Постанова

від 04.04.2011 по справі 0407112а-7729/10/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Миколаївський окружний адміністративний суд  

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

10:00

           04.04.2011                                                                              Справа № 2а-7729/10/1470  

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. за участю секретаря судового засідання Бондарь В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська,  24/2, м. Миколаїв, 54030

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Еол", вул. Садова, 1, оф. 215, м. Миколаїв, 54001

про

стягнення податкового боргу в сумі 860,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва (позивач) звернулась з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еол" (відповідач) на користь Державного бюджету податкового боргу з податку на прибуток в сумі 469,66 грн. та з орендної плати за земельну ділянку в сумі 390,75 грн.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав повністю (ар. с. 22).

Відповідач в судове засідання представника не направив, заперечень проти позову не подав. Враховуючи те, що відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (ар. с. 21), суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши і оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд встановив таке.

20.05.2002 відповідач був узятий на облік у Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва за № 14035385, про що свідчить копія довідки про взяття на облік платника податків від 25.08.2009  № 10/10531 (ар. с. 6).

09.08.2010 відповідач подав позивачу декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року, в якій вказав суму податку до сплати - 1263 грн. (ар. с. 7). Позивачем самостійно було сплачено частину боргу, отже заборгованість складає 469,66 грн.

Частиною першою статті підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Частиною 1 статті 17 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ "Про плату за землю" встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

30.01.2010 відповідач подав декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 780,80 грн.

У відповідності з пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі–Закон № 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.  Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181).

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу. Податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Згідно із статтею 27 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Отже, сума боргу відповідача за період з 01.03.2010 по 30.09.2010 складає 390,75 грн.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181 органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ ""Про державну податкову службу в Україні" органу державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

У відповідності з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еол", ідентифікаційний код 32003945, місцезнаходження вул. Садова, 1, оф. 215, м. Миколаїв, 54001, на користь Державного бюджету України  податковий борг з податку на прибуток в  сумі 469,66 грн. (чотириста шістдесят дев'ять гривень 66 копійок), на користь місцевого бюджету Центрального району м. Миколаєва борг з орендної плати за землю державної та комунальної власності в сумі 390,75 грн. (триста дев'яносто гривень 75 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

          Суддя                                                                                                      О.М. Мельник