Рішення

від 29.08.2008 по справі 15/142-08-3167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/142-08-3167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "29" серпня 2008 р.Справа  № 15/142-08-3167

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                             Петрова В.С.

При секретарі                              Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача –                      Подорян Д.В., Булавченко В.В.;

від відповідача –                  Романенко А.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” до Відкритого акціонерного товариства „Одеський портовий холодильник” про визнання договору управління майном продовженим, -

ВСТАНОВИВ:

В засіданні суду 07.08.2008 р. оголошувалась перерва до 29.08.2008 р. в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Одеський портовий холодильник” про визнання договору управління майном № КД-8519 від 27.01.2006 р. продовженим на той же строк на тих же умовах до 10.11.2009 р., посилаючись на наступне.

27.01.2006 року між Відкритим акціонерним товариством „Одеський портовий холодильник” та Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт” був укладений договір управління майном № КД-8519, предметом якого є передача відповідачем в управління порту нерухомого майна. Згідно вказаного договору порт зобов'язався на умовах, викладених у цьому договорі, здійснювати управління цим майном в інтересах відповідача. Метою управління майном відповідно до п. 1.4 договору управління є: одержання винагороди (доходу) від використання майна, як зазначено у п. 3 цього договору; підвищення прибутковості, зменшення витрат на транспортування з судна на зберігання; збільшення якісних показників майна при зберіганні на підприємстві; вивчення, дослідження та аналіз ринку морського транспортування вантажів; залучення іноземних контрагентів та інвестицій.

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набирає сили з моменту передачі майна порту, його нотаріального посвідчення і продовжує свою дію протягом одного року.

Як зазначає позивач, починаючи з дати укладення договору по теперішній час, порт у повному обсязі виконував всі прийняті на себе зобов'язання з управління майном в інтересах відповідача та не отримав жодної претензії щодо неналежного виконання умов договору. При цьому згідно абз. 2 п.9.1 договору при відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору по закінченню терміну його дії, він може бути пролонгований на той же термін і на тих же умовах, які передбачені цим договором, при умові підписання сторонами за цим договором додаткової угоди.

10.11.2006 р. за угодою сторін до договору управління майном № КД-8519 від 27.01.2006 р. були внесені зміни, що зафіксовано відповідним договором про внесення змін до договору управління майном № КД-8519/1 від 10.11.2007 р. Так, згідно зазначених змін п. 9.1. договору викладено у новій редакції, відповідно до якої договір набирає юридичної сили з моменту передачі майна управителю (порту), його нотаріального посвідчення та державної реєстрації і продовжує свою дію до 10.11.2007 р., та окремо зазначено, що текст абзацу 2 цього пункту, прописаного у договорі в редакції 27.01.2006 р., залишено без змін. Тобто абзац 2 п. 9.1 цією додатковою угодою до договору не змінювався та був залишений у старій редакції. Інших змін або доповнень до цього договору управління майном сторонами не укладалось.

Після закінчення строку дії договору Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт” був направлений ВАТ „Одеський припортовий холодильник” лист та проект додаткової угоди до договору управління майном про продовження строку дії договору, але цей лист порту був залишений без відповіді.

24.01.2008 р. портом повторно був направлений на адресу відповідача лист та додаткова угода із зазначенням продовження строку дії договору, але й на цей лист портом відповідь не отримано.

При цьому позивач посилається на те, що згідно ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Так, позивач зазначає, що, не дивлячись на відмову у підписанні додаткової угоди про пролонгацію дії договору управління майном запропонованої портом, ВАТ „Одеський портовий холодильник” продовжує фактично керуватись умовами цієї угоди та приймати від порту платежі відповідно до умов договору управління майном від 27.01.2006 р. № КД-8519/1.

Відтак, на думку позивача, оскільки відповідач фактично ухиляється від підписання додаткової угоди до договору, але приймає від порту відповідні платежі згідно умов договору, тим самим відповідач підтверджує дію договору на теперішній час, а його позиція про відсутність підстав для підписання додаткової угоди є неправомірною.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2008 р. порушено провадження у справі № 15/142-08-3167 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.  

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим зв'язку відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. В засіданні суду представник відповідача проти позову не заперечував та пояснив, що вважає договір управління майном № КД-8519 від 27.01.2006 р. продовженим.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

27 січня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством „Одеський портовий холодильник” та Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт” був укладений договір управління майном № КД-8519 (а.с. 9-11), відповідно до умов якого установник управління –ВАТ „Одеський портовий холодильник” передає управителю –ДП „Одеський морський торговельний порт” нерухоме майно в управління, а порт зобов'язується здійснювати управління цим майном в інтересах відповідача.

Вказаний договір був посвідчений 27.01.2006 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрасовою А.М. за реєстровим № 65.

Згідно п 1.5 договору управління його метою є: одержання винагороди (доходу) від використання майна, як зазначено у п. 3 цього договору; підвищення прибутковості, зменшення витрат на транспортування з судна на зберігання; збільшення якісних показників майна при зберіганні на підприємстві; вивчення, дослідження та аналіз ринку морського транспортування вантажів; залучення іноземних контрагентів та інвестицій.

Як вбачається з п. 2.1 вказаного договору під нерухомим майном у даному договорі розуміється майно, що визначене у додатку № 1 до договору (а.с. 12), а саме: морський причал № 21, який складається з: благоустрою морського причалу, масивної набережної, отторочки причалу та підкранового шляху.

Відповідно до п. 9.1 вказаного договору передбачено, що договір набирає сили з моменту передачі майна порту, його нотаріального посвідчення і продовжує дію протягом одного року. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору по закінченню терміну його дії, він може бути пролонгований на той же термін і на тих же умовах, які передбачені цим договором, при умові підписання сторонами за цим договором додаткової угоди.

Так, 27.01.2006 р. на виконання укладеного договору управління майном № КД-8519 від 27.01.2006 р. сторонами був складений акт прийому-передачі майна в управління (а.с. 13), згідно якого ВАТ „Одеський портовий холодильник” передав, а ДП „Одеський морський торговельний порт” прийняв морський причал № 21.

10.11.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством „Одеський портовий холодильник” та Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт” був укладений договір про внесення змін до договору управління майном (а.с. 14), яким частину 1 підпункту 9.1 пункту 9 викладено у новій редакції, згідно якої договір набирає юридичної сили з моменту передачі майна управителю (порту), його нотаріального посвідчення та державної реєстрації і продовжує свою дію до 10.11.2007 р. Крім того, як випливає зі змісту договору про внесення змін до договору управління майном другу частину  підпункту 9.1 пункту 9  залишено без змін.

Інших змін або доповнень до договору управління майном від 27.01.2006 р. № КД-8519, як зазначає позивач, сторонами не укладалось.

Також, як зазначає позивач, після закінчення строку дії договору Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт” був направлений до ВАТ „Одеський припортовий холодильник” лист та проект додаткової угоди до договору управління майном про продовження строку дії договору. Але цей лист порту був залишений без відповіді. Так, 24.01.2008 р. портом вдруге був направлений лист та додаткова угода до відповідача із зазначенням продовження строку дії договору.

Як вже зазначалось вище, згідно ч.2 п. 9.1 договору управління майном від 27.01.2006 р. № КД-8519, при відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору по закінченню терміну його дії він може бути пролонгований на той же термін і на тих же умовах, які передбачені цим договором, при умові підписання сторонами за цим договором додаткової угоди.

Згідно п. 3 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Також відповідно до п. 3 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Але, як зазначає позивач, про результати розгляду проекту додаткової угоди, направленої Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт” Відкритому акціонерному товариству „Одеський припортовий холодильник”, позивач повідомлений не був, також відповідь на лист відповідачем надана не була.

Проте, як вбачається зі змісту договору управління майном від 27.01.2006 р.  № КД-8519 договір може бути пролонгований на той же термін і на тих же умовах, які передбачені цим договором, при умові підписання сторонами за цим договором додаткової угоди.

Відповідно до чч.1,2 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Так, як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, пропозиції про зміну або розірвання договору управління майном від 27.01.2006 р.  № КД-8519 від ВАТ „Одеський припортовий холодильник” до позивача не надходили, що свідчить про відсутність таких намірів з боку відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 1036 Цивільного кодексу України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах.

Більш того, наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 152 від 22.02.2007 р., № 153 від 22.02.2007 р., № 154 від 22.02.2007 р., № 239 від 26.03.2007 р., № 304 від 19.04.2007 р., № 385 від 15.05.2007 р., № 538 від 11.07.2007 р., № 635 від 16.08.2007 р., № 892 від 05.11.2007 р., № 952 від 21.11.2007 р., № 990 від 06.12.2007 р., № 1037 від 28.12.2007 р., № 263 від 24.03.2008 р., № 333 від 11.04.2008 р., № 407 від 08.05.2008 р., № 593 від 07.07.2008 р. та № 612 від 17.07.2007 р. свідчать не тільки про те, що позивач належним чином виконував умови договору управління майном від 27.01.2006 р. № КД-8519 під час його дії, але й про те, що позивач після закінчення строку дії договору управління майном продовжує виконувати свої обов'язки за договором щодо сплати винагороди управителя. До того ж таке виконання позивачем своїх обов'язків прийняте відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відтак, на думку суду, факт прийняття відповідачем сплати винагороди управителя за договором управління майном № КД-8519 від 27.01.2006 р. після закінчення строку дії договору, тобто після 10.11.2007 р. і до теперішнього часу свідчить про бажання відповідача продовжити строк дії договору, тобто є прийняттям пропозиції позивача продовжити строк дії договору.

Між тим, як зазначає позивач, від підписання додаткової угоди до договору управління майном № КД-8519 від 27.01.2006 р. відповідач фактично ухиляється, не зважаючи на те, що відповідно до вимог ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими суб'єктами господарювання здійснюються тільки на основі договорів.

Згідно до ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.

Отже, враховуючи факт продовження виконання позивачем своїх обов'язків за договором і прийняття відповідачем сплати винагороди управителя за договором управління майном № КД-8519 від 27.01.2006 р. та відсутність письмових заперечень з боку відповідача на адресу позивача щодо продовження строку договору та документів, що свідчили б про наміри відповідача змінити або розірвати договір управління, господарський суд вважає укладений між позивачем та відповідачем договір управління майном № КД-8519 від 27.01.2006 р. продовженим на той самий строк на тих же умовах до 10.11.2009 р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;  відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” цілком обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” до Відкритого акціонерного товариства „Одеський портовий холодильник” про визнання договору управління майном продовженим задовольнити.

2.          ВИЗНАТИ договір управління майном № КД-8519 від 27.01.2006 р., укладений між Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт” та Відкритим акціонерним товариством „Одеський портовий холодильник”, продовженим на той самий строк на тих же умовах до 10.11.2009 р.    

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня  його прийняття.

                                     Суддя                                                                                       Петров В.С.