Постанова

від 08.07.2008 по справі 6/608-08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" липня 2008 р.

Справа № 6/608-08

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів:

головуючого - Величко Т.А.

суддів: Бойко Л.І., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання

Арбієві А.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Будилко Е.Д.;

від відповідачів -Слепньов

В.Я., Самар Б.П., Гецов І.О., ОСОБА_1.;

представник ТОВ Vittorio Martorelli s.r.l в

судове засідання не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ

“Одеський автоскладальний завод”

на ухвалу господарського суду Одеської

області від 02.06.2008р. № 6/608-08

за позовом ЗАТ “Одеський автоскладальний

завод”

до ТОВ “Ладаекспорт-Юг”, ГТОВ

“Ладаекспорт-Юг”, ТОВ "Vittorio Martorelli s.r.l.", ОСОБА_1

про захист та відновлення порушених

корпоративних прав

встановив:

      ЗАТ “Одеський автоскладальний завод”

звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про захист

та відновлення порушених корпоративних прав до: 

ТОВ “Ладаекспорт-Юг”, ГТОВ “Ладаекспорт-Юг”, ТОВ "Vittorio

Martorelli s.r.l." (Рим), ОСОБА_1, в якій просило:

- визнати недійсною заяву від

30.04.2001р. про вихід ЗАТ"ОдАЗ" зі складу учасників СП

“Ладаекспорт-Юг” № 2-34;

- визнати недійсною заяву від

28.12.2001р. про вихід ЗАТ "ОдАЗ" зі складу учасників СП

“Ладаекспорт-Юг” № 812-01;

- визнати повністю недійсним

рішення загальних зборів учасників СП “Ладаекспорт-Юг”, викладені в протоколі

від 01.06.2001р.;

- визнати недійсною Угоду від

19.09.2001р. про відступлення частини ЗАТ "ОдАЗ" в СП

“Ладаекспорт-Юг” на користь СП “Ладаекспорт-Юг”;

- визнати недійсною довіреність від

11.03.2002р., видану ТОВ "Vittorio Martorelli s.r.l.", видану ОСОБА_2

на право керувати і розпоряджатися від імені "Vittorio Martorelli

s.r.l." часткою ТОВ "Vittorio Martorelli s.r.l."  в статутному фонді СП “Ладаекспорт-Юг”;

- визнати повністю недійсним

рішення загальних зборів учасників СП “Ладаекспорт-Юг”, викладені в протоколі

від 29.05.2002р.;

- визнати недійсною нову редакцію

Статуту ТОВ “Ладаекспорт-Юг”, зареєстровану Ленінською районною адміністрацією

Одеського міського виконавчого комітету під р.№ 04056925100010592 від

11.06.2002р.;

- визнати недійсною нову редакцію

Установчого договору ТОВ “Ладаекспорт-Юг” 2002р., зареєстрованого Ленінською

районною адміністрацією Одеського міського виконавчого комітету під р.№  04056925100010592 від 11.06.2002р.;

- відновити ЗАТ “Одеський

автоскладальний завод” (м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29, код 00231604) у

складі учасників СП “Ладаекспорт-Юг” з часткою 40% в Статутному фонді СП

“Ладаекспорт-Юг” (150 000 дол. США).

В додатку до позовної заяви, в

т.ч., вказано: оригінал пл. доручення на суму 85 грн. про сплату державного

мита; фінансові чеки, підтверджуючі відправку відповідачам позовної заяви.

Ухвалою господарського суду

Одеської області  від 02.06.2008р. (суддя

Демешин О.А.) позовна заява і додані до неї документи (на 70 арк.) повернуті

заявнику без розгляду на підставі п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Як

зазначив господарський суд:                                                                                                      

- позивач не надав суду докази

відправки позовної заяви і доданих до неї документів ТОВ "Vittorio

Martorelli s.r.l.";

- вказані в позовній заяві вимоги

не пов'язані між собою підставою виникнення, що є порушенням ст. 58 ГПК;

- позивачем сплачено державне мито

в сумі 85 грн., тобто, лише за одну вимогу, що не відповідає Декрету КМУ

"Про державне мито".

Не погоджуючись з висновками

суду,  ЗАТ “Одеський автоскладальний

завод” звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 02.06.2008р., в якій

просить її скасувати, справу передати на розгляд до місцевого господарського

суду.

Доводи скаржника грунтуються на

тому, що ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального

права - п. 6, 5, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, а саме:

- фінансовий чек на суму 16,74грн.

з позначкою адреси отримувача А (що є Арріча (Рим) Італія є підтвердженням

відправки копії позовної заяви ТОВ "Vittorio Martorelli s.r.l.", а

тому суд неправильно застосував п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України;

- предметом позовних вимог є

відновлення порушених корпоративних прав ЗАТ "ОдАЗ" з часткою 40% у

Статутному фонді  СП “Ладаекспорт-Юг”

шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів СП “Ладаекспорт-Юг”,

правочинів, а вирішення вимог ЗАТ "ОдАЗ" в різних позовних

провадженнях може, за наявності однакових обставин, зумовити винесення різних

рішень, що ускладнить вирішення питання по відновленню ЗАТ "ОдАЗ" у

складі учасників СП з часткою 40% в Статутному Фонді СП; сумісний розгляд усіх

позовних вимог на підставі наданих доказів дозволить в найкоротший строк

повністю з'ясувати фактичні обставини та правильно вирішити спір по суті;

- позивачем сплачено держмито в

розмірі 85 грн. за декілька позовних вимог немайнового характеру, пов'язаних

між собою підставами виникнення, що виключає необхідність додатково сплачувати

держмито, а тому суд  неправильно

застосував п. 4 ст. 63 ГПК України.

Колегія суддів, перевіривши

правильність застосування господарським судом норм процесуального права, на

підставі наявних матеріалів, заслухавши пояснення присутніх у засіданні

представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню

підлягає, виходячи з такого.

Ст. 63 ГПК України зобов'язує

суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну

заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї

документів, а саме (в т.ч.), якщо:

п. 4 - не надано доказів сплати

державного мита у встановленому порядку та розмірі;

п. 5 - порушено правила поєднання

вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох

відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і

взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;

п. 6 - не надано доказів надсилання

відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У вирішенні питання про наслідки

порушення позивачем вимог ст. 57 ГПК України (щодо документів, що додаються до

позовної заяви), слід виходити з того, що підставою для повернення позовної

заяви є тільки відсутність доказів сплати державного мита у встановленому

порядку і розмірі, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до

неї документів.

Якщо позивач порушив правила

поєднання вимог, або поєднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і

взаємовідновин сторін, чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право

повернути позовну заяву. Ст. 58 ГПК передбачає, що в одній позовній заяві може

бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або

поданими доказами.

Стосовно правомірності застосування

господарським судом норм процесуального порядку при поверненні позовної заяви,

апеляційна інстанція зазначає таке: по п. 6 ч. 1 ст. 63 - позовна заява ЗАТ

"ОдАЗ" подана до 4-х відповідачів: 

ТОВ “Ладаекспорт-Юг”, ГТОВ “Ладаекспорт-Юг”, ТОВ "Vittorio

Martorelli s.r.l.", ОСОБА_1.. З наданих в додатку до позовної заяви

фінансових чеків вбачається, що копії позовної заяви були направлені в Італію,

Ладаекспорт, ОСОБА_1, Ладаекспорт Юг, тобто, одержувачі за цими почтовими

квитанціями не тотожні вказаним в позовній заяві назвам відповідачів. Стосовно

фінансового чеку на суму 16,74грн, відправленого в Італію, то господарський суд

підставно визнав, що вказівка в ньому назви країни - Італія - не підтверджує

направлення копії позовної заяви ТОВ "Vittorio Martorelli s.r.l." в

Рим.

