Рішення

від 26.12.2011 по справі 17/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел . 698-166

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«26 »грудня 2011 року Справа №5028/17/113/2011

За ПОЗОВОМ: Прокурора Бобро вицького району в інтересах держави в особі:

1. Бобровицької районної дер жавної адміністрації

17400, Чернігівська область, м. Бобровиця, вул. Незалежност і, 46

2. Соколівської сільської р ади

17462, Чернігівська область , Бобровицький район, с. Соколі вка, вул. 30-річчя

Перемоги, 1

ТРЕТЯ ОСОБА, ЯКА НЕ ЗАЯВЛЯЄ САМОСТІЙНИХ ВИМОГ НА ПРЕДМЕТ СПОРУ, НА СТОРОНІ ПОЗИВАЧА: Ко мунальне підприємство "Київп астранс" автопарк №2

02090, м. Київ, вул. Празька, 7

До ВІДПОВІДАЧА: Садового то вариства „Автомобіліст-1”

юридична адреса: 17462, Черні гівська область, Бобровицьки й район, с. Соколівка

адреса для листування: 02217, м. Київ, проспект Маяковськог о, 22/99

Про визнання статуту недій сним

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача-1: не з' явивс я.

Від Позивача-2: не з' явився .

Від Третьої особи: ОСОБА_ 1 - директор автопарку №2, до віреність № 06-5/24 від 04.01.11р.

Від Відповідача: ОСОБА_3 - голова правління, протоко л загальних зборів членів СТ

"Автомобіл іст-1" №2 від 14.05.11р., паспорт.

ОСОБА_2 - представник, довіреність б/н від 07.11.11р.

У розгляді справи прийняла участь прокурор відділу пр окуратури Чернігівської об ласті Єреп В.В., посвідчення №134 від 05.09.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором Бобровицько го району в інтересах держав и в особі Бобровицької район ної державної адміністрації та Соколівської сільської р ади заявлено позов до Садово го товариства "Автомобіліст- 1" про визнання статуту Садово го товариства "Автомобіліст- 1" від 1 травня 2004 року неді йсним.

Ухвалою суду від 17.11.11р. залу чено до участі у справі в якос ті Третьої особи, яка не заяв ляє самостійних вимог на пре дмет спору, на стороні Позива ча Комунальне підприємство " Київпастранс" автопарк №2.

До початку судового засідання 29.11.11р. від Позивача н адійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій Позива ч просить при розгляді справ и за позовом прокурора Бобро вицького району в інтересах держави про визнання статут у Садового товариства "Автом обіліст-1" недійсним зобов' я зати Відповідача привести вл асні установчі документи у в ідповідність до вимог чинног о законодавства з урахування м визнання статуту від 1 травн я 2004 року недійсним та подати п ередбачені ст. 29 Закону Україн и «Про державну реєстрацію ю ридичних осіб та фізичних ос іб-підприємців»документи де ржавному реєстратору для зді йснення державної реєстраці ї відповідних змін.

Даною заявою фактично Поз ивачем-1 фактично змінено пр едмет позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуальн ого кодексу України, позивач вправі до прийняття рішен ня по справі збільшити розм ір позовних вимог за умови о тримання встановленого поря дку досудового врегулювання спору у випадках, передбачен их статтею 5 Кодексу в цій час тині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовни х вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право з мінити предмет або підставу позову шляхом подання письмо вої заяви.

Враховуючи, що зміна пред мету позову є правом Позивач а, передбаченим ст.22 Господарс ького процесуального кодекс у України, подана до початку р озгляду справи по суті, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь пр ава і охоронювані законом ін тереси, суд приймає вищевказ ану заяву Позивача-1 про уточн ення позовних вимог, якою фак тично змінено предмет позову .

Прокурор та предста вник Позивача-1 підтримали п озовні вимоги з урахуванням вищевказаної заяви.

Позивач-2 явки представни ка у судове засідання не заб езпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, ча с та місце розгляду справи. Пр о причини неявки суд не повід омлено.

Представник Третьо ї особи підтримав вимоги, вик ладені у позовній заяві.

Представник Відповід ача надав відзив на позов, у як ому виклав заперечення проти позову.

Крім того, до початку судо вого засідання 26.12.11р. надійшло клопотання від, як зазначено в ньому, садоводів СТ «Автомо біліст-1»в якому зазначено, що ОСОБА_3 є незаконним кері вником Відповідача, а тому во ни просять суд визнати її нез аконно зареєстрованою голов ою правління, її печатку неза конно виготовленою, скасуват и зміну керівника юридичної особи та залишити повноважни м головою правління Відповід ач Шамраєнко В.В.

Дане клопотання не п ідлягає розгляду, оскільки з гідно ст.ст.22,29 Господарського процесуального кодексу прав ом зміни підстав або предмет у позову, збільшення або змен шення розміру позовних вимог наділені виключно Прокурор та Позивачі.

