Ухвала

від 23.12.2011 по справі 345.1-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

345.1-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к.  101

УХВАЛА

< Список (При необходимости выбрать) > 

< Список (При необходимости выбрать) > 

23.12.2011Справа №5002-7/345.1-2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» (97500, Сімферопольський район, с. Андрусове, вул. Лісна,1; 95053, м. Сімферополь, вул.  Будьонного, 32, ідентифікаційний код 25135942)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Сивашський аніліно-фарбовий  завод» (96012,  м. Армянськ, Промзона, 2, ідентифікаційний код 04601995)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Сивашський хімічний завод» (96012, м. Армянськ, Промзона)

Про знесення будівлі

За участю Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Чехова, 55а, м. Сімферополь)

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача – не з'явився

Від третьої особи – не з'явився

Від Кримського НДІСЕ – не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства  «Сивашський  аніліно-фарбовий  завод», в якій просить суд  зобов'язати відповідача  знести самовільно збудовану споруду, яка розташована за адресою: м. Армянськ,  Промзона.

Ухвалою ГС АР Крим від  18.02.2009 р. було порушено  провадження  у справі № 2-26/877-2009 суддею Медведчук О.Л.

Ухвалою ГС АР Крим від 16.03.2009 р. до участі  у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Сивашський хімічний завод».

Заявою  від 02.04.2009 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоду ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Пластополімер” у землекористуванні земельною ділянкою, що належить на праві постійного користування (державний акт Серія КМ-АРМ № 00031), яка розташована за адресою: м. Армянськ, Північна промзона, 10, загальною площею 0,3359 га, та користуванні нерухомим майном: будівля зарядної електрокара, будівля господарського цеху, належного на праві власності, рішення господарського суду АР Крим від 30.05.-09.06.2005р. по справі № 2-26/5670-2005 р., шляхом знесення самовільно збудованого спорудження протяжністю по периметру біля 280 м., та загальною площею з урахуванням висоти біля 615 кв. м., розташованого за адресою: м. Армянськ, Північна промзона.

Рішенням ГС АР Крим від 22.05.2009 р.  у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.07.2009 р. вищевказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2009 р. рішення ГС АР Крим від 22.05.2009 р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.07.2009 р. скасовані, а справа направлена  на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Справа передана на розгляд судді Дворному І. І. із привласненням номеру 2-7/345.1-2010, ухвалою ГС АР Крим від 11.01.2010р. була прийнята до провадження.

Ухвалою ГС АР Крим від 20.05.2010 р.  провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової землевпорядної та будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою ГС АР Крим від 16.12.2010 р. провадження у справі було поновлено та був призначений розгляд  справи.

16 березня 2011 року до Господарського суду АР Крим від Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається, що 16.08.2010 року була проведена державна реєстрація припинення юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства «Сивашський аніліно-фарбовий  завод» у зв'язку з визнанням її банкрутом.

У зв'язку з наведеним ухвалою ГС АР Крим від 07.04.2011 р. провадження у справі було припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, слід зазначити, що відповідач у справі був ліквідований у зв'язку із банкрутством, що унеможливлює процесуальне правонаступництво боржника. Так, в пункті 1.4 Роз'яснень «Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України» від 25.02.92 р. N 01-6/244 (з наступними змінами і доповненнями) Вищий арбітражний суд України зазначив на те, що слід мати на увазі, що у справах про визнання боржника банкрутом процесуальне правонаступництво боржника неможливе. У разі його ліквідації або реорганізації до порушення справи про банкрутство кредиторові слід відмовити у прийнятті заяви про визнання такого боржника банкрутом (пункт 3 статті 62 АПК), а якщо ліквідація або реорганізація підприємства боржника відбулася після порушення провадження у справі, його слід припинити на підставі пункту 6 статі 80 АПК.  

28.11.2011 р. до ГС АР Крим від Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла заява з проханням повідомити про результат вирішення спору та, зокрема, вирішення питання про розподіл судових витрат у вигляді вартості проведеної експертизи.

Оскільки при винесенні ухвали від 07.04.2011 р. питання про розподіл судових витрат, зокрема, по оплаті вартості проведеного експертного дослідження, вирішено не було, наявні підстави для винесення додаткового рішення (ухвали), у зв'язку з чим ухвалою ГС АР Крим від 30.11.2011 р. судове засідання по розгляду цього питання було призначено на 23.12.2011 р. на 11 годин 15 хвилин.

У судове засідання представники сторін, третьої особи та експертної установи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час  та  місце  розгляду справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо, зокрема, з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення.

Суд зазначає, що під час розгляду цієї справи ухвалою ГС АР Крим від 20.05.2010 р. у справі було призначено комплексну судову землевпорядну та будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

-          Чи є земельна ділянка площею 0,3359 га, яка розташована в Північній промзоні, 10 в м. Армянськ та передана в постійне користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» за державним актом серії КМ-АРМ №00031, суміжною із земельною ділянкою, що знаходиться в постійному користуванні у Відкритого акціонерного товариства «Сивашський аніліно-фарбовий  завод» на підставі державного акта, виданого згідно з рішенням Виконавчого комітету Армянської міської ради від 23.12.1992 р.?

