Рішення

від 05.12.2011 по справі 12/92/5022-1353/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/92/5022-1353/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2011 р.Справа № 12/92/5022-1353/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А.

розглянув справу

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ Логістікс"   юридична адреса: вул.Березова, 22, с.Зміїнець, Луцький район, Волинська область, фактична адреса: вул.Дворецька, 93, м.Рівне   

до приватного підприємства "Торговий дім "Актив" вул.Броварна, 47/20, м.Тернопіль, 46003

про стягнення  заборгованості

За участю представників від:

позивача: не з‘явився

відповідача: не з'явився

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ Логістік"  звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом до приватного підприємства "Торговий дім "Актив" про стягнення 41111,90грн., в тому числі 31475,38грн. заборгованості за поставлену продукцію, 7392,06грн. втрат від інфляції, 3% річних в розмірі 2244,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті  за поставлений товар згідно видаткової накладної №000001019 від 04.08.2009 року, у зв‘язку з чим останньому нараховано інфляційні витрати та 3% річних від суми заборгованості відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідач відзиву на позов не надав, його уповноважений представник у судове засідання не з'явився, разом з тим у суду відсутні відомості про вручення останньому процесуальних документів (ухвал від 08.11.2011р. та від 22.11.2011р.), які надсилалися господарським судом за юридичною адресою підприємства, зазначеною у позовній заяві та згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №229248 від 21.10.2011р., а саме: м. Тернопіль, вул. Броварна, 47/20. Однак, враховуючи приписи ч. 1 ст. 64 ГПК України, п. 26.4.71 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень Президії Вищого господарського суду України", п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що

процесуальні документи вручені відповідачу, відтак, справа розглядається за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України. При цьому слід зазначити, що ухвала про порушення провадження по справі від 07.10.2011р. та ухвала від 25.10.2011р. повернута поштовим відділенням (довідка ф 20) із відміткою «за закінченням терміну зберігання".

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

За приписами  ч.1,2 ст. 205 Цивільного кодексу  України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом; правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як слідує з матеріалів справи, на підставі усної домовленості по видатковій накладній №000001019 від 04.08.2009р., яка підписана і скріплена печатками позивача та відповідача без зауважень (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи), товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ Логістік" поставило приватному підприємству "Торговий дім "Актив" зазначений у накладній товар на загальну суму 47150,22 грн.

Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних правил і змісту цивільного законодавства породжують взаємні  права та обов'язки.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт поставки відповідачу товару на спірну суму.

Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначеної накладної, відтак, прийнявши товар від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Як слідує з матеріалів справи 01.03.2010р. між ТзОВ "Смарт Логістік", ПП "Торговий дім "Актив" (Первісний боржник) та ТзОВ "Арго-Р" (Новий боржник) укладено правочин про перевід боргу, згідно з умовами якого  Первісний боржник передав, а Новий боржник прийняв на себе зобов'язання по оплаті товару згідно накладної №1019 від 04.08.2009р. на суму 15674,84 грн.

Суд розцінює даний договір про перевід боргу як такий, що відповідає приписам ст.. 513, 520, 521 ЦК України.

Таким чином,  заборгованість відповідача за поставлений товар становить 31475,38 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки, сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно усної домовленості товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.

Позивачем відповідно до приписів ст. 530 ЦК України 24 червня 2011 року направлено відповідачу вимогу про повернення коштів за поставлену продукцію на суму 31475,38грн., про що свідчить копія фіскального чеку пошти від 24.06.2011р. №2648 з описом вкладенням.

За приписом статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач відповідач жодних дій на виконання заявленої вимоги не здійснив, товару не оплатив.

          Згідно Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Мінтрансзв'язку України від 12.12.2007р.  № 1149, пересилання   рекомендованої  письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у  межах  області  та між обласними центрами України становить 4 дні з дня, наступного за днем подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку .

       Позивачем подано до справи опис цінного листа та чек від 24.06.2011р. про направлення відповідачеві вимоги для оплати товару.

      Тобто, відповідач вважається таким, що отримав дану вимогу 29.06.2011р.

       Суд вважає, що з урахуванням вимог ст.ст.253, 530 ЦК України, Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Мінтрансзв'язку України від 12.12.2007р. №1149, зареєстрованого в Мін'юсті України 19.12.2007р. за №v013p710-07, прострочення грошового зобов'язання відповідачем мало місце з 07.07.2011 року,  а не з 05.08.2009р., як вказує позивач у розрахунку до позовної заяви.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На день розгляду справи відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про повну чи часткову оплату за поставлений по видатковій накладній товар, тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що відповідачем рахується борг в сумі 31475,38грн.

         У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

           Суд відзначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

          Згідно з представленими господарському суду розрахунками, позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 7392,06грн. втрат від інфляції за період з вересня 2009р. по червень 2011р. включно, а також річні в розмірі 2244,46грн. за період з 05.08.2009р. по 09.09.2011р..

           Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум інфляційних нарахувань та трьох процентів річних суд вважає, що останні безпідставно нараховані за період з 05.08.2009р. по 05.07.2011р., оскільки, як вже зазначалось судом, з урахуванням вимог ст.ст.253, 530 ЦК України, Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, прострочення грошового зобов'язання відповідачем мало місце з 07.07.2011 року, а не з 05.08.2009р., як це зазначено позивачем в розрахунку.

           З огляду на зазначене, підлягають стягнення з відповідача лише 3% річних за період з 07.07.2011р. по 09.09.2011р. (до дати, зазначеної позивачем в розрахунку) в розмірі 165,57грн., як такі, що нараховані у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення. Їх розрахунок:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.річні

3%07.07.201109.09.20116631475,38165.57

        Позов в частині стягнення 7392,06грн. втрат від інфляції за період з вересня 2009р. по червень 2011р. включно, а також річні в розмірі 2078,89грн. за період з 05.08.2009р. по 07.08.2011р. заявлений безпідставно, без врахування приписів ст. 253, 530 ЦК України.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509, 526, 530 ЦК України позов  в частині стягнення 31475,38грн. боргу та 165,57грн. –3% річних підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд         

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства "Торговий дім "Актив" вул.Броварна, 47/20, м.Тернопіль, код 3658548, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Логістікс», юр.адреса: Волинська область, Луцький район, с.Зміїнець, вул.Березова, 22; факт.адреса: вул.Дворецька, 93, м.Рівне, код ЄДРПОУ 35607079,  31475,38грн. боргу, 170,74грн. –3% річних, а також 316,41грн. витрат по сплаті державного мита та 181,63грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4.          В решті позову –відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення  07 грудня 2011р. через місцевий господарський суд.

 Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9102

Суддя                                                                                          Н.А. Френдій