5024/2069/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.12.2011 Справа № 5024/2069/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Модуль" м. Херсон
про стягнення 15534грн. 99коп.
за участю помічника прокурора Комсомольського району м.Херсона Іванчук Ю.О.
представників сторін:
від позивача – уповноважена особа Тайльмайєр А.М.
від відповідача - уповноважена особа Бовдир К.А.
Прокурор Комсомольського району м.Херсона в інтересах держави в особі міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (позивач) звернувся з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма «Модуль»(відповідач) 12801грн. 01 коп. основного боргу, 1574грн. 52 коп. пені, 896грн.07коп. штрафу, 102грн. 41 коп. втрат від інфляції, 160грн. 98 коп. –3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за надані послуги з постачання теплової енергії згідно з договором № 925 від 03.01.2008року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Модуль" подало до суду заяву відповідно до якої ним визнається заборгованість перед позивачем в сумі 12801грн. 00коп. та підписано договір № 83 від 13.10.2011року про реструктуризацію боргу. За поясненнями ТОВ "ВКФ Модуль", він виконує свої зобов'язання за договором реструктуризації, тому в задоволені позовних вимог в частині основного боргу він просить відмовити та надати йому відстрочку виконання рішення суду в іншій частині позовних вимог.
Прокурор та позивач в засіданні позовні вимоги підтримали частково, подавши заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у зв'язку з частковим погашенням заборгованості та підписанням сторонами угоди про реструктуризацію боргу, але наполягали на задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1574грн. 52 коп. пені, 896грн.07коп. штрафу, 102грн. 41 коп. втрат від інфляції, 160грн. 98 коп. –3% річних.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши прокурора та представників сторін, суд -
в с т а н о в и в:
03 січня 2008року між міським комунальним підприємством «Херсонтеплоенерго»(позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма «Модуль»(відповідач) укладено договір №925 згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язки виробити та поставити відповідачу теплову енергію на об'єкти відповідача, зазначені в додатку №1 до договору в узгоджених сторонами обсягах, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених договором.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 03.01.2008року є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
За умовами пункту 6.6 договору від 03.01.2008року оплата за теплову енергію здійснюється відповідачем протягом 5 банківських днів після одержання рахунків від позивача. Для отримання рахунку відповідач відповідно до пункту 6.8 договору зобов'язаний не пізніше 20 числа кожного місяця прибути до позивача .
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав прийняті на себе обов'язки за договором і в період з 01.10.2009року по 01.04.2011року здійснив постачання теплової енергії в кількості, зазначеній в розрахунку суми позову та наданих до матеріалів справи актах виконаних робіт за вищезазначений період.
Відповідно до розрахунку суми позову, наданого до матеріалів справи, та акту звірки станом на 01.11.2011року (арк. справи 33) заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію в період з 01.10.2009року по 30.03.2011року становить 10667грн.50коп., оскільки 2133грн.50коп. були перераховані відповідачем 27.10.2011року, тобто після звернення прокурора з позовом.
На суму боргу 10667грн.50коп. сторонами 13.10.2011року підписано договір про реструктуризацію заборгованості і обов'язки щодо погашення боргу у зазначений цим договором період відповідачем виконуються, тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України підлягає припинення за відсутністю предмету спору, що не заперечували прокурор та позивач в засіданні суду.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з вимогами частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не надав доказів належного виконання зобов'язання та здійснення своєчасних розрахунків у передбачені договором строки, вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 160грн.98коп. та 102грн.41коп. втрат від інфляції також підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу суд виходить із наступного.
Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При укладені договору від 03.01.2008року сторони пунктом 7.3.3 узгодили, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію згідно зі ст. 231 ГК України з відповідача стягується пеня в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочки терміну оплати, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується також штраф в розмірі 7%.
При зверненні з позовом прокурором нараховано 1574грн.52коп. пені за строчку виконання грошового зобов'язання, які також підлягають стягненню на користь позивача.
Враховуючи відповідальність відповідача по сплаті пені від простроченої суми, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення штрафу, оскільки ці вимоги повністю повторюють відповідальність відповідача щодо сплати пені, тобто за одне і те ж порушення грошового зобов'язання в договорі встановлена подвійна відповідальність, що суперечить ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до відповідальності за одне і те ж правопорушення.
На підставі вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду задоволенню не підлягає, скільки будь-яких доказів на підтвердження утруднення або неможливості виконання рішення відповідач суду не надав.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.
В засіданні оголошувалася вступна і резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма «Модуль»м. Херсон Острівське шосе 1-А ідентифікаційний код 31760319 інші реквізити невідомі:
а) на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" м. Херсон Острівське шосе, 1, р/р 26003060153834 ХФ «Приватбанк»МФО 352479 ідентифікаційний код 31653320 –1574грн. 52 коп. пені, 102грн. 41 коп. витрат з інфляції, 160грн. 98 коп. –3% річних;
б) в доход державного бюджету одержувач: управління Державного казначейства у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 - 155грн.35коп. держмита;
в) в доход державного бюджету на рахунок р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22050003 символ звітності банку 264 – 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
3. В стягненні 896грн. 07 коп. штрафу відмовити.
4.Припинити провадження у справі в частині стягнення 12801грн.01коп. основного боргу.
Суддя З.І. Ємленінова
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 21.12.2011р.
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2011 |
Оприлюднено | 30.12.2011 |
Номер документу | 20360981 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Ємленінова З.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні