Рішення

від 25.10.2006 по справі 20-7/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2006 р. справа № 20-7/180

За позовом:           Комунального підприємства „Севтеплоенерго”

          Севастопольської  міської ради

          (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2)

до відповідача:          Підприємства „Ритуал” Громадської організації

          „Севастопольський комітет ветеранів війни та збройних сил”

          (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 17)

про          стягнення боргу за Договором № 1304 від 29.08.2003 про постачання теплової  енергії  в сумі 3239,00грн., з яких: основний борг –2606,74грн., 3% річних –154,77грн., пеня –41,87грн., сума збитків від інфляції –435,61грн.;

          Зменшено в порядку ст. 22 ГПК України до 3210,04грн. шляхом зменшення суми індексу інфляції до 406,66грн.;

          Зменшено в порядку ст. 22 ГПК України до 2430,18грн., з яких: сума основного боргу –2081,45грн., сума пені –41,87грн., сума збитків від інфляції –233,40грн., 3% річних –73,46грн.;

Суддя Г.П. Ілюхіна

Представники:

від позивача:          Митрицан Т. В., юрисконсульт, довіреність №17-юр від 01.09.2006

від відповідача:          Загребельна Н. І., представник, довіреність б/н від 11.10.2006

Суть спору:

15.09.2006 Комунальне підприємство „Севтеплоенерго” Севастопольської  міської ради звернулось до господарського суду м. Севастополя  з позовними вимогами до підприємства „Ритуал” Громадської організації „Севастопольський комітет ветеранів війни та збройних сил”  про стягнення боргу за Договором № 1304 від 29.08.2003 про постачання теплової енергії  в сумі 3239,00грн., з яких: основний борг –2606,74грн., 3% річних –154,77грн., пеня –41,87грн., сума збитків від інфляції –435,61грн. (т. 1 арк. с. 3-4).

Клопотанням (вх. №29176) позивач, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги до 3210,04грн., змінивши суму індексу інфляції до 406,66грн., в зв'язку з застосуванням методики Верховного Суду України по їх нарахуванню (т. 1 арк. с. 122-128).

Заявою (вх. №29664) позивач, в порядку статті  22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги до 2430,18грн., з яких: сума основного боргу –2081,45грн., сума пені –41,87грн., сума збитків від інфляції –233,40грн., 3% річних –73,46грн. (т. 2 арк. с. 7, 10-11).

Зменшення позовних вимог приймається судом, так як ці дії не суперечать законодавству, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідач в відзиві на позов, доповненні до нього, заяві (вх. №№28129, 28951, 29178) позовні вимоги визнав частково в сумі 2371,44грн., яка складається з: 2081,46грн. – основний борг, 198,34грн. –індекс інфляції, 61,00грн. - 3% річних, 30,64грн. –пеня, не визнав борг в сумі 525,29 грн. за період з 30.09.2002 по 29.02.2003, коли він не мав договірних відносин з позивачем і не користувався його послугами, надав докази  користування іншим приміщенням по договору суборенди від 16.01.2002 з громадським рухом „Ліга офіцерів Севастополя”, надав докази оплати послуг по орендній платі, споживанню електроенергії, опалення по лютий 2003 року; орендарем приміщення з 30.09.2002 і по теперішній час є Севастопольський комітет ветеранів війни і Збройних Сил, що є вищестоящою організацією, самостійною юридичною особою, яка виділила це приміщення відповідачу 01.03.2003, просить надати розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців (т. 1 арк. с. 62-63, 105-121, 142-143, 145).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

16.01.2002 між відповідачем та Громадським рухом „Ліга офіцерів Севастополя” укладено договір суборенди не житлового приміщення строком до 31.12.2002, предметом якого є суборенда частини кабінету № 15 (5м2) для розміщення офісу відповідача (т.1 арк. с. 115, т.2 арк. с. 9).

Позивач надав докази знаходження в вищезазначеному приміщені по лютий 2003 року: платіжні банківські рахунки по оплаті комунальних послуг, орендної плати від 06-07 лютого 2003 року (т.1 арк. с. 116-119).

30.09.2002 між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації та Севастопольським комітетом ветеранів війни та Збройних Сил, яка є вищестоящою організацією відповідача, укладено договір оренди нерухомого  майна площею 49,86м2, що розташоване за адресою: м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 17, строком до 09.09.2005 для розміщення комітету з можливістю пролонгації.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що Орендатор зобов'язаний своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з використанням об'єкту оренди, в тому числі оплату послуг, що надаються підприємствами комунальної сфери.

Протягом місяця з дня підписання Договору укласти з підприємствами комунальної сфери (ГКП „Водоканал”, ДКВ „Севтеплосеть”, ДКП „Севгоренерго”, РЕП № 7) договори на надання комунальних послуг. Орендатор зобов'язаний в 30-ти денний строк з дня підписання Договору оренди надати Орендодавцю лист узгодження умов користування об'єктом оренди з зазначеними вище службами (т.1 арк. с. 120-121).

01.03.2003 Севастопольський комітет ветеранів війни та Збройних Сил розпорядженням № 51 передав відповідачу в безоплатне користування вказане нежитлове приміщення з 01.09.2003; до 01.09.2003 відповідач зобов'язаний здійснити своїми силами ремонт приміщення і самостійно укласти договори з комунальними службами міста на надання послуг по тепло-, водо- та електропостачанню (т.2 арк. с. 1).

29.08.2003 між сторонами укладено Договір №1304 про постачання теплової енергії, предметом якого є постачання теплової енергії на опалення.

Пунктом 7.2.3. Договору передбачена відповідальність споживача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від належної до сплати суми.

В пункті 10.1. Договору встановлено, що Договір набирає законної сили з 30.09.202 і діє три роки.

Відповідно до пункту 10.4., Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення немає письмової заяви однієї зі сторін (т.1 арк. с. 8-11).

15.09.2003 позивач виставив відповідачу рахунок № 1304 за серпень 2003 року на суму 1260,78грн., в якому нарахована вартість теплової енергії за період з вересня 2002 року по серпень 2003 року (т.1 арк. с. 21).

Позивач оплатив цей рахунок частково в сумі 735,49грн. в період з жовтня 2003 року по травень 2004 року за 6,5 місяців; в подальшому оплату цього рахунку припинив (т.1 арк. с. 106-109).

Спір виник у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті наданих послуг теплопостачання по Договору № 1304 від 29.08.2003 і про погашення заборгованості за період до укладення Договору.

В період з 30.09.2002 по 01.03.2003 договір з позивачем зобов'язаний був укласти Севастопольський комітет ветеранів війни та Збройних Сил, а не відповідач.

Відповідач погодився з останнім розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Правовідносини сторін регулюються статтями 525, 526, 610, 611, 625, 631 Цивільного кодексу України, статтями 230-232 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання Цивільним кодексом України чинності, тобто після 01.01.2004.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав i обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правовідносини між сторонами не припинені в порядку, встановленому статтями 216-223 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, у зв'язку з чим судом при розгляді спору застосовувався Цивільний кодекс УРСР та Цивільний кодекс України в редакції 2003 року.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Аналогічні положення містились в статтях 161-162 Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

-          припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

-          зміна умов зобов'язання;

-          сплата неустойки;

-          відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до статей 230-232 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з урахуванням зменшення позовних вимог в сумі 2430,18грн., яка складається з основного боргу в сумі 2081,45грн., пені в розмірі 41,87грн., індексу інфляції в сумі 233,40грн. та 3 % річних в розмірі 73,46грн.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Підстав для задоволення клопотання про надання розстрочки виконання рішення строком на 12 місяців суд не вбачає, так як відповідач не надав доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

На підставі викладеного, керуючись статтями 525, 526, 610, 611, 625, 631 Цивільного кодексу України, статтями 230-232 Господарського кодексу України, статтями 22, 33, 34, 44, 49, 77, 82-85, 115, 116  Господарського процесуального кодексу України,  суд,  –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Підприємства „Ритуал” Громадської організації „Севастопольський комітет ветеранів війни та збройних сил” (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 17,  п/р 26006373007001 в Севастопольській філії ПриватБанку, МФО 324935, ідентифікаційний код 31430341) на користь Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської  міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, п/р 26030945206831 в СФ АКБ УСБ в м. Севастополі, МФО 324195 ідентифікаційний код 03358357) основний борг в сумі 2081,45грн., пеню в сумі 41,87грн., індекс інфляції в сумі 233,40грн. та 3 % річних в сумі 73,46грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    Г .П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

30.10.2006.