Постанова

від 23.06.2008 по справі 29/169-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2008 р.                                                          

Справа № 29/169-08 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. ,  Барбашова С.В.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників

сторін:

позивача -

ОСОБА_1

відповідача

-  Манірко О.А.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного

господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Технічний центр домофонізації «Цифрал-сервіс Харків», м. Харків  (вх. № 1251 Х/3) на рішення господарського

суду Харківської області від 05.05.08 р. по справі № 29/169-08

за

позовом СПД ФО ОСОБА_1 м.

Харків

до ТОВ "Технічний центр домофонізації

"ЦИФРАЛ-СЕРВІС ХАРКІВ" м. Харків

усунення

перешкод у здійсненні права користування майном

встановила:

У березні 2008

року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною

заявою, в якій просив суд усунути перешкоди у здійсненні права користування

майном і здійсненні підприємницької діяльності СПД ФО ОСОБА_1 шляхом

зобов'язання ТОВ Технічний центр домофонізації «Цифрал-сервіс Харків» видати

позивачу код (цифрову кодову комбінацію) для можливості відкривання з блоку

виклику «Цифрал ССD-2094.1/М» електромагнітного замка, встановленого на вхідних

дверях до третього під'їзду будинкуАДРЕСА_1 і шляхом заборони відповідачу

здійснювати встановлення або заміну кодів (цифрової кодової комбінації) без

попереднього письмового повідомлення позивача..

Рішенням

господарського суду Харківської області від 05.05.2008 року по справі        № 29/169-08 (суддя Тихий П.В.) позовні

вимоги задоволені. Зобов'язано ТОВ Технічний центр домофонізації «Цифрал-сервіс

Харків» видати СПД ФО ОСОБА_1 код (цифрову кодову комбінацію) для можливості

відкривання з блоку виклику «Цифрал ССD-2094.1/М» електромагнітного замка, а

також встановленого на вхідних дверях до третього під'їзду будинку АДРЕСА_1.

Заборонено ТОВ Технічний центр домофонізації «Цифрал-сервіс Харків»  здійснювати встановлення або замін кодів

(цифрової кодової) комбінації відкривання з блоку виклику «Цифрал ССD-2094.1/М»

електромагнітного замка, встановленого на вхідних дверях до третього під'їзду

будинку № 56 по вул. Командарма Корка в             м. Харкові без попереднього

письмового повідомлення цих кодів СПД ФО ОСОБА_1 Стягнуто з відповідача на

користь позивача 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на

інформаційно-техніне забезпечення судового процесу.

Суд першої інстанції

визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню,

оскільки вони ґрунтуються на конституційних нормах            (ст. 41 Конституції України) та

нормах чинного законодавства (ст..ст. 316, 319, 320, 321, 386, 391 Цивільного кодексу

України; ст. 47 Господарського кодексу України), відповідно до яких право

приватної власності є непорушним, а власник відповідно до закону має право

використовувати своє майно для здійснення ним підприємницької діяльності на

власний розсуд. В зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивач має право на

власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належною йому

квартирою, а також використовувати її для здійснення своєї підприємницької

діяльності, зокрема шляхом здавання її в оренду і надання юридичних,

консультаційних і адвокатських послуг за місцем проживання, тому встановлення

відповідачем і подальша експлуатація у третьому під'їзді будинку

АДРЕСА_1металевих дверей, обладнаних системою обмеження доступу «Цифрал

ССD-2094.1/М» з цифровим кодом і електромагнітним замком, не повинні завдавати

шкоди правам позивача, його праву власності і праву здійснення ним

підприємницької діяльності за місцем проживання, а також позбавляти чи

обмежувати зазначені права.

Відповідач з

рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій

вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права., неповно

з'ясовані обставини, що мають значення для справи. При цьому відповідач

посилається на те, що він є неналежним відповідачем у цій справі; оскаржуваним

рішенням порушуються майнові права мешканців під'їзду; судом не враховані

висновки Верховного Суду України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2, ТОВ Технічний центр домофонізації «Цифрал-сервіс Харків»  про поновлення порушеного права; не взято до

уваги надані відповідачем докази неможливості використання індивідуального

цифрового коду. На цій підставі просить скасувати рішення господарського суду

Харківської області від 05.05.2008р. по справі № 29/169-08 та припинити провадження

у справі.

Позивач у

відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення законним та обґрунтованим, а доводи

відповідача, викладені в апеляційній скарзі безпідставними, оскільки вони не

відповідають фактичним обставинам та доказам, наявним в матеріалах справи, а

тому не спростовують висновків суду першої інстанції. Просить залишити

апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Харківської

області від 05.05.2008р. по справі № 29/169-08 без змін.

Перевіривши

повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх

підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог,

передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників

сторін, які підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у

відзиві на неї, колегія суддів встановила наступне.

Позивач,

Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа - ОСОБА_1, є співвласником і

мешканцем квартири АДРЕСА_1 і в якій він здійснює свою підприємницьку

діяльність.

Відповідач, ТОВ

«Технічний центр домофонізації «Цифрал-сервіс Харків», на підставі договору на

виконання монтажних робіт № 218 від 27.02.2007р. здійснив у третьому під'їзді

будинку АДРЕСА_1заміну існуючих дверей із встановленням металевих дверей,

обладнаних системою обмеження доступу «Цифрал ССD-2094.1/М» з цифровим кодом і

електромагнітним замком, про що свідчить Акт виконаних робіт від 21.10.2007р.

Згідно

зазначеного акту мешканцям третього будинку № 56 встановлене обладнання

передається у безоплатне користування за Договором № 218 від 27.02.2008р., а

також переговорні трубки та ключі.

У відповідності

із розділом 1 Договору № 218 від 27.02.2007р. відповідач є власником визивного

блоку, який використовується в якості обладнання для системи обмеження доступу,

і який передається мешканцям третього під'їзду будинку № 56 у користування на

час дії договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту

системи обмеження доступу.

Таким чином,

матеріалами справи підтверджується, що власником металевих дверей, обладнаних

системою обмеження доступу «Цифрал ССD-2094.1/М» з цифровим кодом і

електромагнітним замком, встановлених у третьому під'їзді будинкуАДРЕСА_1 є

саме відповідач, а мешканці під'їзду лише безоплатно користуються нею.

З договору

доручення № 218 від 27.02.2007р. та Акту виконаних робіт від 21.10.2007р.

вбачається, що позивач не вступав у договірні відносини з відповідачем, у

зв'язку з чим не отримував від останнього ні ключів, ні візивних трубок, за

допомогою яких можливе відкривання вхідних дверей у третьому під'їзді будинку №

56.

В зв'язку з

заміною відповідачем коду для відкривання з блоку виклику «Цифрал ССD-2094.1/М»

електромагнітного замка, встановленого на вхідних дверях під'їзду, позивач був

позбавлений можливості доступу та користування належною йому квартирою № 87, а

також здійснення ним підприємницької діяльності за місцем проживання.

Дані обставини

стали підставою для звернення СПД ФО ОСОБА_1 до суду за захистом своїх прав з

позовом, обґрунтовуючи його тим, що дії відповідача створюють перешкоди у

здійсненні позивачем права користування майном і здійсненні ним підприємницької

діяльності.

Стаття 319

Цивільного кодексу України вказує на те, що власник володіє, користується,

розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого

майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 320

Цивільного кодексу України передбачено право власника використовувати своє

майно для здійснення ним підприємницької діяльності, крім випадків,

передбачених законом.

Статтею 383

Цивільного кодексу України забороняється використовувати житлове приміщення для

потреб промислового виробництва.

Матеріалами

справи підтверджено, що позивач здійснює у квартирі № 87, яка належить йому на

праві власності, свою підприємницьку діяльність у відповідності з вимогами

чинного законодавства шляхом надання юридичних, консультаційних і адвокатських

послуг, а також шляхом здавання в оренду належної йому нерухомості, а саме

квартири № 87.

