Рішення

від 08.09.2008 по справі 15/134пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/134пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.09.08 р.                                                                                                    Справа № 15/134пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Новатехстрой” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 33257445)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансово-промислове підприємство “Паритет” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30415956)

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

за участю представників сторін:

від позивача: Лукін О.О. за довіреністю № 11/8 від 10.08.2008 р.

від відповідача: Смірнов О.В. за довіреністю № 8 від 29.08.2008 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Новатехстрой” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансово-промислове підприємство “Паритет” м. Донецьк про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Ухвалою суду від 03.09.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 15/134пд.

08.09.2008 р. позивач надав заяву про зміну позовних вимог.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників  позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим комітетом Донецької міської ради було прийнято рішення від 20.02.2008 р. № 111/15 про передачу ТОВ “Новотехстрой” земельної ділянки в оренду для експлуатації існуючої будівлі головного виробничого корпусу в Кіровському районі по вул. Кірова, 90. Згідно вказаного рішення підлягала передачі в оренду строком на 5 років земельна ділянка площею 0,311 га. Цим же рішенням виконком затвердив ТОВ “Новотехстрой” проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в оренду для експлуатації існуючої будівлі. На підставі вказаного рішення ТОВ “Новотехстрой” зобов'язано укласти з виконкомом Донецької міської ради договір оренди землі та здійснити його державну реєстрацію. Засвідчена копія рішення виконкому додана до матеріалів справи. На виконання вказаного рішення позивач уклав з виконкомом договір оренди, який у теперішній час проходить державну реєстрацію у відповідних органах, про що вказує позивач у заяві про зміну позовних вимог.

На вказаній земельній ділянці знаходилися об'єкти нерухомості, що належали ТОВ “Новотехстрой”, а саме: приміщення підвалу № 1-36, № 52-54, І, ІІ, підвальне приміщення № 50, вентиляційне приміщення № 56 загальною площею 1293,6 кв. м в будівлі головного виробничого корпусу Літ Л-7 за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 90. Право власності позивача на об'єкти нерухомості підтверджується договором купівлі-продажу № 1346 від 11.05.2005 р., договором купівлі-продажу № 7081 від 23.12.2005 р., договором міни № 6810 від 14.12.2006 р., договором про виділ нерухомого майна в натурі № 1006 від 22.03.2007 р., договором про виділ нерухомого майна в натурі № 1007 від 22.03.2007 р., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП БТІ м. Донецька від 05.04.2007 р. № 14153841. Засвідчені копії вказаних документів додані до матеріалів справи.

Також в матеріалах справи знаходиться засвідчена копія технічного паспорту КП БТІ м. Донецька (виготовлений станом на 16.07.2008 р.) на торговий центр у будинку № 90 по вул. Кірова, у м. Донецьку, Літ. Л-7. Із вказаного технічного паспорту вбачається, що у даному будинку позивачу належить на праві власності частка у розмірі 1354,3 кв. м. Також у технічному паспорті зазначено про зміну власником цільового призначення приміщень для використання в якості торгової площі. Із журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень будинку (додаток до технічного паспорту) вбачається, що загальна площа приміщення змінена в результаті зносу перегородок та складає 1354,3 кв. м., з них 1314,6 кв. м – основна площа, 39,7 кв. м. – допоміжна площа. Також у вказаному журналі під № 27 зазначений тамбур площею 15,5 кв. м. як самовільне будівництво, який включений до загальної площі приміщення під Літ Л-7 як допоміжна площа.

Позивач надав до суду довідку без номеру та без дати, з якої вбачається, що тамбур площею 15,5 кв. м., розташований як допоміжне приміщення у торговому центрі Літ. Л-7 за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 90, знаходиться на балансі ТОВ “Новотехстрой”, та збудований господарським способом за рахунок коштів підприємства.

