Ухвала

від 19.06.2008 по справі 22-а-326/2008

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  Справа №

22-а-326/08                                                         

Головуючий у І інстанції - Власов Ю.Л.

Суддя-доповідач Глущенко Я.Б.

У Х В А

Л А

І М Е Н

Е М  У К Р А Ї Н И

19

червня 2008 року Київський апеляційний кладі:

                              головуючого - судді Глущенко

Я.Б.,

                              суддів                         Бабенка К.А., Межевича

М.В.,

                              при

секретарі             Токар М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства

«Київадміністративний суд у сське міське бюро технічної інвентаризації та

реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» на постанову

Господарського суду                    м.

Києва від 03 квітня 2007 року у справі за адміністративним позовом Фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київське міське бюро

технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого

майна» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А

Н О В И В :

У

лютому 2006 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання

протиправним рішення Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» № 92

від 09.01.2007 року про відмову у державній реєстрації права власності на

гараж, розташований за адресою: рег. НОМЕР_1 у садибі житлового будинку

АДРЕСА_1.

Постановою

Господарського суду м. Києва від 03 квітня 2007 року заявлений позов

задоволено: визнано протиправним та нечинним рішення  Комунального підприємства «Київське міське

бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти

нерухомого майна» № 92 від 09.01.2007 року про відмову в реєстрації права власності

на гараж; зобов'язано відповідача вчинити дії по здійсненню технічної

інвентаризації та державної реєстрації права власності на гараж, що

розташований за адресою: НОМЕР_1 у садибі житлового будинку АДРЕСА_1; стягнуто

з місцевого бюджету міста Києва на користь позивача 3,40 грн. витрат зі сплати

судового збору.

Не

погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, КП «Київське міське бюро

технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого

майна» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої

інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та

ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши

суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів

вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова

суду - без змін з таких підстав.

Згідно

зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає

скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої

інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з

додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд

першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно

встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і

прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Судом

першої інстанції встановлено, що відмова відповідача у державній реєстрації з

підстави не проведення інвентаризаційних робіт, обов'язок здійснення яких

покладено на самого відповідача, не передбачена ст. 24 Закону України «Про

державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», яка

встановлює вичерпний перелік випадків відмови у державній реєстрації речового права.

З таким

висновком суду не можна не погодитися.

Колегією

суддів встановлено, що 07.12.2006 року ФОП ОСОБА_1 звернувся Комунального

підприємства ««Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації

права власності на об'єкти нерухомого майна» з заявою про державну реєстрацію

гаража  рег. НОМЕР_1 у садибі житлового

будинку АДРЕСА_1. Підставою для такого звернення позивач зазначив, що

15.11.2006 року Голосіївським судом м. Києва прийнято рішення відповідно до

якого за ним визнано право власності на зазначене майно.

Відповідачем

в державній реєстрації права власності на гараж було відмовлено з посиланням на

непроведення інвентаризаційних робіт, мотивуючи своє рішення тим, що відповідно

до п. 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на

нерухоме майно від 07.02.2002 року № 7/5, реєстрації підлягають права власності

тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено, та які прийняті

в експлуатацію у встановленому порядку за наявності матеріалів технічної

інвентаризації, виготовлених тим Бюро, яке проводить реєстрацію права власності

на ці об'єкти.

Статтею

24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх

обмежень» встановлено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в

разі, якщо:

-

заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

-

нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому

реєстраційному (кадастровому) окрузі;

- із

заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону

не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або

представником такого суб'єкта;

-

подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими

нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність

заявлених прав документам, що їх посвідчують;

- заяву

про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження

нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо

цього майна;

- заявлене

право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Окрім

того, частиною 3 зазначеної статті також встановлено, що відмова у державній

реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

За

таких обставин посилання відповідача як на підставу для відмови в реєстрації

права власності на п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав

власності на нерухоме майно є неправомірними. Тимчасове положення є підзаконним

нормативно-правовим  актом, в порівняні з

яким Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та

їх обмежень» має вищу юридичну силу і саме його норми підлягають застосуванню

до спірних правовідносин. Окрім того, відповідно до розділу 5 «Прикінцеві та

перехідні положення» названого Закону до приведення законів та інших

нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в

частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею

19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх

обмежень» передбачено, що підставою для державної реєстрації прав, що

посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно,

обмежень цих прав, є, зокрема,  рішення

суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали

законної сили. 

Таким

чином позивач в даному випадку звернувся з заявою про реєстрацію права

власності на нерухоме майно на підставі рішення суду, яке відповідно до ст. 19

зазначеного Закону є підставою для здійснення такої реєстрації.

Відповідно до п. 2 ст. 17 вищевказаного Закону державна реєстрація речових

прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної

ділянки та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна,

речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації.

За змістом ст. 2 цього ж Закону технічна інвентаризація -  довідка-характеристика технічного стану

об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці (будівля, споруда,

інше), їх належність, склад та оцінка, підготовлені бюро технічної

інвентаризації в установленому порядку.

Отже відповідач безпідставно відмовив позивачу у державній реєстрації прав

на нерухоме майно з підстав непроведення технічної інвентаризації, яку мав

провести сам відповідач.

З

огляду на викладене, доводи КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації

та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» спростовуються

вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного

законодавства.

Керуючись

ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А

Л И В :

Апеляційну

скаргу Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації

та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» залишити без

задоволення.

Постанову

Господарського суду м. Києва від 03 квітня 2007 року залишити без змін.

Повний

текст ухвали виготовлений 20 червня 2008 року.

Ухвала

набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом

одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 21 червня 2008 року,

шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду

України.

Головуючий

суддя

Судді :