Україна
Харківський апеляційний
адміністративний суд
Справа № АС-41/183-07 Головуючий 1 інстанції:
Мінаєва О.М.
Категорія: 36 Доповідач:
Філатов Ю.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2008 р.
Справа № 22-а-1221/2008
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С.,
Шевцова Н.В.
при секретарі Житєньовій Н.М.
за участю представників:
позивача - не прибув
відповідача - Запорізька Л.М., Садовська І.С.
розглянувши у
відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду
апеляційну скаргу позивача, СПД ФО ОСОБА_1. та Чугуївської ОДПІ на постанову
господарського суду Харківської області від 30.10.2007р. по справі
№АС-41/183-07
за позовом СПД ФО ОСОБА_1.
до Чугуївської ОДПІ
про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень
встановила:
Позивач,
СПД ФО ОСОБА_1., с. Малинівка, звернувся до суду з позовом, в якому просив
визнати недійсними податкові - повідомлення рішення Чугуївської ОДПІ Харківської обл. від 10.10.06
р. № 0003031700/0, № 0003021700/0 про донарахування податку на додану вартість всього на суму-12465,00 грн., з яких основний
платіж - 8157.00 грн., штрафні санкції - 4308.00 грн., № 0003021700/0 про донарахування
податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності за
основним платежем в сумі 8759.91 грн.
Постановою
господарського суду Харківської області від 30.10.2007р.
по справі №АС-41/183-07 позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення від
10.10.2006р. №0003021700/0
Чугуївської ОДПІ Харківської області.
Визнано недійсним податкове
повідомлення - рішення від 10.10.2006р. №0003031700/0 Чугуївської ОДПІ Харківської області в
частині нарахування основного
платежу в сумі 4835 грн. та застосування санкцій в сумі 2477 грн.
В частині визнання недійсним рішення
ДПА України №1785/1725-03115 від 13.04.2007р.
залишено без розгляду.
В решті
вимог в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою господарського суду Харківської області від 30.10.2007р. по справі
№АС-41/183-07 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати в частині
відмови у задоволенні позову та прийняти нову, якою позов задовольнити, вважає,
що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права.
Не погоджуючись з постановою господарського суду Харківської області від 30.10.2007р. по справі
№АС-41/183-07 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати в
частині визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 10.10.2006р.
№0003021700 та від 10.10.2006р. №0003031700/0 в частині нарахування основного
платежу в сумі 4835 грн. та застосування санкцій в сумі 2477 грн. В іншій
частині постанову залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та
представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття
оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 27.09.2006 р.
№1188/17-1/1894400046
з питання своєчасності, достовірності, повноти
нарахування і сплати податків та зборів, в якому зроблені висновки про
порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:
ст.. 13 Декрету КМ України від
26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» та п.19.1 ст.19 Закону
України від 22.05.2003р. №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» - неналежне
ведення обліку доходів та витрат, а саме, заниження об'єкту оподаткування у 2-4
кв. 2005р. на суму 55212,58 грн. та у 1-2 кв. 2006р. на суму 12171,39 грн., що
призвело до нарахування податку з
доходів х фізичних осіб за відповідні періоди 7177,63 грн. та 1582,28 грн.,
п.п 4.1.4 «а» п.4.1 ст.4 Закону
України від 21.12.2000р. №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - не надання до
податкової інспекції декларації з податку на додану вартість за квітень 2006р.
строком надання до 22.05.2006р.,
п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст.7, п.п. 7.3.1
п.7.3 ст.7, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану
вартість» - не включення до податкових
зобов'язань доходу, отриманого в травні 2000р. на суму 2000грн., у серпні 2005р. на суму 2000 грн., у вересні
2005р. на суму 7878 грн., та включення до податкового кредиту сум ПДВ з
придбання товару без податкових накладних, що призвело до заниження чистого
податкового зобов'язання за період з 31.01.2005р. по 30.06.2006р. на суму 8157
грн.
Задовольняючи вимоги позивача суд
першої інстанції виходив з наступного.
1. По оподаткуванню доходів фізичних
осіб. У рішенні господарського суду Харківської області зазначено, що будь-яких доказів недотримання
позивачем цих норм Закону
України „Про податок з доходів фізичних осіб" відповідачем суду не надано.