Визначення повноважного представника Відповідача бу ло здійснено відповідно до с т.ст.17,18 Закону України "Про дер жавну реєстрацію юридичних о сіб та фізичних осіб-підприє мців" на підставі даних Єдино го державного реєстру.

Крім того, наведені в клопот анні доводи не є предметом по зову Прокурора, а отже і предм етом розгляду даної справи.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, засл ухавши пояснення Прокурора, представників Позивача-1, Від повідача та Третьої особи, су д,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням виконавчо го комітету Бобровицької рай онної ради народних депутаті в від 21.01.91р. за №9 затверджено ві дведення земельної ділянки К иївському міському територі ально-виробничому об' єднан ню автомобільного транспорт у загальною площею 40,0га, з них: ріллі 38,2 га, пасовищ - 1,5 га, чага рників - 0,3 га з землекористув ання колгоспу «Україна»для о рганізації колективного сад у.

Рішенням виконавчого комітету Бобровицької район ної ради народних депутатів від 12 лютого 1992 року №24 було заре єстроване садівниче товарис тво "Автомобіліст-1" Київськог о територіально-виробничого об' єднання автомобільного транспорту та його статут, пр ийнятий на загальних зборах членів садівничого товарист ва 25.04.91р.

В п.1 Статуту було зазн ачено, що дане садівниче това риство є добровільним об`єдн анням громадян, працюючих в А ТП - 13034 та інших підприємства х Київського ТПО автотранспо рта, та здійснює свою діяльні сть на земельній ділянці, над аній рішенням виконавчого ко мітету Бобровицької районно ї ради народних депутатів ві д 21.01.91р. за №9 загальною площею 40,0 га за адресою: с Соколівка, ко лгосп «Україна»Бобровицько го району Чернігівської обла сті.

Пунктом 44 Статуту пере дбачалося, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, ви ділення, перетворення) та при пинення діяльності садівнич ого товариства (ліквідація) з дійснюється за рішення його загальних зборів.

Даному товариству ві дповідно до Державного акту на право користування землею №077810 було надано 40 га землі на т ериторії Соколівської сільс ької ради Бобровицького райо ну.

Згідно наказу комунально го підприємства "Київпастран с" №2 від 01.11.2001 року було реоргані зовано Київське територіаль но-виробниче об' єднання авт омобільного транспорту з від окремленням підрозділів під приємства, зокрема автобусно го парку №2 на правах філії.

Загальними зборами Садово го товариства «Автомобіліст -1», протокол №1-а від 01 травня 2004 р оку було затверджено статут зазначеного товариства.

Даний статут містить відмі тку про його реєстрацію ріше нням виконавчого комітету Со колівської сільської ради №2 4а від 31 травня 2004 року, підпис сі льського голови Донської Г.В . та відтиск печатки Соколівс ької сільради.

В п.1.1. Статуту зазначено, що д ане садівниче товариство є д обровільним об`єднанням гром адян.

Згідно п.1.4. даного Статуту, Т овариство здійснює свою діял ьність на земельній ділянці, наданій рішенням виконавчог о комітету Бобровицької райо нної ради народних депутатів від 21.01.91р. за №9 загальною площе ю 40,0 га, розташованій на терито рії Соколівської сільради Б обровицького району Чернігі вської області.

Прокурором Бобровицьког о району в інтересах держави в особі Бобровицької районн ої державної адміністрації т а Соколівської сільської рад и заявлено позов про визнанн я даного статуту Садового то вариства "Автомобіліст-1" від 1 травня 2004 року недійсним .

Досліджуючи позовні вимо ги суд відмічає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Консти туції України державні орган и та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень т а на підставах, передбачених Конституцією та Законами Ук раїни.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1 Господарськ ого процесуального кодексу У країни:

«Підприємства, установи, ор ганізації, інші юридичні осо би (у тому числі іноземні), гро мадяни, які здійснюють підпр иємницьку діяльність без ств орення юридичної особи і в ус тановленому порядку набули с татусу суб'єкта підприємниць кої діяльності (далі - підприє мства та організації), мають п раво звертатися до господарс ького суду згідно з встановл еною підвідомчістю господар ських справ за захистом свої х порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на зап обігання правопорушенням.

У випадках, передбачених за конодавчими актами України, до господарського суду мают ь право також звертатися дер жавні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підп риємницької діяльності.»

Відповідно до абз.4 ч.1, ч.2 дано го Кодексу:

«Господарський суд порушу є справи за позовними заявам и: прокурорів та їх заступник ів, які звертаються до госпо дарського суду в інтересах д ержави.

«Прокурор, який звертаєтьс я до господарського суду в ін тересах держави, в позовній з аяві самостійно визначає, в ч ому полягає порушення інтере сів держави, та обґрунтовує н еобхідність їх захисту, а так ож вказує орган, уповноважен ий державою здійснювати відп овідні функції у спірних від носинах.»

Згідно ч.ч.1,2 ст.21 зазначеного Кодексу:

«Сторонами в судовому проц есі - позивачами і відповіда чами - можуть бути підприємс тва та організації, зазначен і у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали поз ов або в інтересах яких подан о позов про захист порушеног о чи оспорюваного права або о хоронюваного законом інтере су.»

Таким чином, Позивачами у сп равах, порушених за поданими в їх інтересах позовами Прок урорів, можуть бути:

1. підприємства, установи та організації, у яких внаслідо к дій Відповідача, прийнятих ним актів тощо мається поруш ене чи оспорюване право або о хоронюваний законом інтерес .

або

2. орган, уповноважений дер жавою здійснювати відповідн і функції у спірних відносин ах.

Прокурором Бобровиц ького району в якості Позива чів визначено Бобровицьку ра йонну державну адміністраці ю та Соколівську сільську ра ду.

При цьому, в позові Прокур ором зазначено, на думку Прок урора, ситуація, що склалася, п орушує права держави, а зокре ма право Бобровицької РДА та Соколівської сільської рад и, оскільки Відповідачу земл я не виділялася, він не є закон ним землекористувачем земел ьної ділянки, що в свою чергу п ороджує невизначеність юрид ичного статусу товариства, я ке фактично втратило свого д ійсного засновника, ситуація , що склалася в товаристві пор оджує без господарське викор истання земель загального ко ристування товариства, поруш ення прав садоводів та масов і їх звернення в органи влади .

Таким чином, на думку Прокурора спірним статутом порушено земельні права держ ави в особі Бобровицької рай держадміністрації та Соколі вської сільради на земельну ділянку, яку використовує Ві дповідач.

З цього приводу суд ві дмічає наступне.

Згідно ст.126 Земельног о кодексу України, в редакції чинній на момент прийняття с пірного статуту:

«1. Право власності на земе льну ділянку і право постійн ого користування земельною д ілянкою посвідчується держа вними актами. Форми державни х актів затверджуються Кабін етом Міністрів України.

2. Право оренди землі оформл яється договором, який реєст рується відповідно до закону .»

Тобто, ні на момент пр ийняття спірного статуту, ні на даний момент статути підп риємств, установ та організа цій, в тому числі садових това риств, не були та не є правовст ановлюючими документами на з емлю, і прийняття таких стату тів з посиланням в них на вико ристання земельних ділянок ж одним чином не впливає ні на п равовий режим цих земельних ділянок, ні на визначення їх д ійсних власників, користувач ів, орендарів з відповідним к омплексом їх повноважень, пр ав та обов' язків стосовно ц их ділянок.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.152 Земельного кодексу України, в зазначеній редакц ії:

«Захист прав громадян та ю ридичних осіб на земельні ді лянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земе льної ділянки, який існував д о порушення прав, і запобіган ня вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпе ку порушення прав;

в) визнання угоди недійсн ою;

г) визнання недійсними рі шень органів виконавчої влад и або органів місцевого само врядування;

ґ) відшкодування заподія них збитків;

д) застосування інших, пер едбачених законом, способів. »

Тобто визнання стату тів, в тому числі садових това риств, не визначено в якості с пособу захисту земельних пра в, що логічно випливає з висно вку, що такі статути не є право встановлюючими документами на землю.

Таким чином, прийняття спі рного Статуту Відповідачем ж одним чином не впливає саме н а земельні права держави в ос обі визначених Прокурором По зивачів, як це зазначено у поз ові, на земельну ділянку, яку в икористовує Відповідач.

З цих підстав, суд вважає не обґрунтованими посилання Пр окурора, що даний спосіб захи сту підпадає під припинення дії, яка порушує право, та відн овлення становища, яке існув ало до порушення, оскільки са ме по собі визнання спірного Статуту недійсним ні яких ді й та прав щодо земельної діля нки, яка використовується, не припинить та не відновить.

Також, суд, не приймає довод и Прокурора, що права Позивач ів порушуються безпідставно ю видачею Відповідачем довід ок про користування громадян ами тією чи іншою ділянкою, ос кільки такі довідки також не правовстановлюючими докуме нтами на землю, що якимось чин ом впливали б на правовий реж им, права та обов' язки щодо ц их ділянок.

Якщо при приватизац ії зазначених земельних діля нок громадянами Позивачі вва жатимуть, що в порушення ст.118 З емельного кодексу України гр омадянами надається погодж ення незаконного землекорис тувача, Позивачі не позбавле ні права витребувати від них погодження законного землек ористувача, встановивши, від повідно, хто є законним.