Згідно частини

7 ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди

правам, свободам та гідності громадян. Згідно частини 5 статті 319 Цивільного

кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду

правам, свободам та гідності громадян.

Відповідно до

частини 4 статті 41 Конституції України та частини 1 статті 321 Цивільного

кодексу України право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути

протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Матеріали

справи також свідчать, що монтажні роботи із встановленням у під'їздах житлових

будинків металевих дверей, обладнаних системами обмеження доступу з цифровими

кодами і електромагнітними замками, а також їх подальше технічне обслуговування

та ремонт, є підприємницькою діяльністю відповідача.

У відповідності

з вимогами частини 1 статті 49 Господарського кодексу України підприємці

зобов'язані не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань,

інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого

самоврядування і держави.

Таким чином,

встановлення відповідачем і подальша експлуатація у третьому під'їзді

будинкуАДРЕСА_1 металевих дверей, обладнаних системою обмеження доступу «Цифрал

ССD-2094.1/М» з цифровим кодом і електромагнітним замком, не повинні завдавати

шкоди правам позивача, зокрема його праву власності і праву на здійснення ним

підприємницької діяльності за місцем проживання, а також позбавляти чи

обмежувати зазначені права.

Згідно частини

3 статті 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканність

майна і забезпечує захист майнових прав підприємця.

У відповідності

із статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати

усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм

майном. Згідно частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України власник, який

має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою

особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які

можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для

запобігання такому порушенню.

Приймаючи до

уваги вищевикладене, позовна вимога СПД ФО ОСОБА_1 про усунення перешкод у

здійсненні права користування майном і здійсненні ним підприємницької

діяльності шляхом зобов'язання відповідача видати позивачеві код (цифрову

комбінацію) для можливості відкривання з блоку виклику «Цифрал ССD-2094.1/М»

електромагнітного замка, встановленого на вхідних дверях третього під'їзду

будинку АДРЕСА_1 і шляхом заборони відповідачу здійснювати встановлення або

заміну кодів (цифрової комбінації) без попереднього письмового повідомлення

позивача, обґрунтовано визнана місцевим господарським судом такою, що підлягає

задоволенню, оскільки вона ґрунтується на конституційних нормах та нормах

чинного законодавства.

Відповідач в

своїй апеляційній скарзі стверджує, що він не є власником металевих дверей,

обладнаних системою обмеження доступу «Цифрал ССD-2094.1/М» з цифровим кодом і

електромагнітним замком, встановлених у третьому під'їзді будинку АДРЕСА_1 а їх

власником є мешканці зазначеного під'їзду, в зв'язку з чим вважає, що він

неналежний відповідач у справі за цим позовом.

Колегія суддів

вважає наведені доводи безпідставними, оскільки вони повністю спростовуються,

зокрема, змістом договору безоплатного користування обладнанням системи

обмеження доступу № 218 від 27.02.2007р., згідно якого відповідач, як власник,

передає мешканцям під'їзду у тимчасове користування обладнання системи

обмеження доступу. Крім того, як сам зазначає відповідач, він є власником

визивного блоку, який є складовою частиною системи обмеження доступу, та за

допомогою якого здійснюється відкривання електромагнітного замка, що дає

можливість входу до під'їзду.

Відповідач в

апеляційній скарзі посилається на те, що рішенням по даній справі порушуються

майнові права мешканців під'їзду, які виявили бажання встановити систему

обмеженого доступу у під'їзд. На думку відповідача, судом першої інстанції не

прийняті до уваги висновки Верховного Суду України по цивільній справі,

відповідно до яких дії ТОВ Технічний центр домофонізації «Цифрал-сервіс Харків»

та представника мешканців третього під'їзду ОСОБА_2 щодо облаштування в

третьому під'їзді будинку АДРЕСА_1 металевих дверей, обладнаних системою

обмеження доступу з цифровим кодом і електромагнітним замком, не створюють

перешкод власникам квартир у цьому під'їзді.

