Постанова

від 05.12.2011 по справі 2а-17660/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 05 грудня 2011 року           11:48           № 2а-17660/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання  Олійник Ю.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Приватного підприємства "Необуд"

до

 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про

 скасування податкових повідомлень - рішень № 0005802309/0 від 03.08.2010року; №0005802309/1 від 08.09.2010року

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1,  довіреність б/н від 15.08.2011 р.,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 3495/9/10-214 від 01.06.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

          Приватне підприємство «Необуд», (далі-позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, (далі-відповідач), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005802309/0 від 03.08.2010 року та №0005802309/1 від 08.09.2010 року.

          В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на порушення відповідачем вимог Законів України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок на додану вартість»при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зазначав, що позивачем при розбивці на періоди суми податкових зобов"язань самостійно виправлено помилку та нараховано штрафну санкцію, що не вплинуло, зокрема, в сторону заниження, на податкові зобов"язання позивача та, що господарські відносини з ТОВ "Промсервісбуд" підтверджені належними первинними документами і у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, просив позов задовольнити.

          Представник відповідача проти позову заперечила, зазначила, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями було правильно визначене податкове зобов’язання позивача з податку на додану вартість, а оскаржувані  податкові повідомлення-рішення є правомірними та ґрунтуються на нормах законодавства України, просила у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

          Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 24.03.2008 р. по 31.03.2010 р., валютного законодавства за період з 24.03.2008 р. по 31.03.2010 р.

          За результатами вказаної перевірки відповідачем був складений Акт про результати планової виїзної перевірки від 05.07.2010р. № 1567/2309/35830714, на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005802309/0 від 03.08.2010р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1 429 629,00 грн. (основний платіж –953 086,00 грн., штрафні санкції –476 543,00 грн.).

          Податкове повідомлення-рішення №0005802309/0 від 03.08.2010р. було оскаржене позивачем в адміністративному порядку.

          За результатами оскарження, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005802309/1 від 08.09.2010р.

          Відповідно до п. 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від  10.08.2005 р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. №925/11205 за  результатами  проведення  невиїзних  документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень    податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт -  службовий  документ,  який  стверджує  факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи  позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової  інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства  суб'єктами господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи,  у пункті 3.2.1. розділу 3 Акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 24.03.2008р. по 31.03.2010р., валютного законодавства за період з 24.03.2008р по 31.03.2010р. №1567/2309/35830714, відповідачем встановлено заниження позивачем показників за період з 24.03.2008 по 31.03.2010р. у рядку 7 Декларацій «Послуги отримані від нерезидента на митній території України»на суму 12 859 205 грн.

Судом встановлено, що у вищезгаданому пункті Акту зазначено, що, згідно частини «б»п. 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач, до початку перевірки, самостійно відобразив нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість по відомості з рахунку 641 «Розрахунки за податками»та 643 «Податкові зобов’язання»та відобразив у рядку 8.1 «Коригування податкових зобов’язань: самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації» податкової декларації за травень 2010 року коригування по податкових зобов’язаннях у загальній сумі 13 795 418,00 грн.

Згідно розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року по розділу І «Коригування податкових зобов’язань»позивачем відображено коригування ПДВ за період з травня 2009р. по квітень 2010р. включно з імпорту в сумі 13795418 грн., в тому числі за період з 01.05.2009р. по 31.03.2010р. –11908487 грн.

          Судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що позивач нарахував штрафні санкції в сумі 93 764 грн. (5% від різниці між рядками 8.1 «Коригування податкових зобов’язань: самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації»та рядку 16.1 «Коригування податкового кредиту: самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації»(13 795 418 грн. –11 920 144 грн. = 1875274 грн.).

          В пункті 3.2.1. розділу 3 Акту зазначено, що позивачем не враховано при коригуванні податкових зобов’язань з ПДВ за період з 24.03.2008 по 31.03.2010р. –950 718 грн. та не сплачено штрафні санкції з повної суми недоплати в сумі –475 543,00 грн.

Отже, коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, шляхом відображення суми недоплати у складі податкової декларації за травень місяць, було здійснено позивачем за період, який включав період перевірки та квітень місяць.

Відповідно до Перерахунку ПДВ за період з 01.05.2009 р. по 31.05.2010 р., наданого позивачем, який підтверджується первинними документами, а саме – актами приймання-передачі послуг, податковими накладними, виписками з рахунку позивача, податковою декларацією за травень 2010 року, наявними у матеріалах справи, судом встановлено, що правильно розрахувавши коригування, в Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації за травень 2010р., позивач допустив помилку при розбивці даної суми на періоди і показав ПДВ з імпорту за період 01.05.2009-31.03.2010р. в розмірі 11 908 487,37 грн. а за квітень - 1 886 930,47 грн., а саме при розбивці на періоди суму податкового зобов’язання у розмірі  13 795 418,00 грн. визначеного у р.8.1. «коригування податкових зобов’язань: самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації»позивач суму у розмірі     990 484,97 грн., яку необхідно було показати за період 01.05.2009-31.03.2010р., вказав за квітень 2010р.

Крім того, позивачем надано суду Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010р., який був прийнятий ДПІ у Шевченківському районі міста Києва 27.12.2010р., що також підтверджує той факт, що  сплачена позивачем сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 990 484,97  за квітень 2010р., відповідно до первинних документів, підлягала сплаті за березень 2010р.

          Вищезгадана помилка не впливає на розмір податкових зобов’язань позивача та не занижує їх.

Відповідачем не було надано суду належних доказів, які б спростовували здійснення позивачем перерахунку  ПДВ за період з 01.05.2009 р. по 31.05.2010 р.,  подання позивачем та прийняття відповідачем уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Правова регламентація порядку та підстав визначення податкового зобов’язання контролюючим органом, на момент складення Акту про результати планової виїзної перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, здійснювалась Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ.

          Суд звертає увагу, що норми вказаного закону в редакції на час виникнення спірних правовідносин, не містять застережень щодо обмеження періодів надання Уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

          Згідно з підпунктом 4.2.2. п. 4.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо:

а)          платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б)          дані  документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в)          контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання;

       г)          згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування   окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Вищезазначений перелік підстав для визначення податкового зобов’язання контролюючим органом є вичерпним.

Відповідно до підпункту 17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків та нараховує штрафні санкції за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону.

          Відповідно до підпункту 17.2. вказаного закону, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

          Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

          При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визначення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкового зобов’язання з ПДВ позивача та нарахування штрафних санкцій, з огляду на те, що технічна помилка, допущена позивачем при розбивці суми податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 13 795 418,00 грн. на періоди, не впливає на розмір податкових зобов’язань позивача та не занижує їх.

Відповідно до пункту 3.2.2. розділу 3 Акту про результати планової виїзної перевірки, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 24.03.2008р. по 31.03.2010р. встановлено його завищення на суму 2 368,00 грн., в тому числі за серпень 2009р. –748,00 грн., вересень 2009р. –1 620,00 грн. на підставі анулювання свідоцтва платника ПДВ 27.08.2009р. у контрагента позивача ТОВ «ПРОМСЕРВІСБУД» (код ЄДРПОУ  35830714).

Суд звертає увагу, що на момент включення до податкового кредиту, на підтвердження сплати податку на додану вартість, позивачу були видані ТОВ «ПРОМСЕРВІСБУД»податкові накладні № 680, № 679 від 28.08.2009р. та № 727 від 14.09.2009р., що містили всі обов"язкові реквізити та були оформлені відповідно до вимог підпункту 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також судом встановлено, що вказані накладні були видані на виконання умов договору підряду № 02/211 від 09.04.2009 р., укладеного між позивачем, як замовником та ТОВ «ПРОМСЕРВІСБУД»(код ЄДРПОУ  35830714), як підрядником. Виконання робіт було підтверджується актами здачі приймання робіт, було оплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками,  наявними у матеріалах справи.

Відповідачем не ставились під сумнів реальність господарських операцій позивача з ТОВ «ПРОМСЕРВІСБУД»(код ЄДРПОУ  35830714), висновок відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту грунтувався на анулюванні свідоцтва платника ПДВ 27.08.2009р.  контрагенту позивача ТОВ «ПРОМСЕРВІСБУД»(код ЄДРПОУ  35830714).

Відповідно до підпункту 7.4.5 п 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Також суд звертає увагу, що представником відповідача не було надано суду належних доказів на підтвердження анулювання Свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ПРОМСЕРВІСБУД» та не було надано доказів на підтвердження інформування ТОВ «ПРОМСЕРВІСБУД» про анулювання його Свідоцтва платника ПДВ, а також не було надано доказів на підтвердження обізнаності позивача про анулювання Свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ПРОМСЕРВІСБУД» .

Таким чином, віповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності його висновків про завищення позивачем суми податкового кредиту на суму 2 368,00 грн., в тому числі за серпень 2009р. –748,00 грн., вересень 2009р. –1 620,00 грн., в силу чого, суд приходить до висновку, що включення позивачем до податкового кредиту сум по отриманих від ТОВ «ПРОМСЕРВІСБУД» податкових накладних № 679, № 680, № 727, є правомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд  при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна  сторона повинна довести ті  обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,   якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем  надано суду достатні докази в обґрунтовання позовних вимог.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0005802309/0 від 03.08.2010 року та №0005802309/1 від 08.09.2010 року.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов  Приватного підприємства "Необуд"  задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 0005802309/0 від 03.08.2010 року та  №0005802309/1 від 08.09.2010 року.

          3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь  Приватного підприємства "Необуд"  (ідентифікаційний код юридичної особи 35830714) за рахунок Державного бюджету України.

          Постанова набирає законної сили  в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів  за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

          З урахуванням положень ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 05.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Постанова у повному обсязі складена та підписана 14 грудня 2011 р.

Суддя                                                                                                Ю.Т. Шрамко