Ухвала

від 03.08.2011 по справі 2а-522/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2011 р. Справа № 2а-522/11/2070

Колегія суддів Харківськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщ енні Харківського апеляційн ого адміністративного суду у м. Харкові адміністративну с праву за апеляційною скаргою Державної податкової інспек ції у Комінтернівському райо ні м. Харкова на постанову Хар ківського окружного адмініс тративного суду від 23.03.2011р. по с праві № 2а-522/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Арно"

до Державної п одаткової інспекції у Комінт ернівському районі м. Харков а

про визнання не дійсними та скасування подат кових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з о бмеженою відповідальністю "А рно", звернувся до Харківсько го окружного адміністративн ого суду з адміністративним позовом до Державної податко вої інспекції у Комінтернівс ькому районі міста Харкова, в якому просив визнати недійс ними податкові повідомлення -рішення №0001701540/0 від 27.10.2010 р.; №0001711540/0 в ід 27.10.2010 р. та стягнути з відпові дача на його користь суму спл аченого судового збору.

Постановою Харківського о кружного адміністративного суду від 23.03.2011 року адміністрат ивний позов Товариства з обм еженою відповідальністю "Арн о" задоволено.

Скасовано податкові повід омлення-рішення Державної по даткової інспекції у Комінте рнівському районі міста Харк ова № 0001701540/0 від 27 жовтня 2010 року, № 0001711540/0 від 27 жовтня 2010 року.

Стягнуто з Державного б юджету України на користь То вариства з обмеженою відпові дальністю "Арно"суму сплачен их судових витрат в розмірі 3,4 0 грн.

Відповідач, ДПІ у Комінт ернівському районі м. Харков а, не погодившись із судовим р ішенням, подав апеляційну ск аргу, в якій просить скасуват и постанову Харківського окр ужного адміністративного су ду від 23.03.2011 року та прийняти но ву постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги а пеляційної скарги, відповіда ч посилається на прийняття о скаржуваної постанови з пору шенням норм матеріального та процесуального права, що при звело до неправильного виріш ення справи, зокрема на поруш ення вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2., п.п. 7.4.1 п.7.4 ст . 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а також н а доводи та обгрунтування, ви кладені в апеляційній скарзі .

Позивач надав письмо ві заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на

законність та обґрунтован ість рішення суду, просить за лишити його без змін, а апеля ційну скаргу відповідача - бе з задоволення, а справу розгл янути без участі його предст авника.

Представник відповіда ча в судове засідання суду ап еляційної інстанції не з' яв ився, про дату, час та місце ап еляційного розгляду справи п овідомлений належним чином, незважаючи на заявлене в апе ляційній скарзі бажання прий няти участь при апеляційному перегляді справи, причини не явки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в су дове засідання сторін або ін ших осіб, які беруть участь у с праві, належним чином повідо млених про дату, час та місце а пеляційного розгляду, не пер ешкоджає судовому розгляду с прави.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у с удове засідання всіх осіб, як і беруть участь у справі, фікс ування судового процесу за д опомогою звукозаписувально го технічного засобу не здій снюється.

Заслухавши суддю-д оповідача, перевіривши рішен ня суду та доводи апеляційно ї скарги, дослідивши письмов і докази, колегія суддів вваж ає, що апеляційна скарга задо воленню не підлягає з наступ них підстав.

Судом першої інстанції в становлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 21.09.2010 року фахівцем ДПІ у Ком інтернівському районі м. Хар кова, на підставі п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» , проведено невиїзну докумен тальну перевірку платника по датку на додану вартість Тов ариства з обмеженою відповід альністю "АРНО" з питань право мірності формування податко вого кредиту у березні 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Вт орснабгруп" та правильності обчислення податку на додану вартість за березень 2010 року т а травень 2010 року.

За результатами перевірк и скадано акти від 21.09.2010 р. №4236/15-409/329 50944, від 21.09.2010 р., №4 237/15-409/32950944 (а.с.8-25).

