Постанова

від 01.12.2011 по справі 2а/0270/4912/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

01 грудня 2011 р.           Справа № 2а/0270/4912/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: державної податкової інспекції у м. Вінниці   

до:   товариства з обмеженою відповідальністю "Гл трейдінг"  

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова  інспекція у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) до товариства з обмеженою відповідальністю "Гл трейдінг" (далі - ТОВ "Гл трейдінг") про стягнення заборгованості по податку на додану вартість в сумі 3264 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив,  що станом на 28 жовтня 2011 року за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість в сумі 3264 грн.,  яка станом на день звернення з позовом відповідачем не сплачена.   

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Одночасно зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання, що призначалися на 15 листопада та 01 грудня 2011 року не з`являвся, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації. 16 листопада 2011 року до суду повернувся конверт із зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 28), а 02 листопада 2011 року - повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 33).

Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.  

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням  штрафних  санкцій  за   їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Відповідно до положень пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України,  податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у  тому  числі  в  разі  сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 ст. 57  вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за  підставами,  зазначеними у підпунктах  54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити  нараховану  суму  грошового  зобов'язання  протягом 10 календарних  днів,  що  настають  за  днем  отримання  податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий  платник  податків  розпочинає  процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового   зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити  узгоджену  суму,  а  також  пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

З матеріалів справи, випливає, що  в результаті проведених нарахувань за товариством з обмеженою відповідальністю "Гл трейдінг" рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість в загальному розмірі 3264 гривень.

Дана сума заборгованості підтверджується поданими відповідачем податковою декларацією (а.с. 9-10 ), а також  податковими повідомленнями-рішеннями №0004361600 від 23 травня 2011 року, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 850 грн., та № 0004551600 від 27 травня 2011 року, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 2040 грн. Розмір боргу в сумі 3264 гривень підтверджується також витягом з картки особового рахунку платника податку (а.с.9).  

Товариству з обмеженою відповідальністю "Гл трейдінг" направлялась податкова вимога, однак залишилась без виконання.

Відповідно до  статей 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, відповідають дійсним обставинам  та матеріалам справи,  а відтак позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною  4 статті  94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовільнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гл трейдінг" (вул. І. Бевза, 36/212, м. Вінниця, код 37159507, р/р 26002060509218 Вінницька філія ПАТ КБ Приватбанк, МФО 302689 р/р 26008002339405 АТ "ОТП Банк" МФО 300528) до Державного бюджету України заборгованість по податку на додану вартість в сумі 3264 (три тисячі двісті шістдесят чотири) гривні.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Яремчук Костянтин Олександрович