Постанова

від 30.11.2011 по справі 2а-1670/7968/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

            1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/7968/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Чеснокової А.О.,

при секретарі – Пшенишному В.С.,

за участю:

представника відповідача - Панченка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Пінотекс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2011 року позивач Приватне підприємство "Пінотекс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року № 0009042301/2938..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за період з ІІ кварталу 2008 року по ІІ квартал 2010 року, що є наслідком порушення позивачем підпункту 7.2.6 пункту 7.2 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, що видана для документального оформлення операцій за усними договорами підряду, контрагентами, які мають ознаки фіктивності. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочину між ПП "Пінотекс" та його контрагентами ПП "Алерт", ПП "Арона Сервіс", ПП "Маркап", ПП "Астелікс –2007" та ПП "Альпарі-Т" останні були існуючими суб'єктами господарювання (перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснювали свою діяльність згідно статті 3 ГК України. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ПП "Алерт", ПП "Арона Сервіс", ПП "Маркап", ПП "Астелікс –2007" та ПП "Альпарі-Т", зазначаючи, що первинні бухгалтерські документи, отримані ним на виконання договорів підряду, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до податкового кредиту ПП "Пінотекс". Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти своїх контрагентів на предмет добросовісного виконання ними своїх податкових зобов'язань.    

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, надав до суду клопотання про розгляд справи у відсутності позивача. .

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства та неправомірне формування податкового кредиту за фіктивними операціями з ПП "Алерт", ПП "Арона Сервіс", ПП "Маркап", ПП "Астелікс –2007" та ПП "Альпарі-Т", які не мають технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, а також мають інші ознаки фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Пінотекс" 11 листопада 1997 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 25159279) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 16 серпня 2011 року по 22 серпня 2011 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Алерт", ПП "Алерт Плюс", ПП "Інко", пп "Авеланж", ПП "Арона Сервіс", ПП "Саланг МТ", ПП "Асіст", ТОВ "Інтермассервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс –2007" та ПП Аькасар Плюс".  

За результатами перевірки 30 серпня 2011 року складено акт № 6341/23-209/25159279, в якому зафіксовано порушення позивачем підпункту 7.2.6 пункту 7.2 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму податкового кредиту за господарськими операціями з ПП "Алерт", ПП "Арона Сервіс", ПП "Маркап", ПП "Астелікс –2007" та ПП "Альпарі-Т" та відповідно занижено суму з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за ІІ квартал 2008 року на суму 3738,00 грн., ІІІ квартал 2008 року на суму 8765,00 грн., за ІV квартал 2008 року на суму 11221,00 грн., за ІІ квартал 2009 року на суму 1577,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року на суму 1837,00 грн., за ІV квартал 2009 року на суму 1355,00 грн., за ІІ квартал 2010 року на суму 1106,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 30 серпня 2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року № 0009042301/2938, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 25861,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 6465,25 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, вважає спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, протиправним, таким, що суперечить законодавству з питань, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням діючого законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, звернувся до суду з вимогою скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

 Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ, суд виходить з наступного.

    Законом України "Про податок на додану вартість" (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено коло платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до приписів пункту 1.7. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Законом також передбачено підстави й порядок включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту звітного періоду платником податків.

Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата, їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;    

    або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Під час проведення перевірки встановлено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 червня 2008 року по 30 червня 2011 року визначено його завищення на суму 29599,00 грн.

Підставою для встановлення завищення суми податкового кредиту по податку на додану вартість є господарські операції з ПП "Алерт", ПП "Арона Сервіс", ПП "Маркап", ПП "Астелікс- 2007" та ПП "Альпарі-Т".

Судом встановлено, що між позивачем та контрагентами були укладені договори, відповідно до яких контрагенти зобов'язувались надати позивачу певні товари (роботи, послуги).

Як слідує з матеріалів справи, між позивачем (Замовник) та ПП "Алерт" (Виконавець) укладено усний договір підряду, згідно умов якого Замовник зобов'язується виконати роботи з ремонту складських приміщень по вул. Кооперативній, 2, з будівництва виставкової зали за адресою вул. Кооперативна та виконати певні ремонтні роботи, а Замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання вказаного договору позивачем та ПП "Алерт" складено акти виконаних робіт від 30 грудня 2008 року № ОУ-3012-3 (а.с. 36) на суму 56105,00 грн., від 30 вересня 2008 року № ОУ-3009-2 (а.с. 41) на суму 43827,50 грн. та від 29 червня 2009 року № ОУ-2906-1 (а.с. 46) на суму 7887,50 грн.

Позивачем на користь ПП "Алерт" сплачено готівкові кошти відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордеру № 291201 від 29 грудня 2008 року - 10000,00 грн., № 120101 від 12 січня 2009 року - 10000,00 грн., № 130101 від 13 січня 2009 року - 10000,00 грн., № 140101 від 14 січня 2009 року - 7326,00 грн., № 60101 від 06 січня 2009 року - 10000,00 грн., № 50101 від 05 січня 2009 року - 10000,00 грн., № 301201 від 30 грудня 2008 року - 10000,00 грн.,  № 61001 від 06 жовтня 2008 року - 10000,00 грн., № 31001 від 03 жовтня 2008 року - 10000,00 грн., № 301112 від 30 вересня 2008 року - 10000,00 грн., № 11001 від 01 жовтня 2008 року - 10000,00 грн., № 71002 від 28 жовтня 2008 року - 2593,00 грн., № 210001 від 02 жовтня 2008 року - 10000,00 грн., № 290602 від 29 червня 2009 року - 10000,00 грн. (а.с. 28-40, 43-44, 48)

Для оформлення виконання угоди підряду ПП "Алерт" складено податкові накладні № 3012.3 від 30 грудня 2008 року (а.с. 37), № 3009.2 від 30 вересня 2009 року (а.с. , 42) та № 2906.1 від 29 червня 2009 року (а.с. 47). На підставі вищевказаних податкових накладних позивачем включено відповідні суми ПДВ до складу свого податкового кредиту за відповідний період та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та ПП "Арона Сервіс" (Виконавець) укладено усний договір підряду, згідно умов якого Замовник зобов'язується виконати роботи з ремонту складських приміщень, а Замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання вказаного договору позивачем та ПП "Арона Сервіс" складено акт виконаних робіт від 25 червня 2008 року № ОУ-2506-1 (а.с. 49) на суму 18691,67 грн.

Позивачем на користь ПП "Арона Сервіс" сплачено готівкові кошти відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордеру № 260603 від 26 червня 2008 року - 2430,00 грн., № 270604 від 27 червня 2009 року - 10000,00 грн., № 250603 від 25 червня 2009 року - 10000,00 грн. (а.с. 51).

Для оформлення виконання угоди підряду ПП "Арона Сервіс" складено податкову накладну № 2506.1 від 25 червня 2008 року (а.с. 50). На підставі вищевказаної податкової накладної позивачем включено відповідну суму ПДВ до складу свого податкового кредиту за відповідний період та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Таким чином, на підтвердження реальності вказаних правочинів позивачем надано податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, квитанції до прибуткового касового ордеру.

Разом з тим, суд критично оцінює надані докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, виходячи з наступного.  

    Наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 26 червня 2002 року №375/5 Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництвізатверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт".

    Відповідно до даного Наказу типова форма N КБ-2в поширюється  на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності; типова форма N КБ-3 - на усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування.

Акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість таких робіт складаються для визначення їх обсягів та проведення розрахунків.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази виконання вказаних договорів, а саме: договори, протоколи погодження договірної вартості робіт, кошториси, довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3); акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2а); акти фактичного використання матеріалів підрядника при виконанні ремонтних робіт складських приміщень, тощо.

Крім того, необхідно зазначити, що акти приймання –передачі виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи,  не містять необхідних реквізитів, а саме: не визначено перелік виконаних робіт по ремонту складських приміщень.  

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Алерт", ПП "Арона-сервіс" не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ПП "Маркап" (Продавець) укладено угоду купівлі-продажу металопласиткових вікон у кількості 6 шт. та дверей металопластикових у кількості 2 шт. на загальну суму 11022,00 грн.