-          Чи розташовані належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» будівля зарядного електрокару та будівля господарського цеху, право власності на які визнано рішенням Господарського суду АР Крим від 30.05-09.06.2005 р. у справі №2-26/5670-2005, на земельній ділянці площею 0,3359 га, яка розташована в Північній промзоні, 10 в м. Армянськ та передана в постійне користування позивачеві за державним актом серії КМ-АРМ №00031?

-          На якій відстані від об'єктів нерухомості та земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» розташований забір (огорожа) Відкритого акціонерного товариства «Сивашський аніліно-фарбовий  завод» з залізобетонних плит?

-          Чи є вищевказаний забір Відкритого акціонерного товариства «Сивашський аніліно-фарбовий  завод» об'єктом нерухомого майна та чи наявний в нього фундамент?

-          Встановити дату будівництва вищевказаного забору з залізобетонних плит.

-          Чи збудований вищевказаний забір (огорожа) Відкритого акціонерного товариства «Сивашський аніліно-фарбовий  завод» з дотриманням будівельних норм та правил? Якщо ні, то які є відхилення?

-          Чи створює наявність забору (огорожі) якісь перешкоди для експлуатації та обслуговування Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» належних йому будівель, споруд та земельної ділянки? Якщо так, то які саме?

16.12.2010 р. до ГС АР Крим надійшли ескпертні висновки №1454 від 28.10.2010 р. та №1455 від 28.10.2010 р. з калькуляцією вартості проведених експериз, з яких вбачається, що вартість проведених досліджень складає 1933,20 грн. та 2577,60 грн. відповідно, загальна вартість – 4510,80 грн. При цьому в супровідних листах експертною установою було зазначено, що експертиза оплачена не була.

Згідно з частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

У той же час, в ухвалі Господарського суду АР Крим від 07.04.2011 р. про припинення провадження у справі питання про розподіл господарських витрат вирішено не було, що згідно зі статтею 88 ГПК України є підставою для винесення додаткової ухвали.

Розподіл господарських витрат регламентується статтею 49 ГПК України, частиною 5 якої передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, вказана стаття не визначає, як саме мають бути розподілені витрати за проведену судову експертизу у разі припинення провадження у справі.

Однак, відповідно до статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.

Суд зазначає, що ухвалою ГС АР Крим від 20.05.2010 р. про призначення судової експертизи обов'язок щодо оплати авансу за проведення експертизи був покладений на позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер».

Вищий господарський суд України в пункті 2 Інформаційного листа «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007 р.01-8/123 на питання: «Якими мають бути дії господарського суду, якщо не здійснено попередню оплату проведення судової експертизи, призначеної з ініціативи господарського суду?» виклав наступну правову позицію:

«Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Це правило стосується й тих випадків, коли судову експертизу призначено за ініціативою господарського суду.

Після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК»

В пункті 9 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 04.03.98 р. N 02-5/78 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), послуги перекладача, а також інших судових витрат проводиться за правилами розподілу державного мита.

Слід також звернути увагу на позицію суду касаційної інстанції, викладену в пункті 9 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України»  від 23.08.94 р. N 02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями), за якою при вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 "Про державне мито" останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК. В усіх інших випадках застосування статей 80 та 81 ГПК державне мито поверненню не підлягає.

Таким чином, оскільки судова експертиза у справі призначалася судом з власної ініціативи задля підтвердження правомірності вимог позивача, заінтересованою особою в даному випадку, яка має сплатити вартість проведеного дослідження, є саме позивач у справі – Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер».

За таких обставин, приймаючи до уваги необхідність розподілу господарських витрат у вигляді вартості проведеної у справі експертизи, резолютивна частина ухвали ГС АР Крим від 07.04.2011 р. підлягає доповненню пунктом наступного змісту:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» (97500, Сімферопольський район, с. Андрусове, вул. Лісна,1; 95053, м. Сімферополь, вул.  Будьонного, 32, ідентифікаційний код 25135942) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, м. Сімферополь. вул. Чехова, 55а, ідентифікаційний код 26225794, р/р 31252272210502 в ГУ ДКУ в АР Крим м Сімферополь, МФО 824026) 4510,80 грн. вартості проведеної судової експертизи».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд           

УХВАЛИВ:

1.          Доповнити резолютивну  частину  ухвали ГС АР Крим від 07.04.2011 р. у справі №2-7/345.1-2010 пунктом наступного змісту:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» (97500, Сімферопольський район, с. Андрусове, вул. Лісна,1; 95053, м. Сімферополь, вул.  Будьонного, 32, ідентифікаційний код 25135942) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, м. Сімферополь. вул. Чехова, 55а, ідентифікаційний код 26225794, р/р 31252272210502 в ГУ ДКУ в АР Крим м Сімферополь, МФО 824026) 4510,80 грн. вартості проведеної судової експертизи».

2.          Видати наказ.

Ухвалу суду направити на адресу сторін, третьої особи та експертної установи рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.