Рішення

від 18.10.2006 по справі 14/296-3960

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/296-3960

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2006 р.Справа № 14/296-3960

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Руденка О.В.             

Розглянув справу  

за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул.. Білецька, 1, м. Тернопіль

до   відповідача Приватного підприємства «Максимус», вул. Чалдаєва, 3/66, м. Тернопіль

за участю представників сторін:   

          позивача: Лисий Я.І.

          відповідача

          третіх осіб

прокурора:

Суть справи:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства «Максимус»про стягнення з врахуванням уточнення 24454 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість, 11 грн. основного боргу та 170 грн. штрафних санкцій по єдиному податку, 2,30 грн. комунального податку.

Свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні його повноважним представником, позивач обґрунтовує тим, що в порушення норм податкового законодавства, зокрема Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” підприємцем не в повному обсязі сплачено узгоджені суми податкового зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу.

В судові засідання 18 жовтня 2006 року представник відповідача не з'явився, відзиву на позов не представив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою та на  достатність матеріалів для вирішення спору, справа слухається по суті за правилами ст. 75 ГПК України без участі представника відповідача.

В процесі розгляду справи представнику позивача роз'яснено належні йому права і обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

В червні-липні 2005 року працівниками Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції проведено перевірку господарської діяльності ПП «Максимус».

За результатами перевірки складено акт №1332/23-05/32632207 від 18 липня 2005 року про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 13 листопада 2003 року по 31 березня 2005 року.

Як вбачається з представленого акту, в результаті перевірки податковим органом виявлено ряд порушень, зокрема щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, спрямованого на виплату дотацій с/г товаровиробникам, не сплачено єдиний податок з отриманої виручки та комунальний податок.

На підставі згаданого акту, податковими повідомленнями-рішеннями №№ 0000252603/0-46448, 0002002305 від 19 липня 2005 року відповідачу  визначено суми податкового зобов'язання за платежами:

11 грн. основного платежу та 170 грн. штрафних санкцій по єдиному податку;

25610 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість.

Вказані повідомлення –рішення вручені відповідачу під розписку, станом на час розгляду спору, у встановленому порядку не оспорені, не скасовані і не визнані недійсними, а від –так є чинними.

Однак, станом на 13 вересня 2006 року сума податкового зобов'язання в повному обсязі відповідачем не сплачена, розмір податкового боргу становить

181 грн. по єдиному податку;

24454 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість.

2,30 грн. по комунальному податку.

Зазначене вище підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема,  копіями корінців податкових повідомлень-рішень, корінців першої та другої податкових вимог, витягами з облікових карток платника податків.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги обґрунтовані та належним чином доведені з огляду на наступне.

Статтею 67 Конституції України кожну особу зобов'язано сплачувати податки  і  збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-ХІІ від 04.12.1990р., із наступними змінами та доповненнями, передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою  нарахування  та  сплати податків та зборів ( обов'язкових платежів).

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) регулюється нормами спеціального закону з питань оподаткування, яким є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі - Закон №2181).

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Як вбачається із матеріалів справи, податкові зобов'язання по податку на додану вартість комунальному та єдиному податках нараховані контролюючим органом і відображені ним у податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженим у порядку і на умовах, визначених Законом №2181.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники  податків  і   зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Пунктом 3 статті 9 вказаного Закону визначено, що обов'язок   юридичної  особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється  із  сплатою  податку,  збору (обов'язкового   платежу)   або  його  скасуванням  або  списанням податкової  заборгованості  відповідно  до  Закону  України   "Про відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його банкрутом".

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечено належними та допустимими доказами відповідачем, узгоджені суми податкового зобов'язання платником податків  залишаються не сплаченими, і станом на день розгляду справи суді за ним рахується заборгованість по податку на додану вартість, комунальному та єдиному додатку розмірі 24637,30  грн.

Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

А згідно з п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181 активи  платника  податків можуть   бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням  суду.

Згідно з ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги ТО ДПІ про стягнення з ПП. «Максимус»24637,30 грн. заборгованості перед бюджетом за рахунок активів платника податків підлягають до задоволення в повному обсязі як обґрунтовані та належним чином доведені.

Згідно з ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Максимус», (вул. Чалдаєва, 3/66, м. Тернопіль, код 32632207)

- 24454 (двадцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість на р/р31113029600002 код платежу 14010100 Державного бюджету ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012;

- 2 (дві) грн. 30 коп. комунального податку на р/р 33215828600002 код платежу 16010200 місцевого бюджету ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012;

- 181 (сто вісімдесят одну) грн. єдиного податку на р/р 34214378600002 код платежу 16050100 Державного бюджету ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012;

- 246 (двісті сорок шість) грн. 37 коп. державного мита в доход Державного бюджету України.

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" (м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707 , код 30045370).

Видати накази.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “____”

---

2006р., через місцевий господарський суд.

 

Суддя                                                                                          О.В. Руденко