Рