Постанова

від 25.06.2008 по справі б-50/37-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 25 червня 2008 р.                                                                                   

№

Б-50/37-08 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

Полякова

Б.М., -головуючого,

Коваленка

В.М. (доповідач у справі),

Панової

І.Ю.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

 Державної податкової інспекції у Київському

районі м. Харкова

на

постанову

від

09.04.2008 р. господарського суду Харківської області

у

справі

№

Б-50/37-08 господарського

суду Харківської області

за

заявою боржника

підприємства

"Харківський регіональний центр соціальної і трудової адаптації"

Харківського відділення всеукраїнської громадської організації "Союз

організацій інвалідів України" товариства інвалідів Київського району,

м. Харків

про

визнання

банкрутом

ліквідатор

арбітражний

керуючий ОСОБА_1

в судовому засіданні взяв участь представник:

Державної

податкової  інспекції у Київському

районі м. Харкова

Малахова

Ю.А., довір.,

ліквідатора

ОСОБА_1

ОСОБА_2,

довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою

господарського суду Харківської області від 28.03.2008 р. за заявою

підприємства "Харківський регіональний центр соціальної і трудової

адаптації" Харківського відділення всеукраїнської громадської організації

"Союз організацій інвалідів України" товариства інвалідів Київського

району (надалі -Боржник, Підприємство) порушено провадження у справі №

Б-50/37-08 про банкрутство Боржника в порядку ст. 51 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі

-Закон про банкрутство).

Постановою

господарського суду Харківської області від 09.04.2008 р. (суддя -Усатий В.О.)

Підприємство визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура із призначенням

ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1

Не

погоджуючись з винесеною постановою суду першої інстанції, Державна податкова

інспекція у Київському районі м. Харкова (далі -Інспекція) звернулася до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати

постанову господарського суду Харківської області від 09.04.2008 року та

припинити провадження у справі.

Касаційна

скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а

саме ст. 51 Закону про банкрутство, ст. 9 Закону України "Про систему

оподаткування", ст.ст. 10, 11, 11-1 Закону України  "Про державну податкову службу в

Україні" та Інструкції про порядок обліку платників податків.

Заслухавши

пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги,

перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що

касаційна скарга не підлягає задоволенню, 

виходячи з наступного.

Дійсно,

пункт 6 ст. 51 Закону про банкрутство передбачає відповідальність власника

майна боржника (уповноваженої ним особи), 

керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора), які

допустили порушення  вимог  щодо порядку застосування процедури

банкрутства до боржника, що ліквідується власником (п. 1 ст. 51 Закону про

банкрутство), у вигляді солідарної відповідальності   по незадоволених вимогах за грошовими

зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове

державне пенсійне  страхування та інших

видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і  зборів (обов'язкових платежів) боржника.

Між

тим, заявником касаційної скарги не наведено та не надано доказів на

підтвердження порушення ліквідатором Підприємства вимог ч. 1 ст. 51 Закону про

банкрутство щодо недотримання умов та 

порядку звернення до господарського суду на підставі наявних в справі

документів із заявою про порушення справи про банкрутство Боржника, який ліквідується

власником,

Також,

як вбачається, заявником в касаційній скарзі зазначається про позбавлення

податкових органів можливості провести перевірку діяльності  Підприємства у зв'язку з процедурою

банкрутства  останнього в порядку ст. 51

Закону про банкрутство. При цьому, Інспекція в касаційній скарзі жодним чином

не посилається на наявність у Підприємства заборгованості по сплаті податків,

зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових)

претензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог

(майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які

докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги. Визначенні ж заявником в

касаційній скарзі обставини про неможливість провести документальну перевірку

діяльності Підприємства не є по суті пред'явленням кредиторських вимог до

Боржника та не є підставою стверджувати про порушення норм ст. 51 Закону про

банкрутство при прийнятті оскаржуваної постанови. До того ж, слід вказати, що у

разі наявності кредиторських вимог до боржника, що ліквідується власником,

згідно вимог п. 3 ст. 51 Закону про банкрутство кредитори мають право заявити

свої претензії до такого боржника в місячний строк з дня публікації оголошення

про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Щодо

посилання Інспекції на відсутність попереднього повідомлення податкових органів

з боку  Боржника про прийняття рішення

про ліквідацію останнього, суд касаційної інстанції зазначає, що Інспекція при

цьому посилається на положення нормативних актів, що регулюють податкові

відносини та діяльність податкових органів, тоді як здійснення процедури

банкрутства (у тому числі щодо боржника, який ліквідується власником)

регулюється положеннями Закону про банкрутство, який відповідно до ст. 41

ГПК України та ст. 5 Закону про банкрутство є спеціальним щодо порядку

порушення та здійснення процедури банкрутства. Положення ж ст. 51 Закону про

банкрутство не містять умов щодо обов'язкового попереднього повідомлення

податкових органів  про прийняття рішення

про ліквідацію платника податків з наданням 

визначеного Інспекцією  в скарзі

переліку документів. До того ж, твердження Інспекції про недотримання

Підприємством вимог Інструкції про порядок обліку платників податків спростовується,

зокрема, наявною в матеріалах справи 

заявою про припинення платника податків за формою №  8-ОПП із 

відміткою Інспекції про прийняття такої заяви 12.03.2008 року, тобто до

порушення 28.03.2008 року провадження у справі про банкрутство Боржника. 

Таким

чином, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо

наявності підстав для визнання Підприємства банкрутом та відкриття

ліквідаційної процедури відповідно до вимог ст. 51 Закону про банкрутство.   

За

таких обставин справи доводи касаційної скарги Державної податкової  інспекції у Київському районі м. Харкова не

спростовують висновків суду першої інстанції, тому постанова цього суду

підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

З

урахуванням наведеного та керуючись 

ст.ст. 1, 5, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом” та ст.ст. 41, 1115, 1117,

1119 -11111 Господарського процесуального кодексу

України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Державної податкової

інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

2.          Постанову господарського суду

Харківської області від 09.04.2008 р. у справі № Б-50/37-08 залишити без

змін.

Головуючий                                                                      

Б.М. Поляков

         Судді                                                                                   

В.М. Коваленко                                                                          

                     І.Ю. Панова