Рішення

від 27.06.2006 по справі 4/87-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/87-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "27" червня 2006 р.                                                       по справі  № 4/87-38

за позовом Державне підприємство  "Луцький комбінат хлібопродуктів №2 "  

до відповідача Приватне підприємство "Сьомаки"

про стягнення 7618,08 грн.

                                                                       Суддя   Слободян П.Р.

Представники:

Від позивача: Данелюк А. С., (довіреність № 05-юр від 10.01.2006р.)

Від відповідача: н/з.

Суть спору: Державне підприємство "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" Державного Комітету України з державного матеріального резерву просить суд стягнути з приватного підприємства "Сьомаки", с. Сьомаки, Луцького району 7618,08грн., з них 5000грн. заборгованості, згідно договору № 311 від 21.07.2004 року, 510,00грн. індексу інфляції, 164,38грн. - 3% річних, 1443,70грн. пені та 500,00грн. штрафу.

27.06.06р. від позивача надійшло заява про уточнення позовних вимог в якій повідомляється, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 5000,00грн. основного боргу, 258,08грн. річних, 1020,00грн. інфляції, 471,10грн. пені, 500,00грн. штрафу.

Відповідач вимоги ухвали суду від 25.05.2006 року не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив, в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ:

21 липня 2004 року між Державним підприємством "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" Державного Комітету України з державного матеріального резерву та ПП "Сьомаки", був укладений договір № 311, предметом якого було надання поворотної фінансової допомоги.

Згідно п. п. 2, 4 та 5 договору № 311 від 21.07.2004 року позивач зобов'язувався надати відповідачу поворотну фінансову допомогу на закупівлю насіння, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, ремонт сільськогосподарської техніки, а відповідач зобов'язувалася провести розрахунок за одержану фінансову допомогу зерном продовольчої групи урожаю 2004 року.

Позивач на виконання умов договору № 311 від 21.07.2004 року надав відповідачу фінансову допомогу, що підтверджується платіжними дорученнями № 1938 від 21.07.2004 року в сумі 5000,00грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, з моменту укладення договору між сторонами виникли цивільно - правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов'язаннями.

Позивач виконав свої зобов'язання відповідно до закону, надав відповідачу фінансову допомогу відповідачем зобов'язання не виконані.

Заборгованість на день розгляду справи складає 5000,00грн., відповідачем не оспорена, підтверджена матеріалами справи, і в цій сумі позов підлягає задоволенню відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, оскільки господарські зобов'язання повинні  виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від  виконання  зобов'язань не допускається.

Відповідачу у згідно договору за неналежне виконання договірних зобов'язань та несвоєчасне проведення обов'язкових платежів, позивачем була нарахована пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку прострочення платежів склала 471,10грн.

Крім того, відповідно до п. 24 договору відповідач несе відповідальність за користування грошовими коштами в розмірі 10% простроченої суми наданої допомоги, що становить згідно розрахунку 500,00грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 258,08грн. – річних та 1020,00грн. – сума нарахована в зв'язку з інфляцією.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку, що до задоволення підлягає 5000,00грн. основного боргу, 258,08грн. річних, 1020,00грн. інфляції, 471,10грн. пені, 500,00грн. штрафу.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

Стягнути з приватного підприємства "Сьомаки", (с. Сьомаки, Луцького району, код 32163409) в користь Державного підприємства „Луцький комбінат хлібопродуктів № 2” Державного Комітету України з державного матеріального резерву, (м. Луцьк, вул. Молодогвардійська, 11, код 00953065) 5000,00грн. основного боргу, 258,08грн. річних, 1020,00грн. інфляції, 471,10грн. пені, 500,00грн. штрафу, 102грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 118 грн. коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.