Рішення

від 26.06.2006 по справі 7/88-91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/88-91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "26" червня 2006 р.                                                       по справі  № 7/88-91

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Гранд-Волинь”, м. Луцьк

до відповідача: приватного підприємства „Фасад”, м. Луцьк

про розірвання договору та стягнення 10000 грн.

                                        Суддя     Шум М.С.

ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРІН:

від позивача: Козюра А.Г., адвокат (дов. від 05.06.2006р.)

від відповідача: не з'явився.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України було роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Гранд-Волинь” звернулось до господарського суду з позовом до приватного підприємства „Фасад” про розірвання укладеного з останнім договору на виконання монтажних робіт від 20.07.2005р. та стягнення з відповідача 10000 грн. коштів отриманих                    ПП „Фасад” від ТзОВ „Гранд-Волинь” згідно зазначеного договору. В обґрунтування пред'явлених                          до відповідача позовних вимог позивач посилається на укладення між сторонами договору на виконання монтажних робіт, перерахування позивачем відповідачу на виконання вказаної угоди грошових коштів в сумі 10000 грн. в якості авансових платежів та часткової оплати вартості робіт, а також тривале невиконання приватним підприємством „Фасад” взятих на себе у відповідності до договору зобов'язань та порушення останнім у зв'язку з цим умов договору.

У зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників сторін ухвалою суду від 08.06.2006р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 26.06.2006р. представник позивача пред'явлений до відповідача позов підтримав та просить суд задовольнити останній в повному об'ємі.

Відповідач у визначений ухвалою господарського суду від 17.05.2006р. про порушення провадження                 у справі, а також ухвалою суду від 08.06.2006р. про відкладення розгляду справи терміни відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив, пояснень з приводу пред'явлених позовних вимог не представив, компетентного представника в судове засідання не направив, хоча про день та час розгляду справи в суді був повідомлений належним чином (визначені ухвали суду направлені на адресу приватного підприємства „Фасад” –м. Луцьк, вул. Шопена, 22/81, рекомендованою поштою та на адресу господарського суду без вручення адресату не повернулись).

Разом з тим, в день слухання господарським судом справи в канцелярію суду було здано для реєстрації заяву ПП „Фасад” в котрій останнє у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання директора підприємства просить суд перенести засідання суду в межах прийнятого терміну.

Розглянувши зазначену заяву відповідача, суд не вважає на можливе задовольнити останню                        з тих підстав, що зазначений документ у встановленому порядку не підписаний директором ПП „Фасад” Літушком О.Д., як це визначено у самій заяві. Крім того, суд також не вбачає підстав для відкладення розгляду справи за клопотанням відповідача, оскільки заявлене клопотання не підтверджується належними доказами,            а явка директора приватного підприємства ухвалами суду не визнавалась обов'язковою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          20 липня 2005р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Гранд-Волинь”, м. Луцьк та приватним підприємством „Фасад”, м. Луцьк було укладено договір на виконання монтажних робіт.  

У відповідності до п.1.1 даного договору ТзОВ „Гранд-Волинь” доручило, а ПП „Фасад” зобов'язалось на власний ризик виконати відповідно до умов договору роботи з виготовлення та монтажу фасадних конструкцій,  а ТзОВ „Гранд-Волинь”, в свою чергу,  зобов'язалось прийняти цю роботу і оплатити її вартість.

У відповідності та на виконання умов зазначеного договору позивач згідно платіжного доручення №45 від 03.10.2005р. на розрахунковий рахунок відповідача перерахував грошові кошти в розмірі 10000 грн. Зазначені кошти призначались в якості авансових платежів по оплаті монтажних робіт.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом,                     але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір поставки предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати, зокрема з договору та інших юридичних фактів.

В даному випадку внаслідок укладення між сторонами договору на виконання монтажних робіт та перерахування позивачем за даним договором грошових коштів відповідачу між сторонами виникли цивільні зобов'язання.

В супереч вимогам вказаного договору ПП „Фасад” не виконувало взяті на себе у відповідності до зазначеної угоди зобов'язання, а саме, у встановленому договором порядку не направило уповноваженого представника для підписання акту про готовність об'єкту для проведення монтажних робіт, чим порушило п.3.2.4. договору. Відповідачем не було надано вказівок позивачу щодо забезпечення готовності об'єкту, що передбачено п.5.2. договору, не прийнято від позивача будівельний майданчик за актом приймання-передачі, як це передбачено п.3.2.5. договору. В порушення п.3.2.2. договору ПП „Фасад”  не направлялась вимога до ТзОВ „Гранд-Волинь” про передачу документації, відтак документацію, яка необхідна для виготовлення елементів і монтажу алюмінієвих вітражів і склопакетів, відповідачем прийнята не була. Відповідачем не здійснено також необхідних обмірів об'єкту, за якими він мав розробити креслення фасадів та схем інженерного вирішення фасадних конструкцій, не розраховано кількість необхідних матеріалів, що мало бути затверджено позивачем згідно п.5.1. договору. В порушення п.3.2.3. договору ПП „Фасад” не прийняло по акту приймання-передачі матеріали від позивача.

Вказаними діями відповідач ухилявся від виконання підрядних робіт у встановлений термін (п.9.2. договору). На підтвердження даних фактів позивачем надано акти про невиконання договірних зобов'язань відповідачем.

Виконання підрядних робіт та їх передача замовнику оформляється актом, підписаним замовником               і підрядником (п.4 ст.882 Цивільного кодексу України, п.10.1. договору підряду на виконання монтажних робіт від 20.07.2006р.) Актів про виконанню підрядних робіт по монтажу фасадних конструкцій сторонами не надано, що свідчить про невиконання вказаного договору підряду та порушення строків їх виконання зі сторони відповідача. Жодного доказу, який би спростовував позовні вимоги, відповідачем не представлено, заперечення на позов не подано. Не надано відповідачем доказів виконання робіт по договору підряду                      на виконання монтажних робіт від 20.07.2006р.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні в ній докази суд прийшов до висновку, що відповідачем порушено договірні зобов'язання, щодо виконання робіт у відповідності до умов договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що невиконання або неналежне виконання зобов'язання є порушенням зобов'язання. Як наслідок порушення зобов'язання ст. 611 Цивільного кодексу України передбачає припинення зобов'язання шляхом розірвання договору. У відповідності до ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Враховуючи вищевикладені обставини, порушення договірних зобов'язань відповідачем                             є  істотними,  а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а укладений між сторонами договір підлягає розірванню.

Разом з тим, у відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів виступає, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення права.

З огляду на викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ТзОВ „Гранд-Волинь” щодо стягнення з відповідача коштів в розмірі 10000 грн., перерахованих приватному підприємству „Фасад” в якості авансових платежів згідно невиконаного з боку відповідача договору на виконання монтажних робіт від 20.07.2005р. підставні та підлягають до задоволення в повному обсязі.          

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок ПП „Фасад”.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 651, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Договір на виконання монтажних робіт від 20.07.2005р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Гранд-Волинь” та приватним підприємством „Фасад”, розірвати.

3. Стягнути з приватного підприємства „Фасад” (м. Луцьк, вул. Шопена, 22/81, код ЄДРПОУ 30733478) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Гранд-Волинь” (м. Луцьк, пр. Молоді, 2,  код ЄДРПОУ 33273561) 10000 грн. перерахованих коштів, 185 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                                                М.С. Шум