Рішення

від 26.12.2011 по справі 58/526

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

58/526

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  58/526

26.12.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Гарант-Сервіс”

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю “Енергосервіс -Холдінг”

Пророзірвання договору та стягнення 62 500,00 грн.

                                                                                       Суддя Блажівська О.Є

Представники:

Від позивачаЯценко О.В., пред. за дов. б/н від 20.07.2011 р.

Від відповідачане з'явився

                                                                 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія  “Гарант-Сервіс” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергосервіс -Холдінг” про розірвання договору підряду № 41/07 від 05.07.2007 року та стягнення 62 500,00 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 р. порушено провадження, справі присвоєно  № 58/526, розгляд справи призначено на 07.12.2011 р.

У судове засідання 07.12.2011 року представникі сторін не з'явились про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 р. розгляд справи відкладено на 26.12.2011 року.

26.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

У судове засідання 26.12.2011 р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача надав усні пояснення по справі щодо невиконання відповідачем зобов'язань за договором.

Представник позивача надав усні пояснення по справі щодо терміну виконання договору.

Представник позивача надав усні пояснення щодо направлення відповідачу акту звіряння взаємних розрахунків. Представник позивача надав усні пояснення щодо відсутності інших договірних відносин з відповідачем.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 26.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ

05 липня 2007 року між Tовариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гарант-Сервіс»(позивач, замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс-Холдінг»(підрядник, відповідач) був укладений договір підряду № 41/07 (далі-договір).

Відповідно п.1.1 договору, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати проектні робіти на стадії «Р», по зовнішньому електропостачанню торгівельного центру по проспекту Московському, 15а в  Оболонському районі м. Києва, згідно технічних умовна електропостачання АК «Київенерго»наданого замовником плану організації рельєфу на стадії «Р», технічного завдання та договірної ціни до даного договору з отриманням технічного рішення від АК «Київенерго».

Відповідно до п.2.1 договору, роботи виконуються з матеріалу та засобами підрядника на протязі: 60 робочих днів з моменту отримання авансового платежу та надання замовником погодженого плану організації рельєфу на стадії «Р».

Загальна вартість робіт згідно договору складала 125 000,00 грн. (п. 3.1. Договору), розмір авансового платежу —62 500,00 грн. (п. 4.1. Договору).

Відповідно п. 4.1 договору, оплата робіт за договором проводиться наступним чином: перед початком робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі: 50% вартості проектних робіт, що складає 62500 грн. 00 коп., подальший розрахунок проводиться згідно актів виконаних підрядних робіт на протязі трьох банківських днів з моменту їх підписання.

25.07.2007 р. Позивач перерахував на поточний рахунок Відповідача суму авансу у розмірі 62 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 448 від 25.07.2007 р. та випискою з поточного рахунку Позивача від 25.07.2007 р.

Позивач у позовній заяві зазначає, що технічні умови були затверджені АК «Київенерго»03.01.2008 р., а план організації рельєфу остаточно був затверджений і погоджений в установленому законом порядку 12.08.2009 р., а тому строк виконання робіт за договором обчислюється з моменту надання Замовником останнього необхідного документу, а саме з 12.08.2009 р.

Строк виконання робіт, згідно п. 2.1. складає 60 робочих днів.

Також позивач у позовній заяві вказує, що відповідач, роботи  по договору не виконав, а тому просить розірвати договір та повернути грошові кошти в сумі 62500,00 грн.

02.02.2009 р. Позивач направив Відповідачу претензію з вимогою розірвати договір та повернути кошти. Дана вимога була залишена відповідачем без відповіді.

13.04.2011 р. Відповідачу була направлена повторна вимога про розірвання договору та повернення коштів, на яку позивач також не отримав відповіді.

Відповідно письмових пояснень позивача від 26.12.2011 року, позивач вважає грошова сума в розмірі 20000,00 грн. по рахунку-фактурі № СФ-0000004 від 26.07.2010 року безпідставно набута відповідачем в розумінні ст.1212 ЦК України. Проте в матеріалах справи відсутній рахунок-фактура № СФ-0000004 від 26.07.2010 року на суму 20000,00 грн., крім того відповідно позовної заяви позивач жодних вимог та уточнень до позовної заяви про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 20000,00 грн. не заявляв.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невиконання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України  закріплює за кожною особою право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч. 1 ст. 628 ЦК України)

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України ). Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу і в строк встановлений договором (ст. 526,530 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

          Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно матеріалів справи позивач не одноразово звертався до відповідача 02.02.2009 р., 13.04.2011 р. з вимогою про розірвання договору та повернення коштів, на не отримав відповіді.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи те, що відповідач жодного разу в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, позовні вимоги належними та допустими оказами не оспорив суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги в  частині розірвання договору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму збитків в розмірі 62500,00 грн.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною ( ч. 2 ст. 224 ГК України).

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Позовна вимога про стягнення збитків в розмірі 62500,00 грн обґрунтовується позивачем лише № 448 від 25.07.2007 р. та випискою з поточного рахунку Позивача від 25.07.2007 р.

Підставою для покладення відповідальності на особу у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який включає в себе: збитки, противоправну поведінку, причинний зв'язок між збитками та противоправною поведінкою, вину.

Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

        Дослідивши матеріали справи суд не може дійти беззаперечного висновку що, кошти отримані відповідачем у якості авансу за спірним договором не були використані останнім для виконання спірного договору, таким чином, суд відмовляє у задоволені позовних вимог в частині стягнення 62 500,00 грн. збитків з підстав не доведеності.  

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір підряду № 41/07 від 05.07.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія  “Гарант-Сервіс” та  Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергосервіс -Холдінг”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергосервіс -Холдінг” (04210, м. Київ, вул. Малиновського, 34, код ЄДРПОУ 30531236), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія  “Гарант-Сервіс” (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 136, к. 34, код ЄДРПОУ 34585552)  суму 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.               

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

       Суддя                                                                                                         О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено:  03.01.2012 рок