Постанова

від 26.10.2006 по справі 8/695ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/695ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26.10.06                                                                                 Справа № 8/695ад.

Суддя   Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська,

до Товариства з обмеженою відповідальністю  АТП „Облтранссервіс”, місто Луганськ,  -

про звернення стягнення на активи на суму 73 грн. 77 коп.,

при секретарі судових засідань Подколзіній С.С.,

в присутності представників сторін:

від позивача –амішвіліРамі РаміШемеляк Р.В. –державний податковий          інспектор, - довіреність №8221/9/10 від 20.06.06 року;

від відповідача –не прибув, -   

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про звернення  стягнення  на активи  відповідача  на  суму 73 грн. 77 коп. у зв'язку з несплатою ним податкового боргу з комунального податку.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 25.09.06 року.

          Відповідач до цього засідання не прибув.

          Згідно ст. 150 КАС України розгляд справи відкладено з 13 на 26 жовтня 2006 року –у зв'язку з неявкою відповідача.

Представником позивача подано  клопотання про відмову від здійснення  фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України,  а тому його задоволено судом.

У судовому засіданні він звернувся до суду  з заявою про уточнення позовних вимог (№16889/9/10 від 13.10.06 року), згідно якій сума позову ним зменшена до на 10,87 грн. і складає 62,90 грн., з яких:

основний борг –62,90 грн.;

штрафні санкції  та пеня –відсутні.

Відповідач  відзив на позов та витребувані судом документи  не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судових слухань.

Такого висновку суд дійшов з огляду на наступне:

1)місцезнаходженням (юридичною адресою) відповідача є місто Луганськ, вул. Руднєва,125;

2)судом на цю адресу 11.09.06 року, за вих. №1771 спрямовано копію позовної заяви, постанову про порушення провадження по справі, призначення її до слухання у попередньому судовому засіданні та повістку.

Поштовою службою це поштове відправлення за №2324293 повернуто до суду  у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

3)29.09.06 року, за вих. №1, на ту ж адресу, спрямовано ухвалу суду про призначення справи до розгляду у судовому засіданні та повістку.

Поштове відправлення не повернуто до суду, доказів його отримання також до суду не надано.

4)17.190.06 року на ту ж адресу за вих. №1 судом спрямовано ухвалу суду про відкладення розгляду справи та повістку, однак докази його вручення до суду не надійшли, а саме поштове відправлення до суду не повернуто.

З урахуванням викладеного, керуючись  Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 17.08.02 року №1155, у тому числі –їх пунктом 132, суд вважає, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань, але відповідач ухилився від явки до суду.

          Приймаючи до уваги вищесказане, а також те, що відповідачем після звернення ДПІ до суду з позовом вжито заходів, спрямованих на часткове погашення податкового боргу (сплачено 10,87 грн.), - що суд розцінює як часткове визнання позовних вимог, керуючись ст.ст.40,49, 51, частиною 6 ст. 71 та ст. 86 КАСУ, - він вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності відповідача –на підставі наявних у ній матеріалів.  

          Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та додатково надані  документи,  суд  дійшов  наступного.

          І.1. 22.06.1994 року Товариство з обмеженою відповідальністю АТП „Облтранссервіс”, ідентифікаційний код 05400508, виконавчим комітетом Луганської міської ради зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис №14/2507.

          2.Державною податковою інспекцією у місті Луганську (далі –ДПІ, - Позивач) підприємство 01.06.2000 року у встановленому порядку зареєстроване в якості платника податків, №2296 (довідка №314 від 21.06.2000 року).

          3.Згідно долучених до справи податкових розрахунків комунального податку за лютий-березень та ІУ квартал 2004 року, ТОВ АТП „Облтранссервіс” самостійно узгодило своє податкове зобов'язання з комунального податку (підпункт 5.1.1. п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –ЗУ №2181-ІІІ)).

           4.Що стосується  доведеності суми позовних вимог, то суд у цій частині виходить з вищезгаданих податкових розрахунків комунального податку, а саме:

          за лютий 2004 року – на суму 34,00 грн.;

          за березень 2004 року –на суму13,60 грн.;

          за ІУ квартал 2004 року –15,30 грн.

          4.1.Крім того, позивачем надано наступні докази наявності податкового боргу у відповідача, у т.ч. і з комунального податку:

            а)податкові вимоги:

          першу за №1/31 від 10.01.02 року на суму 1076,17 грн.;

          другу за №2/1023 від 01.07.02 року на загальну суму 14,00 грн.

          б)довідку про суму податкового боргу по комунальному податку по ТОВ АТП „Облтранссервіс” за станом на 26.10.06 року, згідно якій загальна сума податкового боргу на вказану дату становить:

          податкове зобов'язання –62,90 грн.;

          в)розрахунок заборгованості по комунальному податку за станом на 26.10.06 року;

          г)картку платника комунального податку (на ім'я відповідача).

          На думку суду, позивач  довів обґрунтованість своїх вимог.

          ІІ. Аналізуючи чинне законодавство, яким врегульовано спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

           1.Як сказано у п.2  частини 1 ст. 15 Закону України від 25.06.91 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) комунальний податок віднесено до місцевих податків та зборів.

          2.Як сказано у пункті 1.2 статті 1 ЗУ №2181-ІІІ податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

          3.Статтею 5 цього ж Закону врегульовано порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу.

          Як сказано у частині першій пункту 5.1 ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

          4.Відповідач, самостійно узгодивши вищезгадане податкове зобов'язання, в подальшому вжив лише часткових заходів, спрямованих на його сплату до бюджету, - що підтверджується наявними у  справі доказами.

          З урахуванням викладеного суд вважає, що Відповідач за станом на 26.10.06 року не вжив всіх належних заходів, спрямованих на повне та своєчасне погашення самостійно узгодженого  податкового зобов'язання з комунального податку, - в той час, як у підпункті 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ сказано:

          платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних  днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.           

          5.Оскільки позивач звернувся з позовом до суду саме з приводу примусового стягнення цього боргу, то суд, враховуючи, що  податковий борг у судовому порядку не може бути стягнений у інший спосіб, ніж передбачено підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ №2181-ІІІ, при вирішенні цього спору керується саме ним.

           Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України  №2181, активи платника  податків можуть бути  примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу  виключно за рішенням суду.

          Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

          Відповідач позовні вимоги не спростував.

          З урахуванням викладеного,  дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі (в їх зміненому розмірі, - тобто 62,90 грн.), оскільки є  такими, що ґрунтуються на законі та наявних у справі доказах.

Відповідно до частини 4  ст.94 КАС України суд не стягує з відповідача витрати по сплаті державного мита.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.101.93 року №7/93 “Про державне мито”  при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

          На підставі викладеного,  п.1.2 ст.1, п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3; п. 5.1 та 5.3  ст. 5 Закону України  від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст. 49,51, 94, 137, 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АТП „Облтранссервіс”, ідентифікаційний код 05400508, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Руднєва, 125; р/р 26045000120980 у Філії банку „Фінанси та кредит” ТОВ у Луганській області, МФО 304717, - на користь місцевого бюджету Артемівського району міста Луганська, на бюджетний рахунок 33219828600009 у відділенні державного казначейства у Артемівському районі м. Луганська, в установі банку –УДК у Луганській області, МФО 804013, код платежу –5016010203,  - суму податкового боргу з комунального податку у розмірі 62 (шістдесят дві) грн. 90 коп., - звернувши стягнення на активи платника податків.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою представника позивача у судовому засіданні 26.10.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 30.10.2006 року.

Суддя                                                                                                          А.П.Середа