Рішення

від 04.01.2012 по справі 5015/6981/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/6981/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.12                                                                                           Справа№ 5015/6981/11

Суддя Н.Березяк  при секретарі О. Галамай розглянула матеріали справи  

За позовом: Лопатинського споживчого товариства, смт. Лопатин, Радехівський район, Львівська область

До відповідача: Лопатинська селищна рада, смт. Лопатин Радехівський район, Львівська область

Про визнання права власності на будівельні матеріали

В судове засідання з'явились:

від позивача: Боровець М.С. - представник

від відповідача : не з'явився

 Представнику позивача роз'яснено його права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

 Суть спору: Подано позов Лопатинським споживчим товариством до Лопатинської селищної ради про визнання права власності на будівельні матеріали.

          Ухвалою господарського суду від 16.11.2011 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.12.2011року.

05.12.2011 року позивач подав уточнення позовних вимог в якому він просив визнати за Лопатинським споживчим товариством право власності на будівельні матеріали об'єкту незавершеного будівництва контори і магазину площею 210,04 м.кв. по вул.. Центральній в смт. Лопатин Радехівського району Львівської області.

Ухвалою суду від 05.12.2011 року розгляд справи відкладено на 04.01.2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні 04.01.2012 року представник позивав уточнені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду  клопотання, в якому не заперечує проти позовних вимог та просить розглядати справу без його участі.

Не зважаючи на визнання позову відповідачем судом вжито заходів для встановлення всіх обставин справи в їх сукупності та визначення, чи не суперечить визнання відповідачем позову законодавству та чи не порушуються цим самим чиї не-будь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні 04.01.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

Лопатинське споживче товариство звернулось із клопотанням до виконавчого комітету Лопатинської селищної ради у видачі рішення на оформлення права власності на незавершене будівництво контори по вул. Центральній в с.Лопатин (згідно довідки КП ЛОР «Червоноградське МБТІ»готовність даного будівництва становить 9%), однак 08.06.2011 року отримало відмову у зв'язку із відсутністю необхідних для цього документів, а саме: рішення виконкому селищної ради про дозвіл на будівництво контори або виділення земельної ділянки і проекту забудови.

Рішенням виконавчого комітету Радехівської районної ради народних депутатів від 20.10.1988 року №218 надано дозвіл Лопатинському споживчому товариству на отримання домоволодіння по вул.Центральній с.Лопатин, що перебувало раніше у власності Лопатинської райспоживспілки.

14.12.1989 року рішенням виконкому Лопатинської селищної ради надано дозвіл на початок будівництва контори і магазину.

 25.12.1990 року виконавчий комітет Лопатинської селищної ради прийняв рішення про завершення Лопатинським споживчим товариством будівництва адмінприміщення і магазину.

          У зв'язку із скрутним матеріальним становищем Лопатинському споживчому товариству не вдалося завершити будівництво даного об'єкту. Тому Лопатинське споживче товариство звернулось до виконавчого комітету Лопатинської селищної ради про оформлення права власності на незавершене будівництво контори.

Неможливість оформити  права власності на незавершене будівництво об'єкта стало підставою звернення Лопатинського споживчого товариства  про визнання  за ним права власності на будівельні матеріали об'єкту незавершеного будівництва контори і магазину площею 210,04 м.кв. по вул.Центральній в смт.Лопатин Радехівського району Львівської області»в судовому порядку.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Як вбачається з матеріалів справи, Лопатинське споживче товариство звернулось із клопотанням до виконавчого комітету Лопатинської селищної ради у видачі рішення на оформлення права власності на незавершене будівництво контори по вул.Центральній в с.Лопатин (згідно довідки КП ЛОР «Червоноградське МБТІ»готовність даного будівництва становить 9%), однак 08.06.2011 року отримало відмову у зв'язку із відсутністю необхідних для цього документів, а саме: рішення виконкому селищної ради про дозвіл на будівництво контори або виділення земельної ділянки і проекту забудови.

Рішенням виконавчого комітету Радехівської районної ради народних депутатів від 20.10.1988 року №218 надано дозвіл Лопатинському споживчому товариству на отримання домоволодіння по вул.Центральній с.Лопатин, що перебувало у власності Лопатинської райспоживспілки.

Згідно рішення виконкому Лопатинської селищної ради від 14.12.1989 року №160 вже було надано нею дозвіл на початок будівництва контори і магазину, що є в матеріалах справи.

 25.12.1990 року виконавчий комітет Лопатинської селищної ради прийняв рішення про завершення Лопатинським споживчим товариством будівництва адмінприміщення і магазину.

          В зв'язку із відсутністю коштів, позивач не зміг завершити будівництво даного об'єкту, внаслідок чого Лопатинське споживче товариство звернулось до виконавчого комітету Лопатинської селищної ради про оформлення права власності на незавершене будівництво контори.

Рішенням виконкому Лопатинської селищної ради №53 від 08.06.2011 року відмовлено  Лопатиснькому споживчому товариству у видачі рішення на оформлення права власності на незавершене будівництво контори по вул.. Центральна в селищі Лопатин в зв'язку з відсутністю необхідних для цього документів, а саме: рішення виконкому селищної ради про дозвіл на будівництво контори, або виділення земельної ділянки і проекту забудови.

Відсутність рішення виконавчого комітету Лопатинської селищної ради про оформлення свідоцтва на право власності на незавершене будівництво об'єкта стало підставою для звернення Лопатинського споживчого товариства до суду.

Відповідно до п.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Частини 4 та 7 статті 41 Конституції України встановлюють, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Приписи ст.ст. 15, 16 ЦК України узгоджуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, відповідно до яких держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Одним із шляхів захисту права та законних інтересів  суб'єктів господарювання та споживачів є визнання наявності або відсутності прав.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 392 ЦК України  власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаних статей, власник майна може звернутися до господарського суду з позовом про визнання його права власності лише у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним правовстановлювального документа.

Іншого способу захисту свого права, як звернення до суду з позовом про визнання права власності на будівельні матеріали об'єкту незавершеного будівництва у позивача немає, оскільки його право власності не визнається селищною радою.

Відмова  у оформленні права власності на об'єкт незавершеного будівництва  порушує право позивача здійснювати вільне володіння, користування і розпорядження належним йому майном.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні підтверджуватись певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог позивача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 33.34,43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Визнати за Лопатинським споживчим товариством (80200, смт.Лопатин Радехівського району Львівської області, вул. Січ.Стрільців 17, код ЄДРПОУ 01757863) право власності на будівельні матеріали об'єкту незавершеного будівництва контори і магазину площею 210,04 м.кв. по вул.Центральній в смт. Лопатин Радехівського району Львівської області.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                             Березяк Н.Є.    

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06.01.2012 року.