Постанова

від 23.10.2006 по справі 17/335

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/335

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "23" жовтня 2006 р. Справа №  17/335

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В.,розглянувши матеріали справи №17/335

за позовом: Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Мала Виска Кіровоградської області  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Інгул-Україна", м. Новомиргород Новомиргородського району Кіровоградської області     

про припинення юридичної особи  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача -  участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

Маловисківською міжрайонною державною податковою інспекцією подано позовну заяву про припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Інгул - Україна", у зв'язку з неподанням до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Відповідач письмові заперечення проти позову та докази на їх підтвердження господарському суду не надав, в судове засідання не з'явився,  про причини неявки не повідомив. Ухвала господарського суду Кіровоградської області про відкриття провадження у справі від 06.10.2006 р. була повернута органом поштового зв'язку з відміткою на конверті про те, що за вказаною адресою підприємство  не існує. Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Ухвали про відкриття провадження у справі від 06.10.2006 р. господарським судом надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, а саме: м.Новомиргород, вул.Леніна, 93/2.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, довідки управління статистики у Кіровоградській області, установчих документів відповідача (а.с.9-17) ТОВ агрофірма "Інгул-Україна"  зареєстровано за адресою: м.Новомиргород, вул.Леніна, 93/2. Отже,  про зміну свого місцезнаходження відповідач державного реєстратора не повідомляв.

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.10.2006 р.  за місцем реєстрації відповідача.

Розглянувши  матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Верховною Радою України 06.07.2005 р. прийнято Кодекс адміністративного судочинства України, який набрав чинності 01.09.2005 р.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до Закону України  від 06.10.2005 року «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» абз. 1, 2 п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України викладено в наступній редакції.

До початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані зміни набрали законної сили з дня опублікування (Урядовий кур'єр» № 207 від 01.11.2005 року).

Пунктом четвертим частини першої статті 17 вказаного Кодексу передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Визначення суб'єкта владних повноважень дається в пункті сьомому статті 3 Кодексу, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Стаття 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні" передбачає право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності і не містить повноважень щодо звернення до суду із позовною заявою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця та припинення юридичної особи.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно статті 2 Закону України “Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Закону України “Про судоустрій”, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до пункту 3 статті 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України.

Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Отже, державну податкову службу  слід вважати уповноваженим органом держави, який має право на звернення до суду з позовними вимогами про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та припинення юридичної особи.

Згідно пункту четвертого частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори за зверненням державних податкових інспекцій про  припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та припинення юридичної особи підвідомчі адміністративним судам і повинні розглядатися відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмежено відповідальністю Агрофірма "Інгул - Україна" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстровано Новомиргородською районною державною адміністрацією, про що зроблено запис в журналі обліку та реєстрації від 18.07.2001 року за № 04055096100050132.

Відповідно до пункту 2 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подати до державних податкових органів відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).  

Однак, відповідач згідно довідки Новомиргородського відділення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції від 11.07.2006 року починаючи з 01.04.2004 року не подає податкову звітність.

Згідно зі статтею 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2004 р. №755-IV, юридична особа припиняється в результаті  передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам – правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, визначений статтею 38 вищезазначеного Закону.

Суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Підпунктом 4 пункту 2 статті 38 визначено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органом державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідач  доказів своєчасного  подання  до державної  податкової інспекції податкових декларацій i документів бухгалтерської звітності господарському суду не подав.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись  ст. 160, ст. 162, ст. 163, ч. 1-4 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6  “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                          ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Інгул-Україна" (26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Леніна, 93/2,  ідентифікаційний код 31308801), зареєстроване на підставі розпорядження Новомиргородської районної державної адміністрації № 283-р від 18.07.2001 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копію постанови направити сторонам, а також у день набрання нею законної сили - державному реєстратору - Новомиргородській районній державній адміністрації.

Суддя

  С.В. Таран