Оплата проведена позивачем в повному обсязі на підставі рахунків-фактур № СФ-1509-3 від 15 вересня 2009 року (а.с. 52) та № СФ-0709-1 від 07 вересня 2009 року (а.с. 56) шляхом сплати готівкових коштів Продавцю відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів № 311386 від 15 вересня 2009 (а.с. 55) та № 311385 від 07 вересня 2009 року (а.с. 59). Відпуск товару контрагентом позивача здійснено на підставі видаткових накладних № РН-1509-3 від 15 вересня 2009 року та № РН-0709-1 від 07 вересня 2009 року.

Для оформлення виконання угоди підряду ПП "Маркап" складено податкові накладні № 1509.3 від 15 вересня 2009 року та №709.1 від 07 вересня 2009 року. На підставі вищевказаних податкових накладних позивачем включено відповідні суми ПДВ до складу свого податкового кредиту за відповідний період та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ПП "Астелікс-2007" (Продавець) укладено угоду купівлі-продажу офісних меблів на суму 6635,00 грн.

Оплата проведена позивачем в повному обсязі на підставі рахунка-фактури № СФ-1506-8 від 15 червня 2010 року (а.с. 60) шляхом сплати готівкових коштів Продавцю відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 311694 від 15 червня 2010. Відпуск товару контрагентом позивача здійснено на підставі видаткової накладної № РН-1506-1 від 15 червня 2010 року (а.с. 61).

Для оформлення виконання угоди підряду ПП "Астелікс-2007" складено податкову накладну № 150601 від 15 червня 2010 року (а.с. 62). На підставі вищевказаної податкової накладної позивачем включено відповідну суму ПДВ до складу свого податкового кредиту за відповідний період та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ПП "Альпарі-Т" (Продавець) укладено угоду купівлі-продажу кондиціонерів у кількості 2 шт. на суму 8130,00 грн.

Оплата проведена позивачем в повному обсязі на підставі рахунка-фактури № СФ-0812-8 від 08 грудня 2009 року (а.с. 64) шляхом сплати готівкових коштів Продавцю відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 311517 від 08 грудня 2009 (а.с.67). Відпуск товару контрагентом позивача здійснено на підставі видаткової накладної № РН-0812-4 від 08 грудня 2009 року (а.с. 65).

Для оформлення виконання угоди підряду ПП "Альпарі-Т"  складено податкову накладну № 81204 від 08 грудня 2009 року (а.с. 66). На підставі вищевказаної податкової накладної позивачем включено відповідну суму ПДВ до складу свого податкового кредиту за відповідний період та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Суд критично оцінює докази. які надані на підтвердження реальності здійснення даних господарських операцій, оскільки позивачем не надано документів, які б підтверджували факт передачі товарно-матеріальних цінностей від продавців покупцю, в тому числі відсутні  довіреності  на право отримання ТМЦ.

Відсутні відомості щодо оприбуткування товару позивачем, придбаного у ПП "Маркап", ПП "Астелікс-2007" та ПП "Альпарі-Т".

В ході судового розгляду не встановлено та не підтверджено матеріалами справи, що у подальшому позивач використовував вищевказані ТМЦ у власній господарській діяльності.

Судом відзначається факт відсутності товарно-транспортних накладних або інших документів, на підтвердження перевезення/зберігання придбаних позивачем ТМЦ. Серед документів, наданих суду, не виявлено документів, що підтверджують реальність проведення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

Отже, судом не встановлена, а позивачем не доведена реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Маркап", ПП "Астелікс-2007" та ПП "Альпарі-Т".

 Разом із тим, суд аналізуючи документи, надані позивачем на підтвердження реальності проведення господарських операцій, вважає необхідним зазначити наступне.

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 208 Цивільного кодексу України визначено правочини, які належить вчиняти у письмовій формі.

Так, виключно у письмовій формі належить вчиняти правочини, зокрема, між юридичними особами.

Всупереч вимогам чинного законодавства, правочини, укладені ПП "Пінотекс" з контрагентами, вчинені в усній формі.  

Крім того, згідно відомостей органів ДПС контрагенти позивача, ПП "Алерт", ПП "Арона Сервіс", ПП "Маркап", ПП "Астелікс- 2007" та ПП "Альпарі-Т", не мають технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, а також мають інші ознаки фіктивності.

Згідно актів від 17 червня 2011 року № 4068/23-209/36504035 щодо ПП "Маркап" (код 36504035) та від 17 червня 2011 року № 4192/23-209/34987777 щодо ПП "Арона сервіс" (код 34987777), акта Карлівської МДПІ від 17 червня 2011 року № 212/23/34873961 щодо ПП "Астелікс-2007" (код 34873961) про результати невиїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з   01 червня 2008 року по 31 березня 2011 року, проведеної у зв'язку із надходженням постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченко Ю.В. від 03 червня 2011 року, встановлено, що ПП "Маркап", ПП "Арона сервіс", ПП "Астелікс-2007" здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Така діяльність не може бути визнана господарською діяльністю підприємства, в розумінні пункту 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого господарська діяльність це - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Враховуючи відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, суд не має підстав для встановлення факту здійснення вищевказаними підприємствами фінансово-господарської діяльності в розумінні статті 3 ГК України.

Перевіркою податкового органу встановлено відсутність поставок товарів, робіт, послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків вищевказаними юридичними особами. У зв'язку з чим податковий орган дійшов висновку, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а також встановив відсутність як бази, так і об'єкта оподаткування податком на додану вартість за угодам, укладеними з ПП "Маркап", ПП "Арона сервіс", ПП "Астелікс-2007".

На підставі вищевикладеного органом ДПС зроблено висновок про відсутність у ПП "Маркап", ПП "Арона сервіс", ПП "Астелікс-2007" адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських операцій за укладеними угодами, про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, та як наслідок - відсутність наміру ПП "Маркап", ПП "Арона сервіс", ПП "Астелікс-2007" створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер, а податковий кредит та валові витрати сформовані даними контрагентами - недійсні.

З урахуванням відсутності належної кількості доказів на підтвердження факту правомірності віднесення витрат за угодами з ПП "Алерт" (код 32275589), ПП "Арона Сервіс" (код 34987777), ПП "Маркап" (код 36504035), ПП "Альпарі-Т" (код 36643102), ПП "Астелікс-2007" (код 34873961 та за умови відсутності належним чином укладених договорів між позивачем та його контрагентами, суд погоджується з висновками відповідача щодо заниження ПП "Пінотекс" сум з податку на додану вартість, що підлягають сплаті за ІІ квартал 2008 року на суму 3738,00 грн., ІІІ квартал 2008 року на суму 8765,00 грн., за ІV квартал 2008 року на суму 11221,00 грн., за ІІ квартал 2009 року на суму 1577,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року на суму 1837,00 грн., за ІV квартал 2009 року на суму 1355,00 грн., за ІІ квартал 2010 року на суму 1106,00 грн.  

Зазначені висновки перевірки не спростовано позивачем ні у позовній заяві, ні шляхом надання доказів чи пояснень у справі.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, серед яких, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи, оформлені належним чином,  з відображенням господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Підпунктом 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, якщо платник податку придбаває    (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого в зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)

Отже, податок на додану вартість - непрямий податок і сплачується (надходить) до  бюджету опосередковано через продавця. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) і дорівнює сумі податкових зобов'язань продавця.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту. На думку суду податкова накладна є обов'язковим, але не вичерпним, доказом правомірності формування податкового кредиту, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту, а орган ДПІ, приймаючи податкове повідомлення-рішення, про визнання недійсним якого заявлено позов, виходив з того, що позивач товар не придбавав, а отже не було операції, з якою Закон пов'язує право на оформлення податкових накладних продавцем. Видані у відсутність встановлених законодавством доказів на підтвердження факту проведення оплати товару податкові накладні не відповідають вимогам законодавства та не можуть бути підставою формування податкового кредиту.

Згідно статті 86  Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно виключено із складу податкового кредиту суму в розмірі 25861,00 грн., та відповідно донараховано позивачу податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду  своїх  доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись  статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Пінотекс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

    Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2011 року.

    Суддя                                 А.О. Чеснокова