суму 56 301,00 грн, що підтверджується Актом виконаних робіт від 11.04.2006р., рахунком № 53 від 11.04.2006р., рахунком № 54 від 11.04.2006р., накладною № 371 від 11.04.2006р. (належним чином завірені копії в матеріалах справи, а.с. 16, 17).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата за отриманий товар здійснюється до 01.05.2006р.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення своїх Договірних зобов'язань за надані послуги по переробці насіння цукрового буряку розрахувався частково в сумі 15 000,00 грн, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість  у сумі 41 301,00 грн (56 301,00 грн - 41 301,00 грн).

15.12.2006р. позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога № 431 (що підтверджується квитанцією № 175783 від 20.12.2006р.) з проханням розрахуватися за надані послуги у сумі 41 301,00 грн.

Листом-відповіддю № 12 від 26.12.2006р. відповідач підтвердив наявну заборгованість у сумі 41 301,00 грн та запропонував відстрочити розрахунки за надані послуги у зв'язку з тим, що не всі підприємства розрахувалися з відповідачем за поставлене насіння.

Станом на час подання позову (21.07.2008р.) відповідачем заборгованість у сумі 41 301,00 грн сплачена не була.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги по Договору переробки насіння цукрового буряку № 202 від 29.03.2006р. у сумі 41 301,00  є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 10 926,31 грн. інфляційних за період з 01.07.2006р. по 01.01.2008р. та 2 026,58 грн. 3% річних за період з 20.06.2006р. по 06.02.2008р.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3 462,49 грн пені, нарахованих позивачем на суму заборгованості 41 301,00 грн за період з 20.06.2006р. по 16.12.2006р. суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до п. 6.1 Договору № 202 від 29.03.2006р. відповідач у випадку прострочення оплати за послуги по переробці насіння цукрового буряку сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата за отриманий товар здійснюється до 01.05.2006р. Отже, нарахування пені припиняється через шість місяців (травень-жовтень), тобто 30.10.2006р.

Таким чином, позивачем невірно нараховано пеню за період з 20.06.2006р. по 16.12.2006р. в сумі 3 462,49 грн., оскільки, нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Згідно розрахунку господарського суду, пеня на суму заборгованості 41 301,00 грн. з урахуванням  ч.6 ст.232 ГК України, за період з 20.06.2006р. (як рахує сам позивач) по 30.10.2006р. складає 2 558,60 грн.

Тому господарський суд частково задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені та стягує з відповідача пеню у розмірі 2 558,60 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 28 150,50 грн штрафної санкції задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, пеня та штраф згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України є різновидами неустойки, а тому одночасне стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення є неможливим.

Аналогічна позиція з даного питання викладена також в Постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі № 24/17-06.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Терабет сервіс”                              (код 32395832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ельдорадо” (код 30003414) 41 301,00 грн. основного боргу, 2 558,60 грн. –пені, 10 926,31 грн. –інфляційних, 2 026,58 грн. –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 568,13 грн. та 78,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 903,89 грн пені та 28 150,50 грн. штрафної санкції  –відмовити.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.