Рішення

від 20.12.2011 по справі 5023/8767/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/8767/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.                                                            Справа № 5023/8767/11

вх. № 8767/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Гудзон Трейд", м. Чернігів 3-я особа < Текст > 

до  ТОВ "Навс", м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення 11495,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудзон Трейд" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навс" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості в розмірі 11495,69 грн. на підставі договору поставки № 08/10П від 12.07.2011 р.; 114,96 грн. державного мита та 236,00 грн. інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Сторони про судове засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися. Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

09.12.2011 р. за вх. № 5391 позивач надав клопотання в якому просив суд розглянути справу без участі представника позивача, яке господарським судом задовольняється.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Між сторонами 12.07.2010 року був укладений договір поставки № 08/10П (надалі - договір) згідно умов якого позивач (постачальник) зобов'язувався передавати у власність відповідача (покупця) товари, асортимент, кількість та ціна яких вказується у замовленні, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити поставлені товари.

На виконання договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 18195,69 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 12 від 20.07.2010 р. на суму 5555,37 грн.; № 10072300009 від 23.07.2010 р. на суму 7761,40 грн.; №10090900003 від 09.09.2010 р. на суму 4878,92 грн.

Крім того, факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреностями на отримання товару: № 869 від 20.07.2010 р. та № 891 від 23.07.2010 р.

Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідач частково оплатив поставлений за наведеними вище накладними товар до подання відповідного позову до суду в сумі 6700,00 грн.

Отже, несплаченою залишається основна сума боргу за договором у розмірі 11495,69 грн.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відповідні докази сплати відповідачем позивачу суми заборгованості у розмірі 11495,69 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Частина  1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст  договору  становлять  умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та  умови,  які  є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692  Цивільного кодексу України передбачено, що покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума у розмірі 11495,69 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі у зв'язку з чим господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 114,96 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –  

ВИРІШИВ:

Задовольнити клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Навс" (61157, м. Харків, вул. Кривомазівська, 14, кв. 35;  код ЄДРПОУ 35245740; р/р 26006839853121 в ХОФ ПАТ “Укрсоцбанк”, МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудзон Трейд" (юридична адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 4; фактична адреса: 14034, м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 166-Б; код ЄДРПОУ 37198766; р/р 26005300127237 в відділі Чернігівської дирекції ПАТ "Банк Форум", МФО 322948) заборгованість у розмірі 11495,69 грн., 114,96 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Доленчук Д. О.

Рішення підписано 26.12.2011 р.