Які саме інші підпункти
п.19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб",
порушено позивачем, відповідачем в акті перевірки не зазначено. Відносно
правомірності визначення порушень норм Декрету КМ України від 26.12.1992р. №13-92 «Про
прибутковий податок з громадян» взагалі нічого не зазначено.
Колегія суддів не
погоджується з такими висновками і вважає необхідним зазначити наступне. Відповідно до п. 19.1. ст. 19 Закону
України від 22.05.2003р. №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» підприємець
повинен: «...вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення
суми загального річного оподатковуваного доходу...».
При перевірці правильності визначення валового доходу від продажу товарів
(робіт, послуг) за період з 01.04.2005р. по 30.03.2006р. відповідачем проведено
співставлення даних, зазначених у деклараціях про доходи з даними
документів обліку (книги обліку продажу товарів (робіт, послуг),
первинні документи, а саме: податкові накладні, які були надані до перевірки,
книги обліку доходів та витрат, виписки з банку) та встановлено, що СПДФО
ОСОБА_1. суми валового доходу відображала не по факту отримання грошових
коштів, а по факту відвантаження товару з врахуванням ПДВ. Тобто
всупереч ст.
1 З Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» до
валового доходу за перевіряємий період задекларовані суми доходу, які фактично
не отримані позивачем від контрагентів (ВАТ «Сільгоспремонт», СГДФО ОСОБА_2.).
Також, перевіркою встановлено, що сума отриманого доходу від
підприємницької діяльності за період з 01.04.2005р. по 31.12.2005р. складає
74055.08 грн. (з ПДВ) (згідно декларацій та книги обліку доходів та витрат), а
сума 61712,57 грн. надійшла на розрахунковий рахунок. У 1-2 кварталах 2006р. сума
отриманого доходу складає 15876,52 грн.. а надійшло коштів на розрахунковий
рахунок підприємця 13230,43грн. (без ПДВ).
Згідно даних декларацій: за період з 01.04.2005р. по 31.12.2005р. сума
доходу складає 59777,08грн.; у 1-2 кварталах 2006р. - 35886,52грн.
Судом також не взято до уваги те, що у деклараціях про доходи за
2-4кв.2005р. - 1-2 кв.2006р. СГДФО ОСОБА_1. суми валового доходу відображала по
факту відвантаження товару з врахуванням ПДВ. Так, відповідно до наданих
до перевірки документів (податкові накладні, книга обліку доходів та витрат,
накладні) за період з 01.04.2005р. по 31.12.2005р. відвантажено товару ВАТ
"Сільгоспремонт" на суму 59777,08грн. (з ПДВ). Надійшло на
розрахунковий рахунок підприємця у період з 01.04.2005р. по 31.12.2005р. - 74055.08грн.(з
ПДВ). у т.ч.: 62177.08грн. від ВАТ "Сільгоспремонт", в сумі
11878,00грн. від TOB "Конкорд
Тепло-Сервіс".
Доход, отриманий від TOB "Конкорд
Тепло-Сервіс" на суму 11878,00грн. не відображений
підприємцем у книзі обліку доходів та витрат, податкові накладні на
відвантаження товару відсутні. Отримання доходу від TOB "Конкорд
Тепло-Сервіс" за період з 01.04.2005р. по
30.09.2005р. підтверджується базою даних "ДРФО". Таким чином, за
результатами перевірки встановлено заниження валового доходу за 2-4 кв.2005р.
на 1935.49грн.,
За період з 01.01.2006р.
по 30.06.2006р. Позивач мала дебіторську заборгованість за відвантажений товар
яка складає 20010,00 грн. (з ПДВ), у т.ч.:
ВАТ "Сільгоспремонт" - 16708.00 грн.; СГДФО ОСОБА_2. - 3302,00 грн.
В зв'язку з чим з боку позивача має місце завищення
доходу за 1 -2 кв.2006р. на 22656.09 грн.
Таким чином, Позивачем
за 2005р. - 1-2 кв.2006р. порушені вимоги п. 19.1 ст. 19 Закону України № 889
від 22.05.2003р. "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме
платнику податку не вів облік доходів та витрат у обсягах, достатніх для
визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий
платник податку зобов'язаний подавати декларацію.
Крім цього судом першої інстанції не взято до уваги
посилання Відповідача на те, що до складу витрат, безпосередньо
пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу
валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом
України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Тобто, згідно ст. 5
Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994р. «Про оподаткування прибутку
підприємств» зі змінами та доповненнями
валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника
податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як
компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у
власній господарській діяльності.
Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3
ст. 5 Закону № 334/94ВР до складу валових витрат не належать будь-які
витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними
та іншими документами, обов'язковість ведення і
зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі
втрати, знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право
письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для
поновлення таких документів.
Відповідно до Інструкції
«Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою
діяльністю», яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції
України від 21 квітня 1993 року № 12 та зареєстрована в Міністерстві юстиції
України 9 червня 1993 р. за № 64, до податкової декларації за звітний
податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми
амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому
періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та
підтверджені документально.
Будь-які суми витрат
фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання
доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до
статті 1 Закону України «Про підприємництво». Тобто, виключно факт одержання
доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не
всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу
відповідає.
До складу витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності,
зареєстрованого як платник податку на додану вартість, також включаються суми
ПДВ, внесені до бюджету. Не включаються до валових витрат і валового доходу
суми ПДВ, які входять до ціни придбаних та проданих товарів (робіт, послуг)
відповідно.
Позивачем до складу валових витрат за 2-4 кв. 2005р. віднесено: 330,00 грн.
- сплачений ПДВ та 766,27 грн. - сплачено на розрахункове обслуговування в
банку. А перевіркою встановлені витрати за 2-4 кв. 2005р. в сумі 6410,67 грн. Тоді як, валові витрати приватного підприємця
згідно даних декларацій про отримані доходи, наданих до ДПІ у 2-4кв.2005р.склали
59687,76 грн.. у 1-2 кв. 2006р. - 35103,58 грн.
За період з 01.01.2006р.
по 30.06.2006р. суб'єктом господарювання придбано товару на суму -34328,76 грн.
(з ПДВ). До перевірки надано лише квитанцію про сплату лише за придбання товару
у TOB "Рамстор", код
- 323576405448, (податкова накладна №67 від 10.06.2006р. на суму 10061,76грн.,
з ПДВ). Документи у підтвердження сплати
товару у інших постачальників не надано.
Матеріали справи
свідчать про те, що відповідно до листа ДПІ у Будьонівському районі м. Донецьк
(№7777/7/23-013 від 21.09.2006р.) підприємство TOB "Рамстор", код - 323576405448 за рішенням
господарського суду Донецької області №5/726 від 18.07.2005р. визнано банкрутом
і знято з податкового обліку 13.09.2005р., зроблено запис Управлінням державної
реєстрації Донецької міськради в єдиному державному реєстрі юридичних та
фізичних осіб №12661170002006745 від 22.07.2005р. про припинення юридичної
особи.
Відповідно до п.7 ст. 59
Господарського кодексу України від 16.01.03р. №436-ІУ із змінами та
доповненнями, скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання
статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.
Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного
реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після
затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.
Таким чином, TOB "Рамстор" на момент складання податкової
накладної № 67 від 10.06.2006р. на суму 10061,76 грн. як юридична особа не
існувало та квитанції про сплату СГДФО ОСОБА_1. грошових коштів згідно
прибуткових касових ордерів (№34 від 10.06.06р. на суму 3000,00грн., №35 від
12.06.06р. на суму 3000,00грн., №36 від 13.06.2006р. на суму 3000,00грн., №37
від 14.06.06р. на суму 1761,76грн.) не враховуються як сплата за придбання
товару.
До валових витрат за
період з 01.01.2006р. по 30.06.2006р. віднесено: 119,00грн. - сплата ПДВ,
157,10 грн. - сплачено за розрахункове обслуговування в банку. Всього витрати
за 1-2 кв.2006р. складають 276,10 грн.
Таким чином Позивачем порушена ст. 13 ДКМУ "Про прибутковий податок з
громадян" №13-92 від 26.12.92р. із змінами та доповненнями, у 2-4 кв.
2005р. валові витрати завищені на 53277,09грн.. у 1-2кв. 2006р. валові витрати
завищені на суму 34827,48 грн.
Стосовно порушення Позивачем податку з доходів фізичних осіб, то в
результаті вищевикладених порушень, встановлено не належне ведення обліку
доходу та витрат. а саме: заниження об'єкту оподаткування у 2-4 кв. 2005р. на
суму 55212,58 грн.. у 1-2 кв. 2006р. на суму 12171.39 грн.. що є порушенням
ст.13 Декрету КМУ від 26.12.1992р. №13-92 "Про прибутковий податок з
громадян" із змінами та доповненнями та п. 19.1 ст.19 Закону України від
22.05.2003р. №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» із змінами та
доповненнями,
Згідно декларацій про
доходи сума оподатковуваного доходу за 2-4кв. 2005р. складає 89,32 грн.
за 1-2 кв. 2006р. - 782.94 грн., а за результатами перевірки сума
оподатковуваного доходу за 2-4кв. 2005р. - 55301,90 грн., за 1-2кв.
2006р. - 12954,33 грн.
Актом перевірки
встановлено заниження об'єкту оподаткування у 2-4 кв.2005р. на суму 55212,58
грн. та у 1-2 кв. 2006р. на суму 12171,39 грн., що призвело до обґрунтованого
нарахування податку з доходів фізичних осіб у 2-4 кв.2005р. на суму 7177,63
грн. (55212,58 *13%), та у 1-2 кв. 2006р. на суму 1582,28 грн. (12171,39*13%).
2. По донарахуванням
податку на додану вартість.
Судом першої інстанції безпідставно
не прийнято до уваги твердження Відповідача про те, що позивач визначав
податкові зобов'язання з порушенням пп.7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" № 168\97-ВР від 03.04.97р. із
змінами та доповненнями.
У відповідності із
п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.97р №168 "Про податок на
додану вартість" (із змінами та доповненнями) датою виникнення податкових
зобов'язань у разі продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка
припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що
сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника
податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу,. . .
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення
документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку.
СГДФО ОСОБА_1. податкову
декларацію за квітень 2006р. до податкової інспекції не надавала, в той же час
згідно п. 4.1. ст.. 4 Закону України від 03.04.97р №168 "Про податок на
додану вартість" (із змінами та доповненнями) встановлені операції, які
підлягають оподаткуванню у сумі 13567.52грн., у т.ч. ПДВ - 2261.00грн.
(податкові накладні на відвантаження товару ВАТ "Сільгоспремонт" №1
від 19.04.2006р. на суму 9859.00грн., № 2 від 19.04.2006р. на суму 3708.52грн).
В порушення п.п.7.3.1
п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.97р №168 "Про податок на додану
вартість" (із змінами та доповненнями), СГДФО ОСОБА_1. не включено до
податкових зобов'язань доход, отриманий від TOB "Конкорд Тепло-Сервіс" (ІПН - 32993244) у
травні 2005р. на суму 2000,00грн. (у т.ч. ПДВ 333,00грн., податкова декларація
вх.№584 від 15.06.05р.), у серпні 2005р. на суму 2000.00грн. (у т.ч. ПДВ
333,00грн., податкова декларація вх.№10131 від 12.09.2005р), у вересні 2005р.
на суму 7878,00грн. (у т.ч. ПДВ 1313.00грн.. податкова декларація вх.№13827 від
17.10.05р.). що підтверджується банківськими виписками.
Не включення даних сум
виручки до податкових декларацій за травень 2005р.. серпень 2005р.. вересень
2005р., квітень 2006р., а сум ПДВ до податкових зобов'язань призвело до
заниження податку на додану вартість на суму 4240.00 грн. в т.ч. у травні
2005р. на суму 333,00 грн.. у серпні 2005р. на суму 333.00 грн.. у вересні
2005р. на суму 1313.00 грн.. у квітні 2006р. на суму 2261,00 грн.
Крім того Позивач
невірно визначив податкові зобов'язання у деклараціях за березень 2006р.
(податкова декларація вх.№6412 від 14.04.2006р.), травень 2006р. (податкова
декларація вх.№11441 від 19.06.2006р.), червень 2006р. (податкова декларація
вх.№14993 від 14.07.2006р.):
Березень 2006р. - згідно
наданих на перевірку документів відвантаження товару, отримання грошових коштів
на розрахунковий рахунок не відбувалось, тоді як задекларована сума ПДВ
дорівнює 1643.00грн.. що призвело до завищення податкових зобов'язань на
1643,00грн.;
Травень 2006р. - у
наданій підприємцем декларації сума податку на додану вартість дорівнює 2618.00
грн.. тоді як відповідно до наданих податкових накладних, книги обліку доходів
та витрат відвантажено товару на суму 12005.00грн., у т.ч. ПДВ 2001.00 грн. (
ВАТ "Сільгоспремонт". П/Н №3 від 11.05.06р. на суму 5675,00грн., П/Н
№4 від 16.05.06р. на суму 3884,00грн., П/Н №5 від 29.05.06р. на суму
2446,00грн.). Таким чином, перевіркою встановлено завищення податкових
зобов'язань за травень 2006р. на 617.00грн.;
Червень 2006р. - задекларована сума ПДВ дорівнює 1721,00 грн., тоді як
відповідно до первинних документів сума податку на додану вартість складає
1719.00 грн., ВАТ "Сільгоспремонт", П/Н №6 від 14.06.06р. на суму
4262.00грн, у т.ч. ПДВ-710.33рн.. СГДФО ОСОБА_2.. П/Н №1 від
16.06.06р. на суму 2986.00грн., у т.ч. ПДВ - 497,67грн., П/Н №2 від 16.06.06р.