З приводу

зазначеного колегія суддів зазначає наступне.

В основу

висновків, викладених в рішенні апеляційного суду Харківської області від

12.09.2007р. по цивільній справі за позовом громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до

громадянки ОСОБА_2; ТОВ Технічний центр домофонізації «Цифрал-сервіс

Харків»  про поновлення порушеного права,

залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 05.03.2008р., покладені

положення Конституції України, відповідно до яких усі люди є вільні і рівні у

своїй гідності та правах Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та

є рівними перед законом. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана

утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб (частина 2 статті

13 Цивільного кодексу України). В зв'язку з чим позовні вимоги громадян ОСОБА_1

та ОСОБА_3щодо встановлення у третьому під'їзді будинку         АДРЕСА_1 металевих дверей, обладнаних

системою обмеження доступу з цифровим кодом і електромагнітним замком, визнані

такими, що порушують права інших осіб, мешканців даного під'їзду, які виявили

бажання встановити систему обмеження доступу.

Однак, в даному

випадку, предметом розгляду по справі є стосунки між іншими суб'єктами

правовідносин, а саме господарські правовідносини між СПД ФО ОСОБА_1 та ТОВ

Технічний центр домофонізації «Цифрал-сервіс Харків» про усунення перешкод у

здійсненні права користування майном. Та при вирішення даного господарського

спору суд першої інстанції також перш за все керувався конституційними

положеннями, а також відповідними нормами цивільного законодавства, відповідно

до яких використання права власності не може завдавати шкоди правам, свободам

та гідності громадян; право приватної власності є непорушним і ніхто не може

бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений  у його здійсненні.

За таких

обставин, посилання відповідача на ухвалу 

Верховного Суду України з цивільної справі щодо фактів встановлених

судом, є необґрунтованим, оскільки вони не стосуються суті господарських

правовідносин між СПД ФО ОСОБА_1 та ТОВ Технічний центр домофонізації

«Цифрал-сервіс Харків».

Крім того, слід

зазначити, як свідчать матеріали справи, всі мешканці третього під'їзду, які

виявили бажання доступу, погодились з вимогою позивача про надання СПД ФО

ОСОБА_1 коду для відкривання електромагнітного замка. Таким чином, мешканці

під'їзду висловили своє ставлення до зазначеної ситуації у письмовому вигляду

(а.с.15), чим спростовується позиція відповідача про можливе порушення прав

мешканців під'їзду в результаті прийняття місцевим господарським судом рішення

по цій справі.

Посилання

відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не взято до

уваги надані відповідачем докази неможливості використання індивідуального

цифрового коду, є необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції в

оскаржуваному рішення дана достатньо повна оцінка всім представленим

відповідачем доказам, та які, в свою чергу, не підтверджують факти, викладені

ним в обґрунтування наданих заперечень по справі.

Згідно ст. 43

ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,

що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому

процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до

ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень. Однак відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав ні в

суді першої інстанції, ні в апеляційному суді належних доказів в обґрунтування

своєї позиції по справі.

Приймаючи до

уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що

апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування

на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від

05.05.2008 року по справі № 29/169-08 прийняте без порушень норм процесуального

та матеріального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування

рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі

викладеного та керуючись 41 Конституції України, ст.ст. 319, 320, 321, 386, 391

Цивільного кодексу України, ст.ст. 47, 49 Господарського кодексу України, ст.

ст. 4-3, 22, 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного

господарського суду, -

постановила:

Апеляційну

скаргу залишити без задоволення.

Рішення

господарськогосуду Харківської області від 05.05.2008р. по справі                  № 29/169-08 залишити без

змін.   

         Головуючий суддя                                                                    Демченко

В.О. 

                                 Судді                                                                   

Такмаков Ю.В. 

                                                                                                               Барбашова

С.В.