Постанова

від 23.12.2011 по справі 2а-517/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 23 грудня 2011 року                      № 2а-517/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріейтор»

до

Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріейтор»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, в якому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення –рішення №0009371539/0 від 03.08.2009р., №0009371530/1 від 27.08.2009р. №0009371530/2  від 09.11.2009р. та №0009371530/3від 01.02.2010р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач безпідставно визначив суму податкового зобов'язання по земельному податку за період з квітня по червень 2009р. пропорційно з 1% до 3% задекларованої суми за кожен місяць на підставі Рішення Київської міської ради від 25.12.2008р. №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві». Земельна ділянка, що знаходиться у користуванні підприємства, відноситься до земель, грошову оцінку яких встановлено і не відноситься до земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій –десятій статті 7 та частині другій статті 6 Закону України «Про плату за землю». Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення –рішення винесені з порушенням Законів України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про плату за землю», та просить скасувати повністю.

Відповідач в своїх запереченнях проти позову зазначив, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації позивача складено акт №837/1530/34980661 від 24.07.2009р., яким встановлено порушення ст.14 Закону України «Про плату за землю»та п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008р. №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», внаслідок чого винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0009371539/0 від 03.08.2009р., №0009371530/1 від 27.08.2009р. №0009371530/2  від 09.11.2009р. та №0009371530/3від 01.02.2010р про визначення податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб в загальній сумі 80855,37 грн., які вважаються правомірними та такими, що винесені у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Ухвалою суду від 16.04.2010р. було зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішення у справі №2а-3417/09 за позовом ВГО «Український союз промисловців», Українського союзу об'єднань, підприємств, організацій побутового обслуговування населення «Укрсоюзсервіс», ВАТ «Фармак» до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008р. №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві».

Ухвалою суду від 28.11.2011р. було поновлено провадження у справі за клопотанням позивача, оскільки рішення по справі №2а-3417/09, на підставі якого було зупинено провадження, прийнято та набрало законної сили.

Судом при розгляді справи враховано клопотання представника відповідача від 08.12.2011р., яке було подано через відділ документального обігу та контролю, щодо можливості розгляду справи за відсутності представника ДПІ у Подільському районі м.Києва.  

Зважаючи на викладене, враховуючи неявку представника позивача у судове засідання та клопотання відповідача, на підставі ч. 6 ст. 128 КАСУ, адміністративна справа розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) земельного податку ТОВ «Кріейтор»(ідентифікаційний код 34980661), поданого на 2009 рік, за результатами якої складено акт перевірки №837/1530/34980661 від 24.07.2009р.

Камеральною перевіркою встановлено, що розмір зобов'язання з земельного податку ТОВ «Кріейтор», зазначений платником податку у розрахунку земельного податку на 2009 рік, є меншим ніж визначено за результатами перевірки, оскільки товариством не враховано вимоги п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.2008р. №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», що призвело до заниження податкового зобов'язання на 77005,12 грн.

За висновками вищезазначеного акту перевірки від 24.07.2009р. та на підставі п.п. «в»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 , пп.17.1.4 п. 17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинний на момент виникнення правовідносин, ДПІ у Подільському районі м. Києва винесено податкове повідомлення –рішення від 03.08.2009 № 0009371539/0 про визначення податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 80855,37 грн., в т.ч. 77005,12 грн. - основний платіж, 3850,25 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Також, за результатами адміністративного оскарження (під час якого скарги позивача були залишені без задоволення) відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0009371530/1 від 27.08.2009р., №0009371530/2  від 09.11.2009р. та №0009371530/3 від 01.02.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, при винесенні рішення відповідач керувався  рішенням Київської міської ради від 25.12.2008р. №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», яким встановлено, що 01.04.2009р. плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою, прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких у встановленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі»(3%).

Крім цього, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2010 у справі №2а-332/10, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2011 у справі №К/9991/23210/11, визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття п. 2 рішення Київської міської ради №944/944 від 25.12.2008 “Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві”.

Зокрема, Шевченківський районний суд м. Києва дійшов висновку, що приймаючи п. 2 оскаржуваного рішення, Київська міська рада діяла всупереч ч. 2 ст.2, ч.1 ст. 7, ст.. 13 Закону України «Про плату за землю», ст.ст. 18, 21 Закону України «Про оренду землі», з перевищенням повноважень, передбачених ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 2 ст. 19 Конституції України.  

Враховуючи викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання з земельного податку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріейтор»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва від №0009371539/0 від 03.08.2009р., №0009371530/1 від 27.08.2009р. №0009371530/2  від 09.11.2009р. та №0009371530/3 від 01.02.2010р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                С.К. Каракашьян