на суму 995,00грн., у т.ч. ПДВ -165,83грн.. П/Н №3 від 16.06.06р. на суму
2071,00грн., у т.ч. ПДВ 345,20грн.) За результатами перевірки встановлено
завищення податкових зобов'язань за червень 2006р. на 2,00 грн.
Невірне визначення СГДФО ОСОБА_1. податкових зобов'язань за березень
2006р.. травень 2006р., червень 2006р. привело до порушення п.п.7.3.1 п.7.3
ст.7 Закону України від 03.04.97р №168 "Про податок на додану
вартість" (із змінами та доповненнями).
Загальний обсяг податкових зобов'язань Позивачем згідно даних декларацій за
період з 31.01.2005р. по 30.06.2006р. складає 17723.00грн, тоді як фактично -
19701.00 грн.
Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України Закону України від
03.04.97р №168 "Про податок на додану вартість" (із змінами та
доповненнями) право на нарахування податку та складання податкових накладних
надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку,
передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до приписів
підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану
вартість» документом, що надає право на отримання податкового кредиту,
вважається належним чином оформлена податкова накладна.
Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого
Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 та
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037,
податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на
включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.
Згідно абзацу 1 пункту 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна
вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як
платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний
податковий номер платника податку на додану вартість.
Позивачем до складу
податкового кредиту за вересень 2005р. (податкова декларація вх.№13827 від
17.10.2005р.) віднесено суму ПДВ з придбання запчастин у TOB «Агротехснаб», ІПН-339170959350, на суму 8713,08
грн., у т.ч. ПДВ - 1452,18 грн.. П/Н № 243 від 11.09.2005р.
Відповідно до наданої
податкової накладної підприємство TOB «Агротехснаб» знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Новопригородний.
буд.48.
У ході проведення
перевірки направлено запит до «Єдиного банку даних про платників податків -
юридичних осіб» засобами довідкової пошукової системи та отримано інформацію - TOB «Агротехснаб», ІПН-339170959350 як підприємство взагалі
не існує, дані про реєстрацію підприємства платником ПДВ та інші реєстраційні
дані відсутні.
Встановлено, що номер
свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - 29447354.
вказаний у податковій накладній №243 від 11.09.2005p TOB «Агротехснаб» ІПН-339170959350, належить
підприємству «ТАО-Трайд», код - 25179980.
Крім того, у даній
податковій накладній має місце
розбіжність у індивідуальному податковому номері TOB "Агротехснаб" ІПН-339170959350 та коду
підприємства, вказаному на печатці - 23917095.
Таким чином. Позивачем порушенні вимоги п.п.7.2.4 п.7.2. ст.7 Закону
України Закону України від 03.04.97р № 168 "Про податок на додану
вартість" (із змінами та доповненнями), не правомірно віднесено до
податкового кредиту суму податку на додану вартість за вересень 2005р. на суму
1452,00 грн.
Податкова декларація за квітень 2006р. до ДПІ не надавалась, в той же час
до перевірки було надано податкову накладну на придбання товару у СГДФО
ОСОБА_3. (П/Н №70 від 06.04.2006р. на суму 1634,40 грн., у т.ч. ПДВ - 272,40
грн.), що свідчить про заниження податкового кредиту у квітні 2006р. на 272,40
грн., відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного
періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку
за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього
Закону, протягом такого звітного періоду.
До податкового кредиту за червень 2006р. (податкова декларація вх.№14933
від 14.07.2006р.) віднесено придбання товару від TOB "Рамстор", П/Н № 67 від 10.06.2006р. на суму
10061,76 грн., у т.ч. ПДВ - 1676,96 грн. З метою підтвердження взаємостосунків
між даним підприємством та СГДФО ОСОБА_1. по даній податковій накладній до ДПІ
у Будьонівському районі м. Донецьк було направлено запит. Згідно листа ДПІ у
Будьонівському районі м. Донецьк (вх.№7777/7/23-013 від 21.09.2006р.)
підприємство за рішенням господарського суду Донецької області №5/726 від
18.07.2005р. визнано банкрутом і знято з податкового обліку. 13.09.2005р.
зроблено запис Управлінням державної реєстрації Донецької міськради в єдиному
державному реєстрі юридичних та фізичних осіб №12661170002006745 від
22.07.2005р. про припинення юридичної особи.
Таким чином, дане
підприємство на момент складання податкової накладної №67 від 10.06.2006р. не
було платником податку на додану вартість та взагалі не існувало.
Отже, Позивачем не
правомірно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість за
червень 2006р. на суму 1676,96 грн., що призвело до завищення податкового
кредиту за червень 2006р. на 1676,96 грн.
Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97р №168 «Про
податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) сума податку, що
підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню,
визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового
періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Перевіркою правильності
визначення сум податку на додану вартість встановлено заниження чистого
податкового зобов'язання за період з 31.01.05р. по 30.06.06р. на суму 8157,00
грн.
Не може бути визнаний обґрунтованим
висновок суду першої інстанції
про неправомірність застосованих штрафних санкцій за порушення Позивачем
норм Закону України "Про податок на додану вартість".
Матеріали справи
свідчать про те, що за квітень 2006р. Позивачем занижено ПДВ у розмірі 1034,00
грн., тому сума штрафної санкції становить (10%) - 620,40 грн. та за не
надання декларації за квітень 2006р. штрафна санкція складає (50%) 170.00 грн..
всього сума штрафної санкції за 2006р. підлягає сплаті у розмірі 687,00 грн.
Також, з квітня 2005р. по вересень 2005р. та червень 2006р. Позивачем
занижено податок в сумі 7242,00 грн., тому сума штрафної санкції складає (50%)
- 3621,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови
у задоволенні позову в частині порушення відповідачем строків розгляду скарги,
оскільки підстави цієї відмови всебічно досліджені і їм дана належна правова
оцінка. Матеріалами справи
підтверджується дотримання контролюючими органами порядку розгляду скарг платника податків
ОСОБА_1., визначеного пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення
зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Положенням про порядок подання та розгляду скарг
платників податків органами державної податкової служби, оскільки скарги розглянуті і
вмотивовані рішення податкових органів різних рівнів платнику надіслані у відповідності до норм чинного
законодавства щодо
порядку розгляду скарг платників. Позивач не згодний з мотивуванням даних рішень, не
зазначаючи про порушення строків надіслання рішень, при тому що Закон пов'язує визнання скарги такою,
що вважається повністю задоволеною на користь платника податків у разі
недотримання строків надіслання рішень за результатами розгляду скарг.
На підставі викладеного
колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Харківської
області від 30.10.2007р. по справі №АС-41/183-07 в частині задоволення
позову прийнята з порушенням норм матеріального права, керуючись ст.. ст.. 160, 167, 195, 196, 198, п. 4ст.202, ст..ст.205, 207, 209, 254 КАС
України
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача, Чугуївської ОДПІ на постанову господарського
суду Харківської області від 30.10.2007р. по справі №АС-41/183-07 задовольнити.
Постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2007р. по
справі №АС-41/183-07 скасувати в частині
визнання недійсним
податкового повідомлення - рішення від 10.10.2006р. №0003021700/0 Чугуївської ОДПІ
Харківської області, визнання
недійсним податкового повідомлення - рішення від 10.10.2006р. №0003031700/0 Чугуївської ОДПІ
Харківської області в частині нарахування основного платежу в сумі 4835 грн. та застосування санкцій
в сумі 2477 грн.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу позивача, СПД ФО ОСОБА_1., залишити без
задоволення.
Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає чинності з
моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги
безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня
виготовлення її повного тексту.
Повний текст постанови виготовлений 23.06.2008 р.
Головуючий суддя підпис Філатов Ю.М.
Судді підпис Водолажська Н.С.
підпис Шевцова Н.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:
Суддя
Ю.М. Філатов
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2008 |
Оприлюднено | 30.09.2008 |
Номер документу | 2065512 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Філатов Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні