Рішення

від 12.12.2011 по справі 5024/1873/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5024/1873/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

12.12.2011                                                                Справа №  5024/1873/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Людоговської В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Цюрупинська районної спілки  споживчих товариств, м. Цюрупинськ Херсонської області

до Приватного підприємства "Меркаба", м. Цюрупинськ Херсонської області  

про стягнення 7995,93 грн.

за участю представників сторін:

від  позивача: не прибув;

від  відповідача: не прибув.   

          Цюрупинська районна спілка споживчих товариств (позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Меркаба»(відповідач)  заборгованості  за договором оренди у сумі 7995,93 грн.

          Позивач, повідомлений про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив.

          Відповідач, повідомлений про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Враховуючи викладене, суд, у відповідності до ст..75 ГПК України, проводить її розгляд  за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи,  суд

в с т а н о в и в:

28 квітня 2001 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №2 (далі –договір №2), за умовами якого орендодавець передав орендарю (відповідачу) в оперативну оренду першу групу основних засобів за адресою: Херсонська область, м.Цюрупинськ, вул..Стаханова, 48. Відповідно до п.1.7. договору №2 оренда плата складає 1700,00 грн. Строк дії договору №2  - десять років.

28 квітня 2001 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди №3 (далі – договір №3), відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю (відповідачу) другу та третю групу основних засобів та інвентар. Відповідно до п.1.7., п.1.8. договору №3 строк дії договору –десять років, орендна плата складає 700,00 грн. в місяць без врахування ПДВ.

Додатковою угодою від 21.05.2002 року до договорів №2 та №3 сторони внесли зміни, відповідно до яких розмір орендної плати по договору №2 складає 1417,00 грн. без ПДВ, по договору №3 –118,00 грн. без ПДВ та повинна сплачуватись відповідачем не пізніше 15 числа наступного місяця.

          Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму  (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.            Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          В порушення умов договору та вищенаведених норм чинного законодавства орендар заборгував позивачеві за договором №2 та договором №3    7521,50 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7521,50 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

          Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 351,04 грн. та 3 % річних в сумі 123,39 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          З огляду на неявку представників сторін, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані  добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи,  що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове  становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

          Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

                    Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

          Витрати  по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне  забезпечення судового  процесу відповідно до  статті 49 ГПК України відносяться на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Суд оголошує вступну та резолютивну частини рішення.

На  підставі ст.ст. 525, 526, 530, 759 ЦК України, ст. 193, ГК України, керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд  

в и р і ш и в:

          1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Меркаба»(75100, Херсонська область, Цюрупинський район, м.Цюрупинськ, вул..Стаханова, 48, р/рахунок 26002052312899 в КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 31471147) на користь Цюрупинської районної спілки споживчих товариств (75100, Херсонська область, м.Цюрупинськ, вул..Гвардійська, 4, р/р 26006162111, МФО 380805, код ЄДРПОУ 01770668) 7521,50 грн. заборгованості з орендної плати,  351,04 грн. інфляційних втрат, 123,39 грн. річних, 102,00 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

         Суддя                                                                                      В.В.Людоговська

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                                              30.12.2011р.