Згідно висновків, викладе них в акті № 4236, встановлено пор ушення ТОВ "АРНО" п.п. 7.2.3. п.7.2. ст., 7, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону Укра їни “Про податок на додану ва ртість” у частині віднесення до складу податкового креди ту березня 2010 р. сум ПДВ на зага льну суму 4994,42 грн., які виникли в ід виконання угод, які визнан і нікчемними, та в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридич них наслідків і як наслідок н е пов'язані з власною господа рською діяльністю, чим заниж ено ПДВ на суму 4886,42 грн.

На підставі зазначеного а кту перевірки ДПІ у Комінтер нівському районі м. Харкова п рийнято податкове повідомле ння-рішення №0001701540/0 від 27.10.2010 р., яки м ТОВ "АРНО" визначено суму под аткового зобов' язання з по датку на додану вартість в су мі 7 329,63 грн., у тому числі: з а основним платежем - 4886,42 грн., з а штрафними (фінансовими) сан кціями - 2443,21 грн. (а.с. 26).

Згідно висновків акту пер евірки від 21.09.2010 р. за №4237/15-409/32950944, вст ановлено порушення ТОВ "АРНО " п.п. 7.2.3. п.7.2. ст., 7, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст . 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у частин і віднесення до складу подат кового кредиту травня 2010 р. сум ПДВ на загальну суму 2976,90 грн., я кі виникли від виконання уго д, які визнані нікчемними та в силу ст. 216 ЦК України не створю ють юридичних наслідків і як наслідок не пов'язані з власн ою господарською діяльністю , чим занижено ПДВ на суму 2270,90 гр н.

На підставі зазначеного а кту перевірки ДПІ у Комінтер нівському районі м. Харкова п рийнято податкове повідомле ння-рішення №0001711540/0 від 27.10.2010 р., яки м визначено суму податкового зобов' язання з податку на д одану вартість на загальну с уму 3406,35 грн., у тому числі: за осн овним платежем - 2270,90 грн., за штр афними (фінансовими) санкція ми - 1135,45 грн. (а.с.27).

Також встановле но, що між ТОВ "АРНО" та ТОВ "Втор снабгруп" укладено договір № 170109-1 від 17.01.2009 року про по ставку пакувальних матеріа лів (а.с. 74-75).

Приймаючи рішення пр о задоволення позовних вимог , суд першої інстанції дійшов висновку про реальність гос подарських операцій, на підс таві яких позивачем визначен і суми податкового кредиту, а отже висновки відповідача щ одо порушення позивачем поло жень п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону У країни “Про податок на додан у вартість” є неправомірними , податкові повідомлення - р ішення № 0001701540/0 від 27 жовтня 2010 ро ку, № 0001711540/0 від 27 жовтня 2010 року - та кими, що прийняті з порушення м норм чинного законодавства України.

Колегія суддів пого джується з висновками суду п ершої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчить акт перевір ки від 21.09.2010 р. №4236/15-409/32950944, на підстав і якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-ріше ння № 0001701540/0 від 27.10.2010 р., та акт від 21. 09.2010 р. за №4237/15-409/32950944, на підставі яко го прийнято податкове повідо млення-рішення № 0001711540/0 від 27.10.2010 р ., згідно наданої декларації з ПДВ за березень 2010 року за вх. № 9001083452 від 16.04.2010 року та 5 додатку д о неї підприємством задеклар овано у складі податкового к редиту суми ПДВ по податкови м накладним, отриманих від ТО В "Вторснабгруп" (код за СДРПОУ 32950944), датованих березнем 2010 року на загальну суму 4994,42 гр н. (а.с.53-57).

До складу податково го кредиту підприємства у бе резні 2010 року включені податк ові накладні, отримані від ТО В "Вторснабгруп" (код за ЄДРПОУ 32950944), датовані березнем 2010 року на загальну суму 4994.42 грн.(а.с.32).

Згідно наданої декл арації з ПДВ за травень 2010 року за вх. № 9002063160 від 15.06.2010 року та 5 дод атку до неї підприємством за декларовано у складі податко вого кредиту суми ПДВ по пода тковим накладним, отриманих від ТОВ "Вторснабгруп" (код за СДРПОУ 32950944 ) датованих березне м 2010 року на загальну сум у 4994,42 грн.(а.с.57).

