Постанова

від 04.08.2011 по справі 2а/2370/6001/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04 серпня 2011 року                                                         Справа № 2а/2370/6001/2011

04.08.11

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гаращенка В.В.,

при секретарі: Бондар Т.П.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 –за довіреностями;

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до міської громадської організації «Волейбольний клуб»«Черкаси»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій просить стягнути з міської громадської організації «Волейбольний клуб»«Черкаси»адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця інвалідами у 2010 році в сумі 6105 грн. 26 коп. та пені за несвоєчасну сплату зазначеної санкції в сумі 172 грн. 02 коп.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився, представника не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 року № 875-XII (далі –«Закон № 875-XII»).

Крім того, Закон який визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю є Закон України «Про зайнятість населення»          від 01 березня 1991 року №803-XII (далі –«Закон №803-ХІІ»).

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги Закону №875-XII та Закону №803-ХІІ.

Частиною 2 ст. 18 Закону № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, ч. 2 ст. 19 Закону № 875-XII зобов'язано підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства про порядок атестації та створення робочих місць інвалідів на підприємстві працевлаштування інвалідів може здійснюватись центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів лише за наявності отриманої від підприємства інформації про проведену у встановленому порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на цьому підприємстві відповідно до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону № 803-ХІІ підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням, як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з незалежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)», яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Судом встановлено, що відповідач на протязі 2010 року звітів по формі 3-ПН для працевлаштування інвалідів до Черкаського міського центру зайнятості не подавав.

Матеріали справи містять копію звіту про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках, який було подано відповідачем до центру зайнятості станом на 02 лютого 2011 року, в якому зазначено про наявність вільного робочого місця (вакантної посади) для такої категорії громадян, як інваліди.

Згідно Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», (далі –«Порядок») відповідач зобов'язаний щороку до 1 березня подавати відділенню Фонду інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з поданого відповідачем звіту, протягом 2010 року останній використовував працю 19 найманих працівників, таким чином у відповідача в 2010 році  повинен працювати 1 інвалід.

Суд враховує, що відповідно до законодавства України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладено на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Таким чином, оскільки, відповідач зобов'язання по створенню робочих місць та по  працевлаштуванню у 2010 році не виконав, останньому належить сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Пунктом 2 Порядку визначений строк сплати адміністративно-господарських санкцій до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій ч. 2 ст. 20 Закону № 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно даним зазначеного вище звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік середньорічна заробітна плата штатного працівника в цьому році у відповідача складала 6105 грн. 26 коп.

Таким чином, з урахуванням викладених вище норм Закону № 875-XII, відповідач зобов'язаний до 15 квітня 2011 року сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 6105 грн. 26 коп.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції, розмір пені, нарахованої на суму недоїмки, за період з 16 квітня 2011 року по 18 липня 2011 року (195 днів) розраховується з урахуванням встановленого розміру облікової ставки НБУ на рівні 10,25% та складає 172 грн. 02 коп.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 875-XII, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Це положення узгоджується зі статтею 43 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 159-164, 167, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з міської громадської організації «Волейбольний клуб»«Черкаси», (18000, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 180/1, кімната 1, код ЄДРПОУ 24413402) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, (18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, код за ЄДРПОУ 21368023) адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце інвалідом у 2010 році в сумі 6105 грн. 26 коп. та пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій в сумі 172 грн. 02 коп., а всього 6277 (шість тисяч двісті сімдесят сім) грн. 28 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя                                                                                                          В.В. Гаращенко