Постанова

від 20.12.2011 по справі 2а-1670/9937/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року < ЧАС >

м. Полтава

Справа № 2а-1670/9937/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Соколенка Ф.Ф.,

при секретарі  – Яремин Н.І.,  

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Гадяцького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2011 року  Гадяцький районний центр зайнятості/далі по тексту-позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2/далі по тексту-відповідач/ про стягнення коштів, витрачених на виплату матеріальної допомоги по безробіттю в розмірі 429,98 грн.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, позивач зазначив, що при отриманні виплат у період перебування на обліку у Гадяцькому районному центрі зайнятості громадянка ОСОБА_2 приховала факт реєстрації її як фізичної особи-підприємця, чим  порушила  вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в Гадяцькому районному центрі зайнятості  відповідач незаконно отримала матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі  429,98 грн.  Кошти у добровільному порядку не повернуті, що стало підставою для звернення позивача  з позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просила суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази того, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до слідуючих висновків.

Згідно зі статтею 2 Закону України „Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Підпунктом "в" частини 1 статті 25 зазначеного Закону передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.   

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (частина 2 статті 25 Закону України "Про зайнятість населення").

Судом встановлено, що відповідач звернувся до Гадяцького районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з  виплатою матеріальної допомоги 08.03.2006.(а.с.12) Наказом Гадяцького районного центру зайнятості від 09.03.2006 № НТ060309  гр. ОСОБА_2 надано статус безробітної і цим же наказом призначено допомогу по безробіттю.(а.с.13)

Виплата допомоги тривала у період з 08.03.2006 по 04.04.2006.

З матеріалів справи слідує, що Гадяцьким районним центром зайнятості відповідачу виплачено  матеріальну допомогу по безробіттю на загальну суму 429,98 грн (а.с. 17).

Згідно з частинами 2 та 3 статті 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг /частина 2/; сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг /частина 3/.

Гадяцьким районним центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатами якого складено акт від 07.10.2011 № 19.(а.с.14)

Розслідуванням встановлено, що гр. ОСОБА_2 05.02.1998 була зареєстрований як фізична особа - підприємець та відповідно відносилась до категорії зайнятого населення.

Згідно наявної у матеріалах справи Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців до реєстру внесено запис про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 та лише 12.09.2008 до реєстру внесено запис про  рішення цієї фізичної особи - підприємця щодо припинення підприємницької діяльності. 07.04.2011 до реєстру внесено запис про  рішення ОСОБА_2 про відміну власного рішення щодо припинення її підприємницької діяльності.(а.с.18-зворотній бік;19)

Отже, на дату набуття відповідачем статусу безробітної (09.03.2006) підприємницька діяльність відповідача не була припинена.  

Таким чином, відповідач допустив порушення частини 2 статті 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, адже як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа згідно з Законом України "Про зайнятість населення" належав до категорії зайнятого населення, однак при набутті статусу безробітного не сповістив про це відповідний орган державної служби зайнятості населення.

Згідно п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці від 20.11.200 № 307,  якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року  у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

З посиланням на вказаний акт розслідування, а також на частину 3 статті 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Гадяцьким районним центром зайнятості видано наказ від 11.10.2011 за №146 про повернення гр. ОСОБА_2 грошових коштів, одержаних як допомога по безробіттю.(а.с. 15)

Відповідачу було направлено лист - претензію від 25.10.2011 року про необхідність повернення матеріальної допомоги по безробіттю у 15-денний строк, але вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду  своїх  доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову, а також доказів в спростування вищевикладеного чи  сплати боргу суду не надав.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись  статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Гадяцького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на корись Гадяцького районного центру зайнятості (37300, м.Гадяч, вул.Шевченка, 1-а, ідентифікаційний код 01528571) незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) гривень 98 (дев'яносто вісім) копійок.          

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови  виготовлено 26 грудня 2011 року.

          Суддя                                                                                Ф.Ф. Соколенко