До складу податков ого кредиту підприємства у т равні 2010 року включені податк ові накладні, отримані від ТО В "Вторснабгруп" (код за ЄДРПОУ 32950944), датованих травнем 2010 року на загальну суму 2976,90 грн.(а.с.87-89).

Відповідач, заперечуюч и проти позову, посилався на т е, що згідно бази даних «Систе ма автоматизованого співста влення податкового кредиту т а зобов'язань у розрізі контр агентів, декларацій по подат ку на додану вартість»по ТОВ "Вторснабгруп" не надан о декларацію за квітень 2010 рок у, травень 2010 року. Крім того, на день складання актів переві рки за даними бази даних «Сис тема автоматизованого співс тавлення податкового кредит у та зобов'язань у розрізі кон трагентів, декларацій по под атку на додану вартість»не в становлено ТОВ "Вторснабгруп " (код за ЄДРПОУ 32950944) декларацій , уточнюючих розрахунків або виправлення помилок у бік зб ільшення податкових зобов'яз ань від взаємовідносин з пер евіряємим підприємством.

Отже, контрагентом позивача не подані податков і декларації, не задекларова но об'єкт оподаткування та по даткові зобов'язання з ПДВ., що суперечать вимогам абз. 5 пп. 4.1 .2 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.20 00 року за № 2181-ІП «Про погашення зобов'язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами»зі з мінами та доповненнями та п. 4. 3 порядку заповнення та подан ня податкової декларації з П ДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 року за № 166 зі змінами та доповнення ми, зареєстрованому в Мін істерстві юстиції України за № 250/2054 від 09.07.1997року, а тому п раво на податковий кредит у Т ОВ «АРНО»не виникає, оскільк и при цьому не дотримано обов ' язкових умов для виникненн я такого прав, а саме, виникнен ня об' єкту оподаткування.

Враховуючи, що ТОВ "Втор снабгруп" не задекларував по даткових зобов'язань від зді йснення правочинів з ТОВ "АРН О" у перевіряємому періоді, ти м самим ухилившись від обов'я зків по їх сплаті, чим порушил и інтереси держави та суспіл ьства на отримання належних сум датку на додану вартість , податковий орган дійшов вис новку, що правочин, вчинений у перевіряємому періоді ТОВ "А РНО" з ТОВ "Вторснабгруп" є нік чемним.

Відповідно до п.п.7.7.1 пп.7.7 ст.7 Закону України „Про по даток на додану вартість”, су ма податку, що підлягає сплат і (перерахуванню) до бюджету а бо бюджетному відшкодуванню , визначається як різниця між сумою податкового зобов'яза ння звітного податкового пер іоду та сумою податкового кр едит

Відповідно до п.п.7.3.1 п .7.3 ст.7 Закону України “Про пода ток на додану вартість”, дато ю виникнення податкових зобо в' язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дат а, яка припадає на податковий період, протягом якого відбу вається будь-яка з подій, що ст алася раніше:

- або дата зарахування ко штів від покупця (замовника) н а банківський рахунок платни ка податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки то варів (робіт, послуг) за готівк ові грошові кошти;

- дата їх оприбуткування в к асі платника податку, а при ві дсутності такої - дата інкаса ції готівкових коштів у банк івській установі, що обслуго вує платника податку;

- або дата відвантаження то варів, а для робіт (послуг) - дат а оформлення документа, що за свідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

у такого звітного податков ого періоду.

Підпунктом 7.4.1 пп.7.4 ст.7 За кону України „Про податок на додану вартість” встановлен о, що податковий кредит звітн ого періоду складається із с ум податків, нарахованих (спл ачених) платником податку у з в'язку, зокрема, з придбанням а бо виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковува них операціях у межах господ арської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4. п . 7.4. ст. 7 Закону України "Про под аток на додану вартість", пода тковий кредит звітного періо ду визначається виходячи із договірної (контрактної) вар тості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін у ра зі, якщо договірна ціна на так і товари (послуги) відрізняєт ься більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі то вари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податк у за ставкою, встановленою пу нктом 6.1 статті 6 та статтею 81 ць ого Закону, протягом такого з вітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виг отовленням товарів (у тому чи слі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого викорис тання в оподатковуваних опер аціях у межах господарської діяльності платника податку ;

- придбанням (будівн ицтвом, спорудженням) основн их фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротни х матеріальних активів та не завершених капітальних інве стицій в необоротні капіталь ні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого в икористання у виробництві та /або поставці товарів (послуг ) для оподатковуваних операц ій у межах господарської дія льності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про подат ок на додану вартість», не під лягають включенню до складу податкового кредиту суми спл аченого (нарахованого) подат ку у зв'язку з придбанням това рів (послуг), не підтверджені п одатковими накладними чи мит ними деклараціями (іншими по дібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податко ва накладна видається платни ком податку, який поставляє т овари (послуги), на вимогу їх о тримувача, та є підставою для нарахування податкового кре диту.

Підпунктом 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 в казаного Закону передбачено , що податкова накладна склад ається у момент виникнення п одаткових зобов'язань продав ця у двох примірниках. Оригін ал податкової накладної нада ються покупцю, копія залишає ться у продавця товарів (робі т, послуг). Податкова накладна є звітним податковим докуме нтом і одночасно розрахунков им документом.

Відхиляючи доводи в ідповідача та задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції правомірно посилався на те, що зміст акт ів перевірки не свідчить про те, що в ході перевірки податк овий орган ставив під сумнів відповідність закону (п.п. 7.2.1. п . 7.2. ст. 7 Закону України "Про пода ток на додану вартість") отрим аних від ТОВ "Вторснабгруп" п одаткових накладних, на підс таві яких визначено суму под аткового кредиту, або те, що на дані позивачем первинні та зведені облікові документи п ротирічать вимогам п. 2 ст. 9 Зак ону України „Про бухгалтерсь кий облік та фінансову звітн ість в Україні", мають недосто вірні дані.

Судом першої інстанції не в становлено фактів, які свідч или б про те, що зміст договорі в не відповідає дійсним намі рам сторін і що ці наміри спр ямовані на ухилення від спла ти податків за фінансово-гос подарськими результатами ви конання зазначених договорі в.

Таких доказів не над ано і до суду апеляційної інс танції.

Відповідно до ч.1 ст атті 204 Цивільного кодексу Укр аїни, правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або я кщо він не визнаний судом нед ійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦК У країни, правочин, направлени й на незаконне заволодіння м айном держави, вважається та ким, що порушує публічний пор ядок, і, відповідно, є нікчемни м.

Згідно ст. 215 ЦК України , підставою недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені частиною першою-третьо ї, п'ятою та шостою статті 203 цьо го Кодексу. Недійсним є право чин, якщо його недійсність вс тановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку виз нання такого правочину недій сним судом не вимагається.

Як встановлено ст. 216 Ц К України, недійсний правочи н не створює юридичних наслі дків крім тих, що пов'язані з й ого недійсністю.

Застосування цієї нор ми передбачає врахування тог о, що правочин, на виконання як ого вчинено господарське зоб ов'язання, яке за своєю метою с уперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, спря моване на ухилення від сплат и податків або на незаконне о тримання з державного бюджет у коштів на відшкодування на дмірно сплачених податків, є , відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК Укра їни, правочином, що порушує п ублічний порядок, а тому є нік чемним, що передбачено ч. 2 ціє ї статті.

Пунктом 6 Постанови Вер ховного Суду України N 3 "Про су дову практику в справах про в изнання угод недійсними" виз начено, що до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокре ма, належать угоди, спрямован і на приховування фізичними та юридичними особами від оп одаткування доходів, тощо. Уг ода може бути визнана недійс ною лише з підстав та з наслід ками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному в ипадку при визнанні угоди не дійсною суди повинні встанов ити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнанн я угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Обгрунтовпаним є поси лання суду першої інстанції на те, що зміст спірних догово рів не суперечить актам циві льного законодавства.

Відповідно до ст .18 Закону України Закону Украї ни від 15 травня 2003 року N 755-1V "Про де ржавну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підпри ємців", якщо відомості, які під лягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були вне сені до нього, то такі відомос ті вважаються достовірними і можуть бути використані в сп орі з третьою особою, доки до н их не внесено відповідних зм ін. Якщо відомості, які підляг ають внесенню до Єдиного дер жавною реєстру, є недостовір ними і були внесені до нього, т о третя особа може посилатис я на них у спорі як на достовір ні.

На час укладення довог ору між ТОВ «АРНО» та ТОВ “Вто рснабгрупп” останній знаход ився в Єдиному державному ре єстрі юридичних осіб та фізи чних осіб-підприємців, а тако ж був платником податку на до дану вартість, що не оспорюєт ься відповідачем.

Відповідно до пі дпункту 1.3. статті 1 Закону Укра їни "Про податок на додану вар тість", платника податку визн ачено як особу, яка згідно з ци м Законом зобов'язана здійсн ювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачу ється покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну тер иторію України.

Згідно з п. 10.2. ст.. 10 цьо го Закону, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", " г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відп овідають за дотримання досто вірності та своєчасності виз начення сум податку, а також з а повноту та своєчасність йо го внесення до бюджету відпо відно до закону.

Якщо контрагент не в иконав свого зобов'язання що до сплати податку до бюджету , або відображення його у пода тковій звітності, це тягне ві дповідальність та негативні наслідки саме до щодо цієї ос оби, що кореспондується з при писами ч.2 ст. 61 Конституції Укр аїни.

Зазначена обставин а не є підставою для позбавле ння платника податку, позива ча у справі, права на відшкод ування податку на додану вар тість у разі, якщо останній ви конав усі передбачені Законо м умови щодо отримання таког о відшкодування та має всі до кументальні підтвердження р озміру свого податкового кре диту.

Відповідно до ч.1 ст . 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна с торона повинна довести ті об ставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, кр ім випадків, встановлених ст . 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазна чає, що позивач, надавши письм ові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді сп рави судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС Укр аїни.

Натомість, відповід ач, заперечуючи проти позову , в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС У країни, не надав жодних належ них і допустимих доказів на п ідтвердження законності та о бґрунтованості прийнятих по даткових повідомлень - ріше нь, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст .19 Конституції України органи державної влади та органи мі сцевого самоврядування, їх п осадові та службові особи зо бов'язані діяти лише на підст аві, в межах повноважень та у с посіб, що передбачені Консти туцією та законами України.

Колегія суддів зазнач ає, що дії відповідача, пов' я зані з прийняттям оскаржуван их податкових повідомлень - рішень, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції У країни.

Відповідно д о ст. 159 Кодексу адміністратив ного судочинства України, су дове рішення повинно бути за конним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківс ького окружного адміністрат ивного суду від 23.03.2011р. по справ і № 2а-522/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсут ні підстави для її скасуванн я та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 2 00 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апе ляційної інстанції залишає а пеляційну скаргу без задовол ення, а постанову або ухвалу с уду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правил ьно встановив обставини спра ви та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріал ьного і процесуального права .

На підставі викладеного , колегія суддів, погоджуючис ь з висновками суду першої ін станції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновк ів щодо встановлення обстави н справи і правильно застосу вав до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляцій ної скарги, з наведених вище п ідстав, висновків суду не спр остовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167 , 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст . 206, 209, 254 Кодексу адміністративн ого судочинства України, кол егія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скарг у Державної податкової інспе кції у Комінтернівському рай оні м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківс ького окружного адміністрат ивного суду від 23.03.2011р. по справ і

№ 2а-522/11/2070 за позовом Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "Арно" до Державної подат кової інспекції у Комінтерні вському районі м. Харкова про визнання недійсними та скас ування податкових повідомле нь-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошен ня та може бути оскаржена у ка саційному порядку протягом д вадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шлях ом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адмі ністративного суду України.

Головуючий суддя < підпис > Бенедик А.П.

Судді < підпис >

< підпис > Курило Л.В.

Калиновськ ий В.А.

< Список > < Текст >