Постанова

від 26.12.2011 по справі 2а-15478/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 26 грудня 2011 року                     № 2а-15478/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І,

відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України, без виклику сторін, розглянув в порядку скороченого провадження справу

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кивін»

про стягнення заборгованості в розмірі 2 045, 45 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кивін»про стягнення заборгованості в розмірі 2 045, 45 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2011 р., відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, було відкрито скорочене провадження у справі № 2a-15478/11/2670 та запропоновано відповідачу у строк до 14.11.2011 р. або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі № 2a-15478/11/2670 була скерована рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, що зазначена у витягу з ЄДРПОУ станом на 27.09.2011 р. –03142, м. Київ, бульвар Вернадського, буд.59.

Однак, судова кореспонденція, що була надіслана на адресу відповідача, визначену у витягу з ЄДРПОУ, повернулася до суду 05.12.2011 р. з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Таким чином, ні станом на 14.11.2011 р., ні станом на час розгляду даної справи по суті 26.12.2011 р., жодних заперечень на позовну заяву та/або заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Згідно вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кивін»знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У відповідності із нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464-VI від 08.07.2010 р. та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 р. № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. за № 994/18289 (надалі - Інструкція), Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва у відповідача була виявлена заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2 045 , 45 грн.

Спеціальним законом з питання сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464, який набрав чинності з 01.01.2011 р.

Ст. 2 вказаного Закону визначає, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно ст. 8 Закону № 2464, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Статтею 4 зазначеного Закону встановлено перелік осіб, що є платниками єдиного внеску. Зокрема, платниками є:

- роботодавці - підприємства, установи та організації, інші   юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою -підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- роботодавці - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця);

- роботодавці - фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

- роботодавці - дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

- роботодавці - дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України; роботодавці - підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9-14 цієї частини;

- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

- особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Ст. 7 зазначеного Закону вказує, що єдиний внесок нараховується, зокрема, роботодавцями на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування визначені статтею 8 зазначеного Закону, а саме: єдиний внесок встановлюється у відсотках до визначеної ст. 7 бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Розподіляються ж суми єдиного внеску за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску (у відсотках).

Згідно зі ст. 9 Закону № 2464 встановлюється порядок обчислення і сплати єдиного внеску. Відповідно до ч. 8. ст. 9 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частинами 3-4 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно ч. 11 ст. 9 Закону № 2464, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 цієї ж статті визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Статтею 25 Закону № 2464 передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Територіальний орган Пенсійного фонду надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно ч. 16 ст. 25 Закону № 2464, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, згідно звіту щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень 2011 р., поданого платником, заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску за вказаний період складає 2 045, 45 грн.

Зазначена сума заборгованості відповідача по сплаті єдиного внеску в розмірі 2 045, 45 грн. підтверджується також картками особового рахунку платника єдиного внеску, що наявні в матеріалах справи, з яких: 1 863,20 грн. - заборгованість як платника єдиного внеску, який має найманих працівників, та 182,26 грн. - заборгованість по утриманню із заробітної плати найманих працівників.

Як також видно з наявних матеріалів справи, відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, платнику (відповідачу) було надіслано вимогу про сплату недоїмки № 28 від 07.09.2011 року, яка була отримана відповідачем 12.09.2011 р., проте, станом на день розгляду даної адміністративної справи, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Згідно з п. 4 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд стягує у передбаченому законом порядку своєчасно не нараховані та/або не сплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.

Отже, невідшкодування відповідачем сум єдиного внеску призводить до ненадходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України, ускладнюється виконання завдань, а саме: забезпечення, збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, отже, тим самим порушуються конституційні права громадян на соціальний захист.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування,  суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем  підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог, а відповідач заперечень щодо наявності такого боргу суду не надав, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кивін»заборгованості в розмірі 2 045, 45 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,  Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кивін»(код ЄДРПОУ 31107165, адреса: 03142, м. Київ, бульвар Вернадського, буд.59) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 2 045, 45 грн. на вказані рахунки: 1 863,20 грн. на р/р 37198005002628; та 182,26 грн. на р/р 37198083002628 в банку Головне управління державного казначейства в м. Києві, МФО 820019.

Стягувач - Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва (03148, м. Київ, вул. Корольова, 5-А, код ЄДРПОУ 22869431).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                          Я.І.Добрянська