Надання скаржником під час розгляду

скарги повідомлення про вручення копії позовної заяви ТОВ "Vittorio

Martorelli s.r.l." 11.06.2008р. не спростовує відсутність належного доказу

відправки копії позову цьому відповідачу при поданні позовної заяви до

господарського суду 30.05.2008р.

Отже, висновок місцевого суду в цій

частині є правильним, і застосування п. 6 ст. 63 ГПК - правомірним.

Твердження скаржника про те, що у

випадку сумніву в достовірності 

квитанції (доказу відправки позовної заяви) суд в порядку ст. 32 ГПК

України міг і повинен був витребувати додаткові докази, не заслуговують на

увагу, оскільки така можливість передбачена лише у випадку, якщо передбачені у

п. 2, 3, 4, 5, 6 і 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України підстави повернення позовної

заяви будуть виявлені господарським судом після прийняття позовної заяви до

розгляду;

- по п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК -

позивачем заявлено 9 вимог про визнання недійсними заяв, рішень загальних

зборів 2001р., 2002р., угоди, довіреності від 2002р., редакції Статуту ТОВ

“Ладаекспорт-Юг” 2002р., Установчого договору ТОВ “Ладаекспорт-Юг” 2002р.,

відновлення ЗАТ "ОдАЗ" в складі учасників СП.

Господарський суд підставно вказав

про порушення правил об'єднання позовних вимог, оскільки вони не пов'язані між

собою підставою виникнення.

Апеляційна інстанція погоджується з

висновком суду в цій частині, оскільки сумісний розгляд об'єднаних вимог

суттєво утруднить вирішення спору.

Як зазначає скаржник, предметом

позовних вимог є відновлення порушених корпоративних прав ЗАТ "ОдАЗ"

з часткою 40% в Статутному фонді СП “Ладаекспорт-Юг” шляхом визнання недійсними

загальних зборів СП, правочинів. Але при цьому, саме СП “Ладаекспорт-Юг” як

сторона у справі не визначено.

Посилання скаржника на те, що

господарський суд не мотивував, чому саме кожний документ, який позивач просив

визнати недійсним, підлягає окремому розгляду, та не дав правову оцінку всім

доказам, які надані до позовної заяви, не приймається до уваги, оскільки в

даному випадку мова йде про прийняття позовних матеріалів до розгляду, а не

розгляд їх по суті з наданням юридичної оцінки.

Стосовно порушення вимог п. 4 ч. 1

ст. 63, то апеляційна інстанція погоджується з доводами скаржника про те, що

позивачем надано докази оплати держмита в розмірі 85 грн., що підтверджується

квитанцією № 108 від 27.05.2008р., а тому порушення п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК

відсутні.

Враховуючи підтвердження порушень

п. 5, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, повернення позовних матеріалів ухвалою

господарського суду від 02.06.2008р. № 6/608-08 слід визнати правомірним.

Також апеляційна інстанція вважає

за необхідне звернути увагу на те, що позовна заява і апеляційна скарга підписані

представником ЗАТ “Одеський автоскладальний завод” ОСОБА_4, який діє на

підставі довіреності № 1 від 17.03.2008р., підписаної в.о. голови правління

ОСОБА_3.

Питання щодо повноважень ОСОБА_3.

як керівника ЗАТ "ОдАЗ" було предметом судових розглядів, що

підтверджується наданими до відзиву ТОВ “Ладаекспорт-Юг” доказами. Згідно

витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців

станом на 24.06.2008р. голова правління ЗАТ “Одеський автоскладальний завод” -

ОСОБА_1.

Із урахуванням викладеного, ухвалу

господарського суду від 02.06.2008р. слід залишити без змін, апеляційну скаргу

без задоволення.

Керуючись ст.

99, 101, 103 -106 ГПК України, колегія суддів постановила:

Ухвалу господарського суду Одеської

області від 02.06.2007р. № 6/608-08 залишити без змін, апеляційну скаргу без

задоволення.

Постанова в порядку ст.105

Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її

прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному

порядку.

Головуючий

суддя                                                                      

Т.А. Величко  

Судді :                                                                                            

Л.І. Бойко

Л.В. Поліщук