Рішення

від 20.12.2011 по справі 5015/6941/11(5015/2191/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/6941/11(5015/2191/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11                                                                       Справа№ 5015/6941/11(5015/2191/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПетроНік”, м. Каховка

до відповідача: Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця”, м.Львів

про  стягнення  42422грн. 08коп.

                                                                                         Суддя  Гоменюк З.П.

                                                                   Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Поліщак Р.В.

Представнику відповідача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „ПетроНік” до Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” про стягнення  42422грн. 08коп.  з яких 15863грн. 29коп. пені, 6444грн. 29коп. 3 % річних та 20114грн. 50коп. інфляційних втрат.

          Рішенням господарського суду Львівської області від 07.06.2011р. у справі №5015/2191/11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2011р., позов ТзОВ “ПетроНік” задоволено повністю та стягнуто з ДТГО “Львівська залізниця” 15863грн. 29коп. пені, 6444грн. 29коп. 3 % річних, 20114грн. 50коп. інфляційних втрат та судові витрати по справі.

          Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2011р. у справі №5015/2191/11 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2011р. та рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2011р. у справі №5015/2191/11, справу передано на новий розгляд господарському суду Львівської області.

          Ухвалою суду від 14.11.2011р. розгляд справи призначено в судовому засіданні  на 07.12.2011р. За клопотання представника позивача, ухвалою суду від 07.12.2011р. розгляд справи відкладено на 20.12.2011р.

          В судове засідання 20.12.2011р. позивач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду від 14.11.2011р. не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

          Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2011р. проти позовних вимог заперечив, просить відмовити в стягненні пені в зв”язку з пропуском позовної давності.

          В судовому засіданні 20.12.2011р. представнику відповідача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 28.12.2011р.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне:

  На виконання умов укладеного між сторонами договору поставки №Л/НХ-09239/НЮ від 23.07.2009р. позивач поставив відповідачу товар в асортименті та кількості відповідно до специфікації №1 до договору.  Оскільки відповідачем оплата за отриманий товар в повному обсязі здійснена не була, рішенням господарського суду Львівської області від 08.02.2011р., набрало законно сили 21.02.2011р. у справі №5015/292/11 з відповідача - ДТГО “Львівська залізниця” стягнуто  на користь позивача - ТзОВ „ПетроНік” 410500грн. 00коп. та розстрочено виконання рішення рівними частинами до 18.03.2011р. На примусове виконання вказаного рішення 21.02.2011р. господарським судом Львівської області видано наказ.

Як вбачається із матеріалів справи 20.04.2011р. відповідачем сплачено суму боргу в розмірі 410500 грн. 00коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та аналогічних положень ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із положень ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, обов”язок по сплаті інфляційних втрат і 3 % річних виникає в силу закону, тому вимога позивача про стягнення 3 % річних в сумі 6444грн. 29коп. та інфляційні втрати в розмірі 20114грн. 50коп. за період 05.10.2010р. по 13.04.2011р. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

п.9.4 договору поставки №Л/НХ-09239/НЮ від 23.07.2009р. передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від його вартості за кожен день прострочення. З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період  з 05.10.2010р. по 04.04.2011р. в сумі 15863грн. 29коп.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 5.4 договору № Л/НХ-09239/НЮ від 23.07.2009р. датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно п. 6.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 14.10.2009р., оплата за поставлений товар по даному договору проводиться покупцем не раніше 60 (шістдесяти) банківських днів після дати поставки товару.

Таким чином, порушення зобов'язання з оплати поставленого товару визначається з дня, наступного за днем, яким закінчується шістдесятиденний строк після дати поставки товару.

Відтак, строк для нарахування штрафних санкцій повинен обраховуватися з врахуванням зазначених умов договору та обставин щодо дати поставки товару.

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.02.2011р. у справі №5015/292/11 встановлено, що на виконання умов договору поставки №Л/НХ-09239/НЮ від 23.07.2009р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1040 000,00 грн., що підтверджується  видатковими накладними №П-00000053 від 12.11.2009р. на суму 520000 грн. за довіреністю ЯОЗ №200732/1100 від 19.11.2009р. та №П-00000055 від 20.11.2009р. на суму 520000 грн. за довіреністю ЯОЗ №200767/113  від 18.11.2009р. Приймання товару відповідачем підтверджується також актом прийому-передачі від 21.11.2009р. підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватись за отриманий товар не раніше 20.01.2010р.

В силу  ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.  

Тобто, позивач повинен був звернутися з позовом про стягнення пені до 19.01.2011р. Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що в задоволенні вимог позивача про стягнення пені в розмірі 15863грн. 29коп. за період  з 05.10.2010р. по 04.04.2011р. слід відмовити.

ч.2 ст.35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення 6444грн. 29коп. 3 % річних та 20114грн. 50коп. інфляційних втрат. В частині стягнення 15863грн. 29коп. пені –відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

  Керуючись ст.ст. 258, 261, 599, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, ст.ст.33, 34,35, 43, 49, 82,  83, 84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

           1.    Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця”, вул.Гоголя, 1, м.Львів (ідентифікаційний код 01059900) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ПетроНік”, Семенівське шосе 9А, м.Каховка, Херсонська обл. (ідентифікаційний код 34678552) 6444грн. 29коп. 3 % річних, 20114грн. 50коп. інфляційних втрат, 265грн. 58коп. витрат по сплаті державного мита та 147грн. 75коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

          3. В частині стягнення 15863грн. 29коп. пені –відмовити.

          Суддя                                                                                               Гоменюк З.П.