При цьому, право користува ння земельною ділянкою Стату том не встановлюється. Ухвалами суду від Позивача та Відповідачів витребовува лися:

· нормативно-пр авове обґрунтування з посила нням на конкретні статті кон кретних Кодексів, Законів, ін ших нормативно-правових акті в та доданням відповідних на лежних, допустимих та достат ніх доказів:

1. порушення спір ним статутом (а не, як зазначен о в позові, ситуацією, що склал ася) саме земельних прав Пози вачів, як це зазначено в позов і (зокрема віднесення спірно го статуту саме до правовста новлюючих документів на земл ю), що давало б, відповідно до с т.1 Господарського процесуал ьного кодексу України, підст ави Прокурору звертатися з в ідповідним позовом в інтерес ах даних осіб до суду;

2. які саме земельні права стосовно якої конкретно зем ельної ділянки, належної сам е Позивачам, порушено Відпов ідачем або його статутом, яки м чином (способом) порушено да ні права щодо даної земельно ї ділянки, в чому полягає неза конність використання Відпо відачем зазначеної земельно ї ділянки.

Таких належних обґру нтувань та доказів від Проку рора та Позивачів суду не над ійшло.

Відповідно до ч.1 п.2 Роз`ясн ення Президії вищого арбітра жного суду України за N02-5/35 від 26 .01.2000р. «Про деякі питання практ ики вирішення спорів, пов'яза них з визнанням недійсними а ктів державних чи інших орга нів»:

«Підставами для визнання а кта недійсним є невідповідні сть його вимогам чинного за конодавства та/або визначені й законом компетенції органу , який видав цей акт. Обов'я зковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відпов ідного акта прав та охороню ваних законом інтересів підп риємства чи організації - позивача у справі. Якщо за рез ультатами розгляду справи ф акту такого порушення не вст ановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.»

Також, Прокурор у позові та додаткових поясненнях посил ався на те, що земельна ділянк а садового товариства, Стату т якого оскаржується, фактич но надавалась підприємству комунальної форми власності , а саме Київському територіа льно-виробничому об' єднанн ю автомобільного транспорту відповідно до Державного ак ту на право користування зем лею №077810, яке, в свою чергу, є зас новником даного садівничого товариства.

Проте, спірним Статутом 01.05.2004 р. Садового товариства "Автом обіліст-1", незаконно було викл ючено з засновників Київськ е територіально-виробниче об ' єднання автомобільного тр анспорту, правонаступником я кого є КП «Київпастранс», чим порушено земельні права дер жави в особі даного підприєм ства, оскільки лише Третя осо ба в даному випадку відповід но до Державного акту на прав о користування землею є зако нним землекористувачем, і св оє право користування земель ною ділянкою вона Відповідач у не передавала.

Дані пояснення судом не можуть бути прийнят і до уваги, оскільки, як суд за значив вище з посиланням на с т.ст.1,2,21 ГПК України, підлягают ь судовому захисту порушені права осіб, які визначені в як ості Позивачів по справі.

Прокурором Кому нальне підприємство "Київпас транс" було визначено в позов і не в якості Позивача, а в яко сті Третьої особи без само стійних вимог на предмет спо ру.

Чинним Господар ським процесуальним кодексо м України не передбачена мож ливість суду приймати рішенн я про задоволення позовних в имог з підстав наявності пор ушених прав третіх осіб без с амостійних прав на предмет с пору, а не позивачів.

Якщо КП «Київпастран с»вбачає порушення своїх зем ельних прав з боку Відповіда ча, то підприємство має право звернутися з відповідним по зовом до Відповідача про зах ист своїх прав на надану йому земельну ділянку, обравши ві дповідний спосіб захисту, пе редбачений ст.152 Земельного к одексу України.

При цьому, Прокурор та Третя особа обґрунтовуючи п ідстави визнання недійсним с татуту послалися на п.п.13,14 Пост анови Пленуму Верховного Суд у України від 24.10.2008р. N13 « Про практику розгляду судам и корпоративних спорів».

Дане посилання суд в важає безпідставним виходяч и наступного.

Згідно ч.ч.1,2 п.2 та ч.1 п.3 вищев казаної Постанови:

«2. Законом України від 15 груд ня 2006р. N483-V "Про внесення змін д о деяких законодавчих акті в України щодо визначення пі дсудності справ з питань приватизації та з корпорат ивних спорів" (далі - закон N 483-V) до підвідомчості господар ських судів віднесено справи , що виникають з корпоративни х відносин у спорах між госпо дарським товариством та його учасником (засновником, акці онером), у тому числі учасник ом, який вибув, а також між уча сниками (засновниками, акціо нерами) господарських товари ств, що пов'язані зі створення м, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цьог о товариства, крім трудових с порів.

