Рішення

від 26.06.2008 по справі 12/121пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

26.06.08 р.                                                                                                   

Справа № 12/121пн                              

Господарський суд Донецької області

у складі судді Склярук О.І.

присекретарі судового засідання

Здоренко В.В.

за участю представників сторін

від позивача - Резніченко Ю.А. за

доруч.

від відповідача - ОСОБА_1.

розглянув у відкритому судовому

засіданні справу за позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Бліц” м. Донецьк

до приватного підприємця

ОСОБА_1,  м.Донецьк

м. Донецьк

про визнання права власності

СУТЬ СПОРУ

      Товариство з обмеженою відповідальністю

“Виробничо-комерційна фірма “Бліц” м. Донецьк звернулося до господарського суду

з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк про визнання

права власності на нежитлове вбудоване приміщення, що розташоване за адресою

пр. Богдана Хмельницького, 81а м.Донецьк, загальною площею 208,6 кв.м. до

складу якого входять входи під літ а7  -

7,4 кв.м., а8 - 4,6 кв.м. згідно технічного паспорту - інвентаризаційна справа

№ 1/8905 від 04.04.2008 року

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається, що він набув

право власності на вказані приміщення в процесі приватизації, здійснив

поліпшення вказаного майна, не визнання права власності з боку відповідача.

Відповідач вважає, що наданих позивачем 

документів не достатньо і просить суд розглянути спір по суті 

Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін

господарський суд встановив.

20.05.2008 року відповідач розташував 

біля входів , які ведуть у приміщення позивача будівельні матеріали, що

підтверджується відповідним актом.

Позивач наполягав звільнити входи, але відповідач входи не звільнив ,

посилаючись, що позивач не є їх власником.

У зв'язку з чим, позивач просить суд визнати за ним право власності на

нежитлове вбудоване приміщення разом з входами.

Розглядаючи вказану позовну вимогу суд виходить з наступного.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про

визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою стороною.

Судом  встановлено, що згідно

договору купівлі-продажу нежитлового вбудованого приміщення від 21.09.2004 року

підписаного між Представництвом Фонду державного майна України в місті Донецьку

та Товариством з обмеженою відповідальністю 

“Виробничо-комерційна фірма “Бліц” ( позивач по цій справі),   останній 

набув право власності на вбудоване приміщення площею 196,7 кв.м., що

розташоване за адресою: м. Донецьк,  пр.

Богдана Хмельницького, 81 а

Договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_2.

Право власності зареєстровано за позивачем , що підтверджується витягом

з державного реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно №

5756653, виданим  Комунальним

підприємством  Бюро технічної

інвентаризації міста Донецька.

Відповідно до п.1.1. договору купівлі-продажу характеристика наводиться

у технічному паспорті, який видається БТІ міста Донецька.

Згідно технічного  паспорту (

інвентаризаційна справа № 1/8905 від 02.02.2004 року)  до технічних характеристик конструктивних

елементів вбудованого приміщення опису входять з/б марш, які є єдиними входами

до придбаного вбудованого приміщення та призначені для обслуговування

виключно   придбаного приміщення.

Але їх площа не була зазначена у тексті договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 186 ЦК України, 

річ призначена для обслуговування іншої головної речі і пов'язана з нею спільним

призначенням є її приналежністю.  

Приналежність слідує за головною річю, якщо інше не встановлено

договором або законом.

В даному випадку, договір купівлі-продажу нежитлового вбудованого

приміщення не встановлює яких-небудь обмежень, щодо з/б маршів , які ведуть до

входу у вказане приміщення та не визначають їх спеціальний статус.

Відповідно до пояснень позивача, 

інші власники вбудованих приміщень, вказаними  входами не користуються, не претендують на їх

використання та не заперечують проти визнання права власності на них за

позивачем, що підтверджується  листом -

узгодження  від 29.05.2008 року

Згідно ст. 21 Закону України “Про власність”, який діяв на той час,

право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна

громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств,

інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в

оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних

підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна

державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій;

пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

За таких обставин, позивач одночасно з набуттям права власності на

головну річ - нежитлове вбудоване приміщення площею 196,7 кв.м. набув право

власності і на з/б марши на підставі ст. 186 ЦК України.

Під час експлуатації приміщення та сходів, позивач за власні кошти

провів реконструкцію входів шляхом добудування цегляних стінок, встановлення

легкого даху та дверей, що не потягло за собою зміну власника цих сходів

виходячи з приписів   статті 319 ЦК

України. Вказана стаття закріплює , що власник користується , розпоряджається

своїм майном на власний розсуд.   Власник

має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької

діяльності.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ( майно)

яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших

осіб.

Стаття 317 ЦК України закріплює, що власникові належить право володіння,

користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не

впливають місце проживання та місцезнаходження майна.

Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на

підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше  прямо не випливає із закону або незаконність

набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги позивача є такими, що

підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 319, 316, 317, 328, 392 ЦК України та керуючись

ст.ст. 33,43,49, 82-85 ГПК України, господарський суд

                                   ВИРІШИВ

Позов задовольнити

Визнати за   Товариством з

обмеженою відповідальністю “ Виробничо-комерційна фірма “Бліц” (м. Донецьк пр.

Богдана Хмельницького, 81-А , ЄДРПОУ 30623358 ) право власності    на нежитлове вбудоване приміщення, що

розташоване за адресою пр. Богдана Хмельницького, 81а м.Донецьк, загальною

площею 208,6 кв.м. до складу якого входять входи під літ а7  - 7,4 кв.м., а8 - 4,6 кв.м. згідно технічного

паспорту - інвентаризаційна справа № 1/8905 від 04.04.2008 року

               Суддя                                                                                                           

Склярук О.І.