2/81-64А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" червня 2006 р. Справа № 2/81-64А.
За позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Луцьк
До Полицівського сільського споживчого товариства, с. Полиці Камінь-Каширського району
Про стягнення 2 167,14 грн. штрафної санкції
Суддя Черняк Л.О.
при секретарі Приходай Т.О.
Представники:
Від позивача: Степанюк О.Л.- представник, довіреність №06.10/9 від 13.03.2006 р.;
Від відповідача: -
Права та обов'язки представнику позивача роз'яснені відповідно до ст.ст. 49,51 КАС України.
Суть спору: Позивач-Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить суд стягнути з Полицівського сільського споживчого товариства 2 167,14 грн. штрафної санкції за незабезпечення працевлаштування інвалідів в 2005 році.
В обґрунтування пред'явлених до відповідача позовних вимог щодо стягнення 2 375 грн. штрафної санкції позивач посилається на те, що відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” (надалі –Закон) передбачений норматив працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих. Згідно поданого позивачем звіту, середньооблікова чисельність працюючих у Полицівському сільському споживчому товаристві в 2005 році складала 70 чоловік. З урахуванням вимог Закону товариство повинно було працевлаштувати 3 інвалідів, однак робочі місця відповідачем створені лише для 2-х інвалідів (з розрахунку середньооблікової чисельності працевлаштованих інвалідів). Згідно розрахунку, сума штрафної санкції за непрацевлаштування відповідачем у 2005 р. 1-го інваліда складає 2 167,14 грн.
В засіданні суду представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, про поважні причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи при відкритті провадження у справі та призначенні її до судового розгляду на 31.05.2006 р. та відкладенні розгляду справи на 27.06.2006 р. у зв'язку з неявкою відповідача, що стверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень 13.05.2006 р. та 05.06.2006 р. уповноваженій особі Мельковській.
Із досліджених матеріалів справи, господарський суд,
в с т а н о в и в:
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості 1 робочого місця.
Із матеріалів справи, а саме із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, вбачається, що середньооблікова чисельність працівників на підприємстві у звітному періоді складала 70 чоловік, відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році повинен був становити - 3 інваліда, а фактично у звітному періоді на підприємстві було працевлаштовано 3 інваліда, які пропрацювали на підприємстві 8,5; 7 та 4 місяці.
Проте, Фондом соціального захисту інвалідів, відповідно до положень Інструкції, не зараховано працевлаштування 1 інваліда на підприємстві.
За п.п. 3.3.3 Інструкції із статистики чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві, середньооблікова чисельність штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.
Згідно змісту Листів Держкомстату № 6-2-7/230 від 21.10.2002 року та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 6538 від 12.11.2003 р., у разі отримання при розрахунку не цілого значення показника необхідно заокруглювати його за загальними правилами арифметики до цілого значення.
Таким чином, з розрахунку середньооблікової чисельності працевлаштованих на підприємстві інвалідів їх кількість склала 2 чоловіка.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.
Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.
Отже, відсутність в спірному періоді прибутку не звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій за не створення робочого місця для працевлаштування інваліда.
Згідно з положеннями Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів, суми штрафних санкцій визначаються в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, незайняте інвалідом і виплачується підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним. Суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, а у разі несплати в установлений термін, відділення Фонду соціального захисту інвалідів вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку, керуючись також Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1434 від 26.09.2002 р., ст. 2 КАС України та ст. 124 Конституції України.
Відповідно до ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Згідно ч. 2 ст. 19 цього ж Закону, відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів покладається на керівника підприємств.
Відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, підприємства створюють за власні кошти місця для працевлаштування інвалідів, розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно даного Положення, робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введене в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Оскільки із розрахунку середньооблікової чисельності працюючих на підприємстві інвалідів, відповідачем не працевлаштовано в 2005 р. 1 інваліда, не створено робочого місця для його працевлаштування, суд дійшов висновку, що відповідачем не було виконано встановлений законодавством норматив із працевлаштування 1-го інваліда, а доказів про повідомлення належним чином центр зайнятості про наявність вільних робочих місць, на яких можуть працювати інваліди, він не подав, у судове засідання не з'явився, позовні вимоги не заперечив.
Із вищезгаданого звіту вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 2 167,14 грн. - відповідно Фондом соціального захисту інвалідів була нарахована штрафна санкція в розмірі 2 167,14 грн. за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда.
Дана заборгованість підприємством не сплачена.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що Фондом соціального захисту інвалідів обґрунтовано та правомірно застосовано штрафну санкцію за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів.
Керуючись Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.ст.69,71,79,86,158-160 КАС України, господарський суд ,-
постановив:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Полицівського сільського споживчого товариства (с. Полиці Камінь-Каширського району) (відкритих рахунків в установах банків немає) інд. код 01743536 на користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Луцьк, вул. Писаревського,3А) та зарахувати в доход державного бюджету Камінь-Каширського району 50070000, р/р 31212230600095, інд. код 21740356 банк УДК у Волинській області, МФО 803014 2 167,14 грн. штрафної санкції.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.О.Черняк
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2006 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 20564 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Черняк Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні