Ухвала

від 15.09.2008 по справі 02-03/2540/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02-03/2540/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16тел. 230-31-77

У Х В А Л А

про повернення заяви

"15" вересня 2008 р.                                                                                   № 02-03/2540/2

Суддя  О.В.Конюх,             розглянувши позовні матеріали

за заявою боржника           ліквідатора Дочірнього підприємства товариства з обмеженою

                    відповідальністю «Екологічні системи і технології», код 23583978,

          (08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Теплична, 3)

про                                        банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

ліквідатор Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічні системи і технології», м. Українка звернувся до господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон №2343) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із частиною першою ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду, якщо заявник не дотримав строку, зазначеного в абзаці третьому ст. 1 цього Закону, якщо у заяві не вказано відомості, перелічені в ст. 7 цього Закону, не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, з інших підстав, передбачених ст. 63 ГПК України з врахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до абзацу шостого частини 1 ст. 7 Закону № 2343 заява про порушення справи про банкрутство повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, із зазначенням суми боргових вимог та строку їх виконання. Відповідно до частини 13 зазначеної статті, із заяв про порушення справи про банкрутство справляється державне мито відповідно до закону.

Крім того, згідно до пунктів 3, 4 частини першої ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Як вбачається з пункту 1.6 поданого Статуту боржника –дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічні системи і технології»(ДП ТОВ «Екост»), єдиним засновником підприємства є товариство з обмеженою відповідальністю «Екологічні системи і технології»(ТОВ «Екост»). В якості доказу того, що засновником прийнято рішення про ліквідацію боржника суду подано протокол зборів засновників ДП ТОВ «Екост»від 15.07.2008р. № 28, з якого вбачається, що рішення приймались фізичними особами Головенко Р.К, Марковським В.К., Мостовим І.О., Марковським Л.К. Суду не подано відомостей та жодних документальних доказів на їх підтвердження про те, які відношення мають зазначені фізичні особи до підприємства-боржника. З протоколу не вбачається, що засновник –ТОВ «Екост»прийняв рішення про ліквідацію ДП ТОВ «Екост».

Відповідно до вимог ч.1 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, що прийняли рішення про ліквідацію юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Суду не подано доказів внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про прийняте рішення про ліквідацію ДП ТОВ «Екост»(витяг або довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України).

Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації. Суду подано копію аркушу газети «Голос України»від 03.09.2008р. № 166 (4416) із вміщеним оголошенням, тобто з дня публікації встановлений законом двомісячний термін не минув, відповідно поданий реєстр вимог кредиторів не є повним та достовірним.

За таких обставин, суд робить висновок про те, що в заяві про порушення справи про банкрутство не  вказано відомості, перелічені в ст. 7 Закону № 2343, не міститься виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, із зазначенням суми боргових вимог та строку їх виконання, відповідно до пункту 3 ст. 63 ГПК України не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року №15 (із змінами і доповненнями), при сплати державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія (в даному випадку це заява про порушення справи про банкрутство) додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж. Відповідно до частини другої ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Таким чином, єдиним доказом належної сплати державного мита є оригінал квитанції про оплату державного мита, заповнений належним чином на відповідну суму, тобто додана до позову ксерокопія квитанції від 03.03.2008р. № 35 не є належним доказом оплати державного мита. За таких обставин суд робить висновок про те, що до заяви не додано доказів сплати державного мита в установленому порядку та розмірі.

Крім того, суд звертає увагу на те, що заява подана не боржником –юридичною особою дочірнім підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Екологічні системи і технології»(код 23583978), в особі ліквідатора відповідно до частини 3 ст. 105 ЦК України, а самим ліквідатором, який юридичною особою не являється, не включений до ЄДРПО України та взагалі не є ані кредитором ані боржником в розумінні частини 2 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

При повторному зверненні до суду із заявою про визнання боржника банкрутом заявнику слід виправити зазначені в даній ухвалі недоліки.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. №7-93 “Про державне мито”, пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005, № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", ст.ст. 5, 7, 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, пунктами 3, 4 частини першої ст.63, ст.86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву боржника ліквідатора дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічні системи і технології»про банкрутство разом з доданими до неї матеріалами (всього на 39 аркушах) повернути заявнику без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

        Суддя                                                                                          Конюх О.В.