При визначенні підвідомчо сті (підсудності) справ ціє ї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпора тивних прав, визначеним част иною першою статті 167 ГК, згідн о з якою корпоративними є п рава особи, частка якої виз начається у статутному фонд і (майні) господарської орган ізації, що включають правом очності на участь цієї осо би в управлінні господарськ ою організацією, отримання п евної частки прибутку (дивід ендів) даної організації та активів у разі ліквідації ос танньої відповідно до закону , а також інші правомочност і, передбачені законом та с татутними документами.

3. Не підлягають розгляду в п орядку господарського судоч инства справи, пов'язані зі с творенням, діяльністю, управ лінням та припиненням діяльн ості інших суб'єктів господа рювання, які не є господарськ ими товариствами (кооператив и, приватні, колективні підпр иємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При ц ьому норма пункту 4 частини пе ршої статті 12 ГПК в силу її ім перативного характеру не під лягає застосуванню за аналог ією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів г осподарювання.»

Таким чином, корпора тивний спір це спір між госпо дарським товариством та його учасником, або між учасникам и господарського товариство .

Разом з тим, Садове тов ариство «Автомобіліст-1»не є господарським товариством, а Бобровицька райдержадміні страція та Соколівська сільр ада не є учасниками даного са дового товариства.

Водночас, якщо КП «Київпас транс»вважає, що спірним ста тутом було порушено його пра ва, як засновника Відповідач а, через виключення згадуван ня у Статуті, що він засновник , Третя особа не позбавлена пр ава самостійно звернутися з відповідним позовом до відпо відного суду і доводити факт такого порушення.

Витребуваних ухвалами суд у обґрунтування ототожнення порушених земельних прав де ржави в особі Бобровицької Р ДА та Соколівської сільради з правами Комунального підпр иємства «Київпастранс»Прок урор та Позивачі суду не пред ставили.

Також, у позові було зазначено, що проведени ми прокуратурою Бобровицько го району перевірками встано влено, що Садове товариство "А втомобіліст-1" створене в Бобр овицькому районі, здійснює с вою діяльність на земельній ділянці, наданій у безстроко ве користування для організа ції колективного саду надане рішенням Бобровицького райв иконкому №9 від 21 січня 1991 року з агальною площею 40 га.

Зазначене в Статуті не від повідає дійсності, оскільки фактично земля надавалася С адівничому товариству "Автом обіліст-1" Київського територ іально-виробничого об' єдна ння автомобільного транспор ту, яке оспорюваним Статутом перетворене в Садове товари ство "Автомобіліст-1". Земельна ділянка, яка вказана у Статут і не надавалася Садовому тов ариству "Автомобіліст-1", рішен ня, вказане в Статуті стосуєт ься лише Садівничого товарис тва "Автомобіліст-1" Київськог о територіально-виробничого об' єднання автомобільного транспорту.

Статут Садового товариств а "Автомобіліст-1" (редакція 2004 р оку) не містив жодної інформа ції щодо набуття останнім ма йна, прав та обов' язків іншо ї юридичної особи в порядку п равонаступництва, хоча факти чно Садове товариство "Авто мобіліст-1" стало використову вати майно Садівничого товар иства "Автомобіліст-1" Київськ ого територіально-виробничо го об' єднання автомобільно го транспорту.

Статут 24-а від 1 травня 2004 року затверджений загальними збо рами Садового товариства "Ав томобіліст-1", протокол №1-а від 2004 року не вказував на перетв орення юридичної особи, не ві дбулося припинення одного то вариства та створення нового , Статут 2004 року 24-а Садового т овариства "Автомобіліст-1" не м істив інформації щодо набут тя останнім майна, прав та обо в' язків іншої юридичної осо би в порядку правонаступницт ва, крім того рішення про нада ння земельної ділянки Садово му товариству "Автомобіліст -1" не приймалося.

З цього привод у, суд приймає наступне.

Відповідно до ст.105 Цивільн ого кодексу України:

«1. Юридична особа припиняєт ься в результаті передання в сього свого майна, прав та об ов'язків іншим юридичним осо бам - правонаступникам (злит тя, приєднання, поділу, перет ворення) або в результаті лік відації.

2. Юридична особа є такою, що п рипинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ст.108 Цивільного коде ксу України:

«1. Перетворенням юридичної особи є зміна її організацій но-правової форми.

2. У разі перетворенн я до нової юридичної особи пе реходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юри дичної особи.»

Як вбачається зі спірного Статуту ні про які перетворе ння та зміну організаційно-п равової форми товариства в н ьому не йдеться.

Фактично лише в назві зміне но слово «садівниче»на садов е».

Доказів внесення до Єдиног о державного реєстру даних п ро припинення саме Садівничо го товариства, як і нормативн о-правового обґрунтування, щ о чинним законодавством пере дбачені такі організаційно-п равові форми як «садівниче т овариство»і «садове товарис тво», і що вони є різними, Прок урором та Позивачами суду не надано.

