Постанова

від 06.10.2006 по справі 8/651пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/651пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06.10.06                                                                                 Справа № 8/651пн-ад.

Суддя   Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за заявою

Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська, місто Луганськ,

до Дочірнього підприємства «Луганська універсальна торгова база»Луганської обласної спілки споживчих товариств, місто Луганськ, -

про  зупинення операцій на рахунках платника податків,  

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Шемеляк Р.В. – державний податковий інспектор, - довіреність №8221/9/10  від 20.06.06 року;

від відповідача –Локтіонов А.М. –начальник юридичного відділу, - довіреність №3 від 18.01.06 року, -  

          встановив:          

           cуть спору:  позивач просить винести рішення про зупинення операцій на рахунках Дочірнього підприємства «Луганська універсальна торгова база” Луганської обласної спілки споживчих товариств (далі –ДП “ЛУТБ», - Відповідач)  терміном на 96 годин.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 12.09.06 року.

Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення  технічної фіксації судового процесу, яке не суперечить вимогам ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення” КАСУ, а тому  його задоволено судом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача його не визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на позов №147 від 05.10.06 року, посилаючись на те, що ним при укладенні договору оренди  майна, яке знаходиться у податковій заставі, не порушено вимоги Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Крім того, у судовому засіданні він звернувся до суду з заявою про те. що кошти, які підприємство отримує від здачі в оренду майна, яке знаходиться у податковій заставі, ним спрямовуються частково –на виплату заробітної плати, а частково –на погашення податкового боргу, про який йдеться у позові Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська (далі –ДПІ, - Позивач) (судом заяву долучено до матеріалів справи).

          Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, додатково надані  матеріали,  суд дійшов  наступного.

          12.11.2003 року  управлінням державної реєстрації та міського реєстру  Луганської міської ради ДП “ЛУТБ”, ідентифікаційний код 01744642, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності, реєстраційний запис №25370169Ю0043898, - що підтверджується  довідкою  Управління статистки у Луганській області №36145 від 14.11.2003 року та довідкою  з ЄДР, виданою держреєстратором Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради за станом на 04.09.06 року.

          08.06.1995 року Державною податковою інспекцією у Артемівському районі міста Луганська  його взято на облік у якості платника податків, реєстраційний №01744642, що підтверджується додано. до матеріалів справи довідкою №299 від 09.12.2003 року.

          З 08.09.2005 року все майно та майнові права ДП «ЛУТБ»знаходяться в податковій заставі, що підтверджується витягом №4696665, виданим 08.09.2005 року Луганською філією Інформаційного центру Міністерства юстиції України в м. Луганську, - про внесення 08.09.2005 року запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про те, що все рухоме майно і майнові права ДП „ЛУТБ” знаходяться у податковій заставі; термін її дії –до 07.09.2010 року.  

          ДПІ  у зв'язку з наявністю у платника податків податкового боргу вживалися заходи, спрямовані на його погашення.

          Так, 29.08.2005 року ДПІ на адресу ДП „ЛУТБ” спрямовано першу податкову вимогу за №1/363, а 06.10.2005 року за №2/423 –другу податкову вимогу.

          Незважаючи на це, без повідомлення ДПІ у Артемівському районі міста Луганська та без отримання від неї письмового  дозволу, передбаченого для таких випадків абзацем “а” підпункту 8.6.1  пункту 8.6 ст. 8 ЗУ №2181, -   боржник у  03.01.2006 року уклав договір передачі в оренду нерухомого майна – складу загальною площею 700 кв. м балансовою вартістю 85075,46 грн., який знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Руднєва,58, - та перебуває у податковій заставі, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією договору  №12 від 03.01.06 року.

          26.07.06 року начальником ДПІ у Артемівському районі міста Луганська, у зв'язку з надходженням від відділу податкової міліції СДПІ РВПП у місті Луганську  на його адресу рапорту №б/н від 25.07.06 року та подання №7434/7/26-0131 від 25.07.06 року –про застосування адміністративного арешту активів, - прийнято рішення №5/24/01744642  – про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку, -  при цьому прийнято рішення –про звернення до суду з заявою про застосування до ДП «ЛУТБ» - заходів у вигляді зупинення операцій на його рахунках у банківських установах.            

           Відповідач   пояснив, що у ДП „ЛУТБ” дійсно мається податковий борг у сумі 8864,25 грн., а тому підприємство вимушене здавати своє майно в оренду та у такий спосіб,  за рахунок отриманих від оренди коштів, сплачувати податки, у тому  числі –погашати цей податковий борг.

