Постанова

від 01.07.2008 по справі 2/568пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/568пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 липня 2008 р.                                                                                    № 2/568пд  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Техно-торговий центр "Укрпром-Консоль", м. Луганськ (далі –ПП "ТТЦ "Укрпром-Консоль")

на рішення господарського суду Луганської області від 07.02.2008

зі справи № 2/568пд

за позовом  відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ (далі –відділ реклами)

до ПП "ТТЦ "Укрпром-Консоль"

про розірвання договору та стягнення 69 862, 90 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

відділу реклами –не з'яв.,

ПП "ТТЦ "Укрпром-Консоль" –Лохматової І.А., Щербака М.Ф.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.02.2008 (суддя Седляр О.О.) позов задоволено частково:

- з відповідача стягнуто: 64 554, 33 грн. заборгованості за тимчасове користування місцями для розташування спеціальних конструкцій,                        1 931,43 грн. пені, 698,63 грн. витрат зі сплати державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- вирішено розірвати договір від 17.05.2008 № 374 про тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, для розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв);

- ПП "ТТЦ "Укрпром-Консоль" зобов'язано демонтувати рекламні конструкції, що розташовані у м. Луганську за адресами:

кв. Волкова навпроти магазину "Євродім" за зупинкою;

вул. Оборонна навпроти акумуляторного заводу;

вул. Херсонська біля будинку по вул. Мергельній, 76;

вул. Херсонська перехрестя з вул. 50-річчя Утворення СРСР;

вул. Станкобудівна перехрестя з вул. Будьонного біля магазину № 311;

вул. Станкобцдівна перехрестя з вул. Плеханова;

вул. Херсонська, зупинка "Мергельна";

вул. Донецька перехрестя з вул. Оборонною;

вул. Херсонська навпроти школи "Альфа";

- припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача              3 377,14 грн.;

- з відділу реклами стягнуто 698,63 грн. витрат зі сплати державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судове рішення мотивовано тим, що відповідачем неналежним чином виконано умови договору від 17.05.2008 № 374 та істотно порушено його умови.

ПП "ТТЦ "Укрпром-Консоль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргоюі доповненнями до неї, в яких просить зазначене рішення місцевого господарського суду  скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Луганської області. Скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, не досліджено об'єктивно та повно наявні у справі докази, а тому неправомірно задоволено позовні вимоги.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених місцевим господарським судом обставин справи правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників скаржника, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Господарським судом Луганської області у справі встановлено, що:

- 17.05.2007 відділом реклами і ПП "ТТЦ "Укрпром-Консоль" укладено договір № 374 про надання в тимчасове користування місць, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, для розташування спеціальних конструкцій (далі –Договір), відповідно до умов якого:

? відділ реклами надає ПП "ТТЦ "Укрпром-Консоль" у користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій;

?  розмір плати за користування всіма місцями, які надані у користування, визначається згідно з встановленим рішенням Луганської міської ради порядком і складає 12232,04 грн. у місяць, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 20% –2 038,67 грн. (пункт 4.2);

? у разі несвоєчасної або неповної оплати відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в момент прострочення (пункт 5.5);

- відповідно до акта приймання-передачі від 17.05.2007 відділ реклами передав відповідачеві місця, яке перебуває у комунальній власності, для розташування спеціальних рекламних конструкцій;

- станом на 01.12.2007 у відповідача виникла заборгованість з оплати                     за користування місцями для розміщення рекламних конструкцій за період з травня по листопад (включно) 2007 року в сумі 67 931,47 грн.;

- за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 1 931,43 грн.;

- під час розгляду даної справи відповідач платіжним дорученням від 24.12.2007 № 481 перерахував на користь відділу реклами суму 3 377,14 грн. (призначення платежу –плата за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій за листопад 2007 року); а платіжним дорученням від 28.01.2008 № 27 перерахував суму 4 551, 80 грн. (призначення платежу –плата за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій за грудень 2007 року та січень 2008 року).

Причиною спору у справі стало питання про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості та нарахованої пені за невиконання умов Договору.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наведене та враховуючи, що позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати  за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій за період з травня по листопад (включно) 2007 року, місцевим господарським судом правомірно припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості у сумі 3 377,14 грн. як плати за листопад 2007 року та не взято до уваги суму 4 551, 80 грн., сплачену за користування зазначеними місцями за грудень 2007 року та січень 2008 року, оскільки названі місяці не входять до періоду заборгованості.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина перша статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд Луганської області дійшов правильного висновку про неналежне виконання  ПП "ТТЦ "Укрпром-Консоль" зобов'язань за Договором, у зв'язку з чим правомірно стягнув з відповідача             64 554, 33 грн. заборгованості і 1 931,43 грн. пені.

Крім того, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, відділ реклами розраховував за відповідний період 2007 року отримати  плату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій всього у сумі 79 310, 97 грн., а внаслідок неналежного виконання ПП "ТТЦ "Укрпром-Консоль" умов Договору позивач не отримав 64 554, 33 грн. із зазначеної суми.

Таким чином, місцевий господарський суд, правильно врахувавши усі необхідні обставини і оцінивши докази зі справи, дійшов висновку про істотне порушення відповідачем умов Договору, а тому цілком правомірно вирішив розірвати Договір та зобов'язав ПП "ТТЦ "Укрпром-Консоль" демонтувати спеціальні конструкції, що використовувалися відповідачем для розміщення реклами.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують наведеного та не можуть бути підставою для скасування рішення зі справи.

Відповідно до статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін як таке, що прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями  1117, 1119 – 11111  ГПК України, Вищий господарський суд України           

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Луганської області від 07.02.2008 зі справи  № 2/568пд залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Техно-торговий центр "Укрпром-Консоль" –без задоволення.

Суддя                                                                                                   В. Селіваненко

Суддя                 І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                   Б. Львов