З наданої Бобровицькою рай держадміністрацією копії ре єстраційної справи державно го реєстратора Бобровицької РДА вбачається, що всі реєстр ації змін по СТ «Автомобіліс т-1»здійснюються в межах одні єї реєстраційної справи, а не по двох окремих.

І садівниче, і садове товари ство «Автомобіліст-1»мають о дин і той же ідентифікаційни й код 26575778.

Таким чином, суд доходить ви сновку, що в даному випадку мо ва йде про одне й теж товарист во, яке лише частково змінило свою назву та прийняло новий статут, а не про перетворення однієї юридичної особи в інш у з відповідним припиненням першої.

Ухвалами суду від Прокурора та Позивачів в итребовувалися обґрунтуван ня з відповідними доказами:

1. визначення законода вством України чіткого перел іку підстав та умов, за додерж ання яких одна юридична особ а може бути правонаступником іншої особи, і відсутності ци х підстав у даному випадку;

2. наявності в даному ви падку створення нової юридич ної особи, а не фактичного при йняття статуту в новій редак ції без правонаступництва.

Відповіді на по ставлені питання Прокурором та Позивачами не надано.

При цьому, суд, ві дмічає, що як вбачається з сит уації з визначенням повноваж них представників Відповіда ча в судовому засіданні 29.11.11р. т а пояснень представника Бобр овицької РДА, описаних у відп овідних протоколі судового з асідання та ухвалі суду, осно вний спір виник не щодо існув ання двох окремих садових то вариств, а щодо наявності дво х осіб, які на даний час претен дують на повноваження голови даного товариства та які обр ані на ці посади відповідно д о різних рішень загальних зб орів, один з яких має оригінал печатки, а інший - дублікат.

Проте, спір щодо двох голів правління не визн ачає факт наявності двох окр емих товариств.

Крім того, визна чення законності обрання тог о чи іншого голови товариств а, а також законність дій держ авного реєстратора по внесен ню відповідних даних до держ авного реєстру не є предмето м розгляду даної справи, а том у судом не досліджується.

Визначення повноважного представника Відповідача бу ло здійснено відповідно до с т.ст.17,18 Закону України "Про дер жавну реєстрацію юридичних о сіб та фізичних осіб-підприє мців" на підставі даних Єдино го державного реєстру.

Також Прокурор посилаєтьс я на наступне.

Рішенням виконавчого комі тету Соколівської сільської ради від 17.11.10р. №65 було вирішено реєстрацію Статуту садового товариства «Автомобіліст-1» №24а від 31 травня 2004 року вважати недійсним.

При цьому, в даному рішенні зазначено, що відповідно до п ротесту прокурора Бобровиць кого району від 16.11.10р. була пров едена перевірка реєстрації с татут садового товариства «А втомобіліст-1»№24а від 31 травня 2004 року, в якій було виявлено, щ о будь-які дані по реєстрації статуту №24а від 31 травня 2004 року відсутні, а також відсутні да ні у Бобровицькому архіві.

На фіктивність вказаного С татуту свідчить те, що Статут затверджений та підписаний головою товариства Ільєнком Ю.І. 01 травня 2004 року, хоча Ільєн ко Ю.І. як голова був обраний л ише 31.05.2004 року, протокол №1.

У прийнятому 10.07.2003р. Законі Ук раїни "Про кооперацію" садово -городні кооперативи було ві днесено до сфери регулювання цим Законом. Передбачено мож ливість виділення обслугову ючих, виробничих та споживчи х кооперативів. Пунктом 2 Прик інцевих положень Закону було встановлено, що кооперативи та кооперативні об' єднання , які створено до набрання чин ності цим Законом, зобов' яз ані протягом року з дня набра ння чинності цим Законом при вести свої статути у відпові дність із цим Законом. Реєстр аційні органи встановили, що садово-городні кооперативи мають бути віднесені до кате горії обслуговуючих коопера тивів і поставили вимогу щод о реєстрації садових товарис тв саме у такій організаційн о-правовій формі, що не було зр облено у встановленому Закон ом порядку, оскільки зборами дане питання не вирішувалос ь, натомість виключено засно вника товариства.

Крім того, до початку судово го засідання 29.11.11р. від Позивач а надійшла заява про уточнен ня позовних вимог, у якій Пози вач просить при розгляді спр ави за позовом прокурора Боб ровицького району в інтереса х держави про визнання стату ту Садового товариства "Авто мобіліст-1" недійсним зобов' язати Відповідача привести в ласні установчі документи у відповідність до вимог чинно го законодавства з урахуванн ям визнання статуту від 1 трав ня 2004 року недійсним та подати передбачені ст. 29 Закону Укра їни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних о сіб-підприємців»документи д ержавному реєстратору для зд ійснення державної реєстрац ії відповідних змін, яка прий нята судом.