          Він також надав до суду для долучення до матеріалів цієї справи копії судових рішень, а саме:

           господарського суду Луганської області від 14.12.05 року (справа №8/468н) –по спору між тими ж сторонами –про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними, серед яких мається і рішення, яким відповідачу визначено вищезгадану суму податкового боргу (позов задоволено частково);

          ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 13.03.06 року - по тій же справі, якою постанову суду залишено без змін;

          касаційну скаргу №26 від 18.04.06 року.  –про оскарження відповідачем по цій справі обох вищезгаданих судових рішень до Вищого адміністративного суду України.

          З урахуванням викладеного, заслухавши представників заявника, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають   задоволенню з таких підстав.

          1.Наявними у справі доказами беззаперечно доведено, що:

           у ДП «ЛУТБ»за станом на час розгляду  цієї справи  мається податковий борг у сумі 8864,25 грн.;

           належне йому майно та інші активи з 08.09.2005 року до цього часу  знаходяться у податковій заставі;

           боржник, не отримавши письмового дозволу ДПІ, 03.01.06 року уклав договір оренди майна, яке знаходиться у податковій заставі;

          отримані  по договорах грошові кошти ДП „ЛУТБ” спрямовує на погашення наявного у нього податкового боргу (інше по справі Позивачем не доведено).

          2.Як сказано у пункті 1.2 статті 1 ЗУ №2181,  податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

          У пункті 1.3 тієї ж статті Закону  говориться, що податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму  такого податкового зобов'язання.

          3.ДПІ у Артемівському районі міста Луганська звернулася до суду з заявою про накладення арешту на активи  боржника шляхом зупинення операцій на рахунку платника, - оскільки згідно підпункту 2.1.4 п. 2.1 ст.2 ЗУ №2181 вона належить до контролюючих органів, на який у відповідності з абзацем 2 статті 2 Закону України від 04.12.90 року №509 “Про державну податкову службу в Україні” покладено:

           здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

          4.Відповідно до підпункту „а” п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 З№2181-ІІІ, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, письмово узгоджує з податковим органом операції купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій  діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування  прирівнюються до підприємницької), а саме: готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

          5.Підпунктом 8.6.4 п. 8.6 ст. 8 ЗУ №2181-ІІІ за порушення вимог податкового законодавства щодо узгодження операцій з заставленими активами для посадових осіб платника податків  передбачена відповідальність; крім того, пунктом 17.1 ст. 17 ЗУ №2181-ІІІ передбачено штрафні (фінансові) санкції за порушення порядку розпорядження активами, які перебувають у податковій заставі.

          6.В той же час у підпункті „а” п.п. 9.1.2 ЗУ №2181-ІІІ сказано, що арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

          а)платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 ст. 8 цього Закону.

          Статтею 759  Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) передбачено, що оренда не є відчуженням майна, а саме:

          по договору найму (оренди) наймодавець передає чи зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Отже - законодавець оренду (лізинг) не ототожнює з поняттям відчуження.

          7.Далі. Адміністративний арешт активів за змістом ст. 9 ЗУ №2181-ІІІ визначений не як міра відповідальності, а як виключний спосіб забезпечення можливості погашення податкового боргу.

          Арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясується, що  платник податків порушує  правила відчуження активів, визначені п. 8.6 ст. 8 ЗУ №2181-ІІІ.

          Як підтверджено матеріалами справи, платник податків уклав договори оренди майна за грошові кошти, отримуючи які, він  спрямовує їх на погашення податкового боргу.

          8.Адміністративний арешт активів платника податків у даному випадку не може бути застосований, оскільки аналіз норми п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст.8 та  підпункту «а» підпункту 9.1.2 п. 9.1 ст.9 ЗУ №2181-ІІІ показує, що арешт активів застосовується лише тоді, коли порушуються правила відчуження активів, - а за передачу активів в оренду (лізинг) адміністративний арешт активів не може бути застосований, оскільки фактично держава як кредитор не позбавлена можливості вжити заходів до погашення податкового боргу за рахунок майна, яке передано в оренду.

          З урахуванням вищевикладеного, оцінивши наявні у справі докази, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ДПІ у Артемівському районі.

Відповідно до частини 4  ст.94 КАС України суд не стягує з Відповідача судові витрати.

Суд приймає до уваги, що згідно ст.4 Декрету КМ України від 21.101.93 року №7/93 “Про державне мито” державна податкова інспекція при зверненні з позовом або заявою до суду звільнена від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”; ст.ст.1, підпункту „а” п.п 9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону України від 21.12..2000 року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст.94, 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні позову відмовити.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою представників сторін у судовому засіданні 06.10.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 11.10.2006 року.

Суддя                                                                                          А.П.Середа