Постанова

від 20.12.2011 по справі 22/5005/10426/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/5005/10426/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2011 року                                    Справа №  22/5005/10426/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів:  Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Соловйової О.І.

за участю прокурора:  Киричок О.В. (посвідчення №112 від 12.07.2010 р.)

Представники  сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансмаш” м. Дніпропетровськ  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  12.10.2011 р.   у справі № 22/5005/10426/2011

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансмаш” м. Дніпропетровськ

про  внесення змін до договору оренди від 09.01.2008 р. № 040810800002

В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 12.10.2011 р. у справі № 22/5005/10426/2011, яке підписано 11.11.2011 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Пуппо Л.Д.), задоволено позов  Прокурора Жовтневого району м.Кривого Рогу, пред'явлений в інтересах держави в особі Криворізької міської ради м.Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансмаш” м.Дніпропетровськ про внесення змін до договору оренди від 09.01.2008 р. № 040810800002.

Вказаним рішенням змінено пункт 6 договору оренди земельної ділянки від 09.01.2008 р., укладеного між Криворізькою міською радою  та Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансмаш”, зареєстрованого у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” від 09.01.2008 р. № 040810800002, викладено його в наступній редакції:

"п.6 Річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України від нормативної грошової оцінки, на підставі витягу (або довідки) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого управлінням держказначейства у м. Кривому Розі Дніпропетровської області  на рахунок відділення держказначейства у м. Кривому Розі № 33215812700026 у банку ГУДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, код ЄДРПОУ 24237497 щомісячно протягом 30–ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця”.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Трансмаш” м. Дніпропетровськ не погодилося з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить відновити строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2011 р. відновлено строк на подання апеляційної скарги.

Скаржник просить скасувати рішення по даній справі і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Скаржник вважає вказане  рішення суду  необґрунтованим та таким, що порушує норми чинного законодавства, оскільки як умовами укладеного між сторонами договору оренди так і приписами закону не передбачено підстави для зміни розміру орендної плати, на якій наполягає позивач.

Тобто, законом встановлено, що договір може бути змінений за рішенням суду виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 652 ЦК України, за наявності одночасно всіх чотирьох умов, визначених цією статтею. Позивачем у позові не визначені ні самі обставини, ні докази їх існування.

Відповідач вказує у скарзі, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Правовідносини оренди виникли між позивачем і відповідачем у 2007 р., а договір оренди у земельному кадастрі було зареєстровано 09.01.2008 р., тому на них не можливо поширити дію Закону України від 03.06.2008 р. № 309-УІ з огляду на наведені приписи Конституції України.

Положення Закону можуть і повинні бути застосовані до орендних відносин, які виникають після набрання ним чинності, тобто до договорів, які укладаються після набрання чинності зазначеним законом.

Скаржник вважає, що після набрання чинності Законом України від 03.06.2008 р. № 309-УІ середня ставка земельного податку ( у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки) залишилася незмінною, що виключає наявність підстав для збільшення розміру орендної плати згідно з п. 6 договору оренди.

Крім того, відповідача зауважує, що на сьогоднішній день взагалі відсутні підстави для внесення змін до п. 6 договору оренди землі, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. по справі № 1/28/2008, визнані неконституційними положення низки норм, в тому числі і щодо внесення змін до ст. 21 Закону України “Про оренду землі”.

Прокурор та позивач відзив на апеляційну скаргу не надали, представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні  оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення прокурора, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Криворізькою міською радою м.Кривий Ріг (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансмаш” м.Дніпропетровськ (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 18.12.2007 р.

Згідно з пунктом п.1.1 договору орендодавець, на підставі рішення міської ради від 17.10.2007 р. № 1875 надав, а орендар прийняв у строкове платне  користування земельну ділянку для розміщення заводу з виробництва вагонів-самоскидів, яка знаходиться на вул. Коломойцівській,25 в Жовтневому районі м. Кривого Рогу.

В оренду передана земельна ділянка площею 15,4448 га (п.2), кадастровий номер земельної ділянки : 1211000000:04:432:0007.(п.3)

Договір укладено на п'ять років.(п.5)

Пунктом 6 договору сторони встановили, що річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного Криворізьким міським управлінням земельних ресурсів на рахунок Управління держказначейства в Жовтневому районі м. Кривого Рогу.

Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів річної орендної плати за землю; базової вартості 1 кв.м земель міста; розмірів земельного податку; підвищення цін і тарифів; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.. (п. 12)

За умовами договору орендодавець має право в односторонньому порядку збільшити розмір орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства України розміру земельного податку. Це право орендодавця  підтверджується у відповідності до ч. 4 ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, якщо орендна плата за земельну ділянку буде менша за розмір земельного податку. (п.30 “а”).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 р. в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій  земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування –з 04.06.2008 р.

В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI), Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати  для земельних ділянок, наданих  для  розміщення, будівництва,  обслуговування  та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази,  розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для  інших  земельних  ділянок,  наданих   в  оренду,  - 12 відсотків нормативної грошової оцінки ( ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Умови спірного договору оренди в частині визначення розміру орендної плати перестали відповідати вимогам - як раніше чинної ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в новій редакції), так і положенням п.288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 34 статті 26, частини другої статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування вирішуються в судовому порядку.

Криворізькою міською радою було прийнято рішення № 2741 від 24.09.2008р. «Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок”, яким рекомендовано орендарям звернутися до Криворізької міської ради щодо внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок в частині розміру річної орендної плати за землю.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у випадках, встановлених договором, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи відповідача щодо порушення ст.58 Конституції України не можуть бути підставою для відмови в позовних вимогах в силу наступного:

за статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Отже, суд не порушував зазначені норми. Крім того, слід враховувати, що зміни до договору вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє і ці зміни повністю відповідають чинному земельному законодавству України.

Колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансмаш” м.Дніпропетровськ  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2011 р. у справі № 22/5005/10426/2011 залишити без змін.

Головуючий                                                                                 Р.М. Бахмат

Судді:          Л.О.Лотоцька

О.С. Євстигнєєв

Постанова виготовлена в повному обсязі 26.12.2011 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                   І.Г.Логвиненко