Постанова

від 07.12.2011 по справі 2а-12727/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 р.                                                                                    № 2а-12727/11/1370  

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді –Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання –Гойни Є.А.,

за участі представників сторін:

позивача –ОСОБА_1, згідно довіреності,

відповідача –ОСОБА_2, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Будмаркет»про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

ДПІ в Шевченківському районі м. Львова звернулася до суду з позовом до ТзОВ «ВЕЕМ-Будмаркет»про стягнення заборгованості в розмірі 20764,11 грн., що виникла з податку на додану вартість, податку з власників наземних транспортних засобів, орендної плати з юридичних осіб.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Просить позов задовольнити.  

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених  у запереченні, поданому до суду 05.12.2011 року, виходячи з наступного. Сума заборгованості, на яку заявлено даний позов, не відповідає дійсності, оскільки, щодо частини заборгованості відповідача позивачем уже подано раніше інший позов до суду і рішення у даній справі не набрало законної сили. Також зазначає, що сума, на яку заявлено позов, не відповідає дійсній сумі заборгованості відповідача з орендної плати за землю у 2011 році з огляду на те, що 30.08.2011 року між ЛМР та ТзОВ «ВЕЕМ-Будмаркет»розірвано договір оренди земельної ділянки, а тому замість 20213,00 грн., відповідач заборгував лише 19709,52 грн. Крім того, зазначає, що виставлені ДПІ в Шевченківському районі м. Львова відповідачу податкові вимоги № 1/651 та № 2/944 оскаржені ТзОВ «ВЕЕМ-Будмаркет»до суду, визнані ним протиправними та дане рішення оскаржено ДПІ в Шевченківському районі м. Львова в апеляційній інстанції. Просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи, ТзОВ «ВЕЕМ-Будмаркет»зареєстровано 11.11.2005 року виконкомом Львівської міської ради за адресою 779058, м. Львів, пр-т Чорновола, 57.

Довідкою позивача від 11.10.2011 року № 123/29-011 підтверджено факт того, що ТзОВ «ВЕЕМ-Будмаркет», ідентифікаційний код 31978712, взято на облік платника податків 13.06.2002 року № 146.

Щодо боргу, що виник до 01.01.2011 року.

На підставі акту № 1058/188/15-2/31978712 від 21.07.2010 року про результати перевірки дотримання вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" відповідачем за період з 11.09.2009 року по 05.11.2009 року, винесено податкове повідомлення-рішення № 0004971630/0/17299 від 22.07.2010 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20 % узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченого з затримкою, в сумі 27,20 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Згідно самостійно поданої декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 29.01.2010 року № 2015, відповідачу належало до сплати 29564,28 грн. орендної плати.

Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (надалі –Закон № 2181-III), ДПІ у Шевченківському районі м. Львова виставило ТзОВ «ВЕЕМ-Будмаркет»податкову вимогу № 1/651 від 16.09.2009 року на суму 18235,54 грн. та № 2/944 від 06.11.2009 року на суму 18492,70 грн. В матеріалах справи наявний доказ отримання вимоги відповідачем.

В матеріалах справи відсутні докази оскарженні податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

Згідно норм Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення податкового зобов'язання), платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями (надалі –Закон № 2181-ІІІ), податковий борг –податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що не суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Також платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ, контролюючий орган –державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ, активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

У будь-яких інших випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Щодо боргу, що виник після 01.01.2011 року

Згідно самостійно поданої декларації з податку на додану вартість із виготовлених в Україні товарів (робіт, послуг) від 19.04.2011 року № 42626 за березень 2011 року, відповідачу належало сплатити 82,00 грн. податку.

Згідно самостійно поданої декларації з податку на додану вартість із виготовлених в Україні товарів (робіт, послуг) від 19.05.2011 року № 53016 за квітень 2011 року, відповідачу належало сплатити 50,00 грн. податку.

Згідно самостійно поданої декларації з податку на додану вартість із виготовлених в Україні товарів (робіт, послуг) від 07.06.2011 року № 54603 за травень 2011 року, відповідачу належало сплатити 50,00 грн. податку.

Згідно самостійно поданої декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 27.01.2011 року № 1347 за 2011 рік, відповідачу належало сплатити 29564,28 грн. податку.

На підставі акту № 233/15-3 від 15.04.2011 року про результати перевірки та дотримання вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.210 року № 2755-VI за період 30.12.2010 року по 02.02.2011 року, винесено податкове повідомлення-рішення № 0002861520/10534 від 21.04.2011 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10 % узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченого з затримкою, в сумі 491,55 грн. за платежем орендної плати з юридичних осіб.

В матеріалах справи також наявна копія уточнюючої податкової декларації з плати за землю від 15.11.2011 року, відповідно до якої відповідачу належало до сплати 19709,52 грн. ( за період з 01.01.2011 року по 30.08.2011 року).

Відповідно до ст. 16 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі –ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 54.3.1 ст. 54 ПК, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Крім того, згідно п. 54.3.3 ст. 53 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 Податкового кодексу України.

Усупереч наведеним нормам чинного законодавства, платник податків ТзОВ «ВЕЕМ-Будмаркет»не вжив заходів для повного погашення податкового зобов'язання (податкового боргу).

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 20.1.28 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів

На даний час вказана сума податкового зобов'язання ТзОВ «ВЕЕМ-Будмаркет»в розмірі 20764,11 грн. з орендної плати за землю, з податку з власників транспортних засобів та податку на додану вартість є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін), а, відтак, підлягає стягненню в примусовому порядку.

Судом не береться до уваги твердження представника відповідача про існування заборгованості з орендної плати за землю в сумі 19709,52 грн., оскільки таке спростовується розшифровкою нарахування орендної плати за землю станом на 20.10.2011 року, поданою ДПІ в Шевченківському районі м. Львова, та зворотнім боком облікової картки з орендної плати за землю.

Крім того, при запереченні позову відповідачем не враховано приписи п.87.9 ст. 89 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Враховуючи все вищенаведене, а також п. 20.1.18 ст. 20 ПК, згідно якого органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -  

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.  

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Будмаркет», ідентифікаційний код 31978712, що зареєстроване за адресою: 79058, м. Львів, пр-т Чорновола, 57, до бюджету податковий борг в сумі 20764 (двадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні 11 коп.  

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 12.12.2011 року.

         Суддя                                                                                          Потабенко В.А.

З оригіналом згідно

         Суддя                                                                                 Потабенко В.А.