Дана заява обґрунто вується тим, що самого визнан ня статут недійним недостатн ьо для здійснення державної реєстрації таких змін в уста новчих документах товариств а.

Таким чином, вищевказ ані обґрунтування та додатко ва позовна вимога стосуються порядку прийняття та реєстр ації установчих документів ю ридичних осіб.

Ухвалами суду від Про курора та Позивачів витребов увалися обґрунтування з відп овідними доказами ототожнен ня порушення земельних прав держави в особі Бобровицької РДА та Соколівської сільрад и з порушенням порядку прийн яття та реєстрації статутів садових товариств.

Такого обґрунтування суду не представленого.

З урахування викладеного , суд доходить висновку, що дод аткова позовна вимогу та вищ евказані додаткові обґрунту вання першої позовної вимоги стосуються не земельних пра в Позивачів, а здійснення ним и державних владних функцій по державній реєстрації юрид ичних осіб, передбачених Зак оном України "Про державну ре єстрацію юридичних осіб та ф ізичних осіб-підприємців".

Згідно абз.3 п.3.2. Постанови Пл енуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. N10 «Про д еякі питання підвідомчості і підсудності справ господарс ьким судам»:

«Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб' єктами господарської діяль ності, а також спори, пов'язані з:

· утворенням су б'єктів господарювання, їх ре організацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих докум ентів, припинення діяльності юридичної особи та скасуван ня її державної реєстрації, крім відповідних спорів з а позовами суб'єктів владни х повноважень.»

З викладеного вбач ається, що дослідження позов них вимог Прокурора в інтере сах держави в особі Бобровиц ької райдержадміністрації т а Соколівської сільради, які здійснюють державні владні функції по реєстрації устано вчих документів юридичних ос іб, в частині порушення Відпо відачем порядку прийняття та реєстрації Статуту не відно ситься до компетенції господ арського суду, а відноситься до компетенції адміністрати вного суду, а тому пояснення П рокурора в цій частині судом не приймаються та не дослідж уються.

Аналогічно позовна в имога про зобов' язання Садо вого товариства «Автомобілі ст-1»привести власні установ чі документи у відповідність до вимог чинного законодавс тва з урахуванням визнання с татуту від 1 травня 2004 року неді йсним та подати передбачені ст.29 Закону України «Про держа вну реєстрацію юридичних осі б та фізичних осіб-підприємц ів»документи державному реє стратору для здійснення держ авної реєстрації відповідни х змін не підлягає розгляду в господарських судах, а підля гає розгляду в адміністратив них судах.

Згідно п.1 ч.1 ст.80 Господарсь кого процесуального кодексу України:

«Господарський суд прип иняє провадження у справі, як що спір не підлягає вирішенн ю в господарських судах Укра їни.»

На підставі на веденого, суд доходить висно вку, що в частині зобов' язан ня Садового товариства «Авто мобіліст-1»привести власні у становчі документи у відпові дність до вимог чинного зако нодавства з урахуванням визн ання статуту від 1 травня 2004 рок у недійсним та подати передб ачені ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичн их осіб та фізичних осіб-підп риємців»документи державно му реєстратору для здійсненн я державної реєстрації відпо відних змін провадження у сп раві підлягає припиненню.

До відзиву на позов Ві дповідачем було додано заяву про застосування строків по зовної давності, оскільки з м оменту державної реєстрації спірного Статуту минуло 7 рок ів.

Згідно ст.256 Цивільно го кодексу України:

«Позовна давність - це ст рок, у межах якого особа мо же звернутися до суду з вимог ою про захист свого цивільно го права або інтересу.»

Відповідно до ст.257 да ного Кодексу:

«Загальна позовна давніс ть встановлюється триваліст ю у три роки.»

Згідно ч.1 ст.261 зазначеного К одексу:

«Перебіг позовної давност і починається від дня, коли ос оба довідалася або могла дов ідатися про порушення свого права або про особу, яка його п орушила.»

У судовому засіданні Про курором надане письмове пояс нення щодо застосування стро ків давності, в якому зазначе но, що про порушення законода вства при прийняті спірного статуту Прокурор дізнався ві д звернень голови правління СТ «Автомобіліст-1»Шамраєнка В.В., які надійшли до прокурат ури 29.03.11р. та 31.03.11р. Тому прокурор просить визнати причину проп уску строку позовної давност і поважною та не застосовува ти строк позовної давності.

Оскільки Прокурор не є особ ою, права якої порушені спірн им рішенням, а в ч.1 ст.261 Цивільн ого кодексу України йдеться саме про таку особу, суд не при ймає доводи Прокурора, що він дізнався лише під час переві рки звернень голови правлінн я СТ «Автомобіліст-1»Шамраєн ка В.В., які надійшли до прокур атури 29.03.11р. та 31.03.11р.

Тим більше, що Прокурор не б ув позбавлений права та можл ивості провести дану перевір ку та звернутися з відповідн им позовом в межах трирічног о строку позовної давності.

Представник Позивача-1 нада в додаткове письмове пояснен ня, в якому, зокрема зазначив, що про порушення законодавст ва при прийняті спірного ста туту Позивач-1 дізнався під ча с проведення службової перев ірки дотримання вимог чинног о законодавства державним ре єстратором Бобровицької рай держадміністрації при включ енні відомостей про Відповід ача до Єдиного державного ре єстру юридичних осіб та фізи чних осіб-підприємців, а саме в травні 2011 року.

З наданих Позивачем-1 довідк и з Єдиного державного реєст ру та реєстраційної справи В ідповідача державного реєст ратора Бобровицького району вбачається, що включення від омостей про Відповідача до Є диного державного реєстру ві дбулося 21.08.06р.

Державний реєстратор є пос адовою особою Позивача-1 - Бо бровицької райдержадмініст рації відповідно до ч.ч.2,3 ст.6 З акону України "Про державну р еєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" .

Згідно абз.4 ч.1 ст.24 Закону Укр аїни "Про державну реєстраці ю юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в редакції , чинній на момент зазначеног о включення:

«Для проведення державної реєстрації юридичної особ и засновник (засновники) або уповноважена ними особа пов инні особисто подати державн ому реєстратору (надіслати р екомендованим листом з описо м вкладення) такі документи:

· два примірник и установчих документів.»

Таким чином, державний р еєстратор Бобровицького рай ону не міг включити 21.08.06р. відом ості про Відповідача до Держ авного реєстру без представл ення останнім спірного Стату ту, тобто з даної дати включен ня Позивачу-1 було відомо про с пірний Статут.

Трирічний строк з даної дат и минув 21.08.09р.

Позивач-2 витребуван их судом пояснень та доказів щодо поважності підстав про пущення строків позовної дав ності не надав.

При цьому, суд відмічає, що не зважаючи на доводи Прокур ора, що Соколівською сільськ ої радою на приймалося рішен ня про реєстрацію Відповідач а, на Статуті Відповідача, ори гінал якого останнім предста влявся в судовому засіданні, мається відмітка про його ре єстрацію рішенням виконавчо го комітету Соколівської сіл ьської ради №24а від 31 травня 2004 р оку, підпис сільського голов и Донської Г.В. та мокрий відти ск печатки Соколівської сіль ради, що підтверджує, що Позив ачу-2 про даний статут було дос теменно відомо з 31 травня 2004 ро ку.

З урахуванням викла деного, суд доходить висновк у, що Прокурором та Позивачам и пропущений строк позовної давності.

Належних доказів пов ажності причин пропуску стро ку суду не представлено.

Згідно ч.ч.3,4 ст.267 зазначеног о Кодексу:

«3.Позовна давність застосо вується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

4.Сплив позовної давності, п ро застосування якої заявлен о стороною у спорі, є підставо ю для відмови у позові.»

Згідно ч.ч.1,2 ст.4-3 Господарсь кого процесуального кодексу України:

«Судочинство у господарс ьких судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґру нтовують свої вимоги і запер ечення поданими суду доказам и.»

Відповідно до ст.33 Господа рського процесуального коде ксу України кожна сторона по винна довести ті обставини, н а які посилається як на підст аву своїх вимог та заперечен ь.

Відповідно до ст.34 Господар ського процесуального кодек су України:

«Господарський суд прийм ає тільки ті докази, які ма ють значення для справи.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства пови нні бути підтверджені певни ми засобами доказування, не м ожуть підтверджуватись інши ми засобами доказування.»

На підставі викладе ного, суд доходить висновку, щ о Прокурором та Позивачами н е доведено належними, допуст имими та достатніми доказами факту порушення спірним Ста тутом Відповідача земельних прав Позивачів або наявност і інших підстав для визнання недійсним даного статуту, до слідження яких відноситься д о компетенції господарських судів, крім того, Прокурором т а Позивачами без поважних пр ичин пропущений строк позовн ої давності для звернення до суду, а тому позов в частині в изнання недійсним спірного С татуту Відповідача задоволе нню не підлягає.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 21, 33, 34, п.1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, суд

В И Р І Ш И В:

1. В частині зобов' язанн я Садового товариства «Автом обіліст-1»привести власні ус тановчі документи у відповід ність до вимог чинного закон одавства з урахуванням визна ння статуту від 1 травня 2004 року недійсним та подати передба чені ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичн их осіб та фізичних осіб-підп риємців»документи державно му реєстратору для здійсненн я державної реєстрації відпо відних змін провадження у сп раві припинити.

2. В решті позову відмо вити.

Суддя І.В. Кушнір

Повний текст складено 26 г рудня 2011 року.

Суддя І.В. Кушнір

26.12.11