Рішення

від 20.12.2011 по справі 5015/5951/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11                                                                                           Справа№ 5015/5951/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

До відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Викотівське”, с.Викоти, Самбірського р-ну, Львівської обл.;

Про: відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 75713,00грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

Позивача:    ОСОБА_1- предст. (дов. №032527 від 24.05.2011р.);

Відповідача: не з'явився;

Представнику позивача, який взяв участь у справі, роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України, в тому числі, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено Державною екологічною інспекцією в Львівській області, м.Львів до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Викотівське”, с.Викоти, Самбірського р-ну, Львівської обл. про відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 75713,00грн.

Обставини справи:

          Ухвалою суду від 14.10.2011р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 02.11.2011р., цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

В судовому засіданні 02.11.2011р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, подав Витяг з ЄДР про перебування позивача в ЄДР та Свідоцтво з ЄДР про перебування позивача в ЄДР.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Ухвало суду від 03.11.2011р. відкладено судовий розгляд справи на 24.11.2011р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання 24.11.2011р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Ухвалами суду від 24.11.2011р. та від 08.12.2011р. відкладався судовий розгляд справи, у зв'язку із неявкою представника відповідача.

Відповідно до пункту 3.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного листа “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом, згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Вказане підтверджується пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Отже, господарським судом  виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України –за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Державна екологічна інспекція в Львівській області (надалі про тексту рішення - позивач) звернулась до господарського суду Львівської області із позовом до Об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку “Викотівське” (надалі по тексту рішення - відповідач) про відшкодування збитків заподіяних державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 75713,00грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 22.03.2011р. Державною екологічною інспекцією в Львівській області, в межах своєї компетенції, було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Об‘єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Викотівське”.

В ході перевірки встановлено, що Об‘єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Викотівське” здійснювало самовільний забір підземних прісних вод з артсвердловини, без дозволу на спеціальні водокористування. Згідно з наданої відповідачем довідки від 22.03.2011р. за період з 18.05.2010р. по 20.12.2010р. Об‘єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Викотівське” самовільно забрано 1549 куб.м. води; з 20.12.2010р. по 31.12.2010р. –81 куб.м. води; з 01.01.2011р. по 20.03.2011р. –560 куб.м. води, що є порушенням чинного законодавства, а саме вимог ст. ст.44, 48, 49, 110 Водного кодексу України, про що складено акт №33 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 22.03.2011р. Акт перевірки підписаний державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Львівській області та в.о. начальника об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку “Викотівське” без зауважень. В результаті порушення відповідачем вимог чинного законодавства України, державі заподіяно збитки на суму, яка згідно розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного видобування підземної прісної води відповідачем становить 75713,00грн.

Розрахунок проведено за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 767/16783 від 14.06.2009р.

З метою надання можливості відповідачу провести добровільну оплату нарахованих позивачем збитків, на його адресу Державною екологічною інспекцією в Львівській області було скеровано претензію про добровільне відшкодування завданих державі збитків (№ 03-1562 від 21.04.2011р.) на суму 75713,00грн., яка залишена без відповіді і задоволення.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Державна екологічна інспекція у Львівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого наказом Мінприроди від 19.02.2007р. №55, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.

Інспекція, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за: додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; додержання правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди, скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу; виконує інші функції.

      Інспекція має право: обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки; складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статей 1, 48 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Згідно з пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. (ст.49 Водного Кодексу України).

Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

- державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

За статтею 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Статтею 2 Водного Кодексу України чітко визначено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Згідно ст.68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

У відповідності до п.35 ст.4 та п.1 ст.20 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до державного та місцевого бюджету. У зв'язку з тим, що шкода заподіяна на території Викотівської сільської ради, відповідач зобов'язаний відшкодувати її на спеціальний рахунок місцевого бюджету Викотівської сільської ради.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Таким чином, з огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги та стягує із відповідача 75713,00грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з п. 27 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. №7-93, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів на відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

Судові витрати за розгляд справи господарським судом, покласти на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись вимогами ст.20 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, ст.ст. 1, 48 Водного кодексу України, ст.68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 27, 30, 33, 34, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України ,

суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з Об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку “Викотівське” (81454, Львівська обл., Самбірський район, с.Викоти, вул. Шкільна, 44, код ЄДРПОУ 33408035) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області (вул. Стрийська, 98, м. Львів) збитки в розмірі 75713,00грн. на спеціальний рахунок Викотівської сільської ради (р/р 33118331700479, банк УДК у Самбірському районі, ЄДРПОУ 25263002, МФО 825014, код платежу 24062100), в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушенням природоохоронного законодавства.

3.          Стягнути з Об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку “Викотівське” (код ЄДРПОУ 33408035) в доход державного бюджету 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає  в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя                                                                                                     Н.Г. Левицька

Відповідно до ст.85ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яке виготовлено та підписано 26.12.2011р.

Суддя                                                                                             Левицька Н.Г.