Як вказує позивач у позовній заяві, ТОВ “Фінансово-промислове підприємство “Паритет” без законних підстав придбав за договором купівлі-продажу у іншої особи вищевказане майно, яке фактично знаходиться у власності позивача. Вказані дії відповідача стали підставою для звернення до суду за захистом порушених прав позивача. Відповідач у відзиві на позовну заяву вважає позовні вимоги щодо визнання договору купівлі-продажу спірного приміщення недійсним, нібито укладеного між відповідачем та іншою особою, необґрунтованими з наступних підстав: фактично договір купівлі-продажу приміщення у торговому центрі Літ. Л-7 загальною площею 1354,3 кв. м. за адресою: м. Донецьк. вул. Кірова, 90 з іншою особою не був укладеним, однак у відповідача були дійсні наміри придбати вказане нерухоме майно. Спірний договір купівлі-продажу між сторонами не укладався за тих причин, що інша сторона за договором не надала відповідачу належні документи у підтвердження права власності на торговий центр Літ. Л-7, розташований за вищевказаною адресою. У теперішній час відповідач не відмовився від наміру купівлі вказаного приміщення за умови надання документів про право власності.

На думку позивача, відповідач своїми запереченнями щодо визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу підтвердив намір придбати приміщення торгового центру під Літ. Л-7 загальною площею 1354,3 кв. м. по вул. Кірова, 90 у м. Донецьку. Намір відповідача щодо купівлі-продажу спірного приміщення у інших осіб ставить під сумнів наявність права власності позивача на вказане приміщення.   

За таких обставин позивач вирішив скористатися законним правом сторони в господарському процесі та згідно ст. 22 ГПК України змінити предмет позову, про що позивач надав до суду заяву від 08.09.2008 року. Вказаною заявою позивач просить замість визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного приміщення розглядати позовні вимоги про визнання права власності на приміщення в торговому центрі Літ. Л-7, загальною площею 1354,3 кв. м. за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 90.

Суд прийняв від позивача заяву про зміну предмету позову та в подальшому розглядав по суті змінені позовні вимоги. Підстави позовних вимог при цьому позивач не змінює, оскільки визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу також було засновано на договорах купівлі-продажу, міни та виділу нерухомого майна в натурі, які підтверджують право власності позивача на спірне майно.

Одним з засобів захисту порушеного цивільного права є визнання такого права                    відповідно до  ст. 16 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно статті 392 Цивільного Кодексу України власник майна може  пред'явити  позов  про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 331 ч. 2 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Згідно висновків експертного дослідження № 75-08 від 15.08.2008 р. будівельно-технічної спеціалізації обслідувані торгові приміщення під Літ. Л-7 загальною площею 1354,3 кв. м. (яка утворилася в результаті зносу перегородок) у підвальному поверсі будинку № 90 по вул. Кірова у м. Донецьку вимогам будівельних норм та правил (у тому числі протипожежних та санітарних, які містяться в ДБН) відповідають та придатні для подальшої експлуатації в якості торгових приміщень. Загальний технічний стан конструкцій добрий, недоліки  технічного характеру, що заважають подальшій експлуатації об'єкта дослідження в якості торгових приміщень, не встановлені. Вказані приміщення мають 100% ступеня будівельної готовності для їх подальшої експлуатації.

Згідно ст. 376 ч. 5 Цивільного кодексу на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Доказів порушення прав інших осіб від набуття прав власності позивачем на спірний об'єкт до суду не представлено.

Відповідач надав до суду відзив на змінені позовні вимоги, яким не заперечував проти визнання права власності за позивачем.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо визнання права власності на  вищевказане приміщення торгового центру по вул. Кірова, 90 у м. Донецьку,  є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України визнання відповідачем позовних вимог є підставою для винесення судового рішення про задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю “Новатехстрой” (юридична адреса: 83037, м. Донецьк, вул. Кірова, 90; код ЄДРПОУ 33257445) право власності на приміщення в торговому центрі Літ. Л-7, загальною площею 1354,3 кв. м, розташованому за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 90.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансово-промислове підприємство “Паритет” (юридична адреса: 83055, м. Донецьк, б. Пушкіна, 23; код ЄДРПОУ 30415956; розрахунковий рахунок 26008028037101 в Донецькій філії АБ “Брокбізнесбанк”, МФО 335678) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Новатехстрой” (юридична адреса: 83037, м. Донецьк, вул. Кірова, 90; код ЄДРПОУ 33257445; розрахунковий рахунок 26000301771576 в БО “Солнечное” ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635) витрати на оплату державного мита в сумі 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

У судовому засіданні 08.09.2008 р. оголошено текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

               Суддя