Постанова

від 10.09.2008 по справі 24/49-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

24/49-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 вересня 2008 р.                                                                                    № 24/49-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі)

Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, м. Київ

на ухвалувід 11.06.2008 р. господарського суду м. Києва

у справі№ 24/49-б господарського суду м. Києва

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Газ-Комплекс", м. Київ

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Штурм-Інструмент", м. Київ

провизнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь представники:

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. КиєваМоскальова Г.С., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.04.2008 року порушено провадження у справі № 24/49-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Штурм-Інструмент" (далі –Боржник, Товариство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Газ-Комплекс" (далі –Кредитор) в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 23.04.2008 р. Товариство визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначений ліквідатором Кредитор.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.06.2008 року (суддя –Смілянець В.В.) затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ухвалено ліквідувати  Боржника, а провадження у справі припинено.

Не погоджуючись  з  винесеною ухвалою суду першої інстанції,  Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (далі –Інспекція), керуючись ст.ст. 107-111 ГПК України, звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 11.06.2008 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга також мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст.ст. 1, 7, 14, 52 Закону про банкрутство, ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців"  та норм процесуального права.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Стаття 52 Закону про банкрутство встановлює особливості правового регулювання банкрутства відсутнього боржника. Разом з тим, це не виключає регулювання зазначених відносин також загальними нормами, якщо інше не зазначено спеціальними.

Як вбачається, суд першої інстанції в постанові про визнання Товариства  банкрутом від 23.04.2008 року зобов'язував ліквідатора банкрута здійснити публікацію оголошення про визнання Боржника банкрутом та надати докази здійснення ліквідатором банкрута такої публікації. Між тим, в порушення вказаних вимог ліквідатором ні протягом двох тижнів, як зазначав суд в постанові, ні пізніше - до звіту ліквідатора не були  додані докази здійснення вказаної публікації.

Отже, Інспекція своєчасно не була сповіщена про справу про банкрутство Боржника.

Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону про банкрутство на ліквідатора з дня його призначення покладені повноваження, зокрема, щодо здійснення аналізу фінансового стану банкрута.

Частиною 5 статті 52 Закону про банкрутство передбачено особливий порядок виявлення кредиторів відсутнього боржника, відповідно до якого  кредиторів боржника виявляє ліквідатор, який письмово повідомляє усіх відомих йому кредиторів про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом.

Отже, на ліквідатора відсутнього боржника також покладений обов'язок  виявлення кредиторів боржника та направлення повідомлень усім відомим  кредиторам боржника, а також повноваження щодо аналізу фінансового стану банкрута, інвентаризації та належної оцінки його майна.

Проте, як вбачається, матеріали справи не містять доказів направлення ліквідатором банкрута відповідного повідомлення Інспекції та про це також  не зазначено в звіті ліквідатора.

Так, до матеріалів справи долучений звіт арбітражного керуючого  Хохлюка О.С. про результати проведення процедури ліквідації боржника, згідно якого визначений лише єдиний кредитор –ініціюючий. Між тим,  матеріали справи містять витяг від 28.02.2008 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, згідно якого записи про наявність у заставі філії "Шевченківське відділення Промінвестбанку в м. Києві" рухомого майна Товариства з предметом застави права вимоги по договорах постачання та розміром основного зобов'язання в сумі 500 000 грн. 00 коп. були змінені, у зв'язку із укладеними договору застави майнових прав та договору застави товарів в обороті. Які товари в обороті та які майнові права були передані у заставу матеріали справи, зокрема, звіт ліквідатора, не містять. Ліквідатором же вказані обставини під час здійснення ліквідаційної процедури враховані не були.  

Крім цього, звіт ліквідатора не містить  доказів проведення інвентаризації  майна Боржника.

У зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що ліквідатором банкрута не виконані належним чином покладені на нього Законом про банкрутство обов'язки виявлення усіх можливих кредиторів Боржника, у тому числі щодо звернення до державної виконавчої служби за місцем знаходження боржника та з'ясування наявності виконавчого провадження стосовно останнього, а також обов'язки щодо належного аналізу фінансового стану банкрута, що призвело до порушення вимог ст. 52 цього Закону.

На вказані обставини суд першої інстанції увагу не звернув та не дав ним відповідної правової оцінки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції передчасно затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс та припинено провадження у справі.

За таких обставин справи, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного та керуючись  ст.ст. 25, 32, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду м. Києва від 11.06.2008 року у справі № 24/49-б скасувати. Справу № 24/49-б передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва на стадію ліквідації.

Головуючий                                                                       Б.М. Поляков

         Судді                                                                                    В.М. Коваленко                                                                           

                                                                                                       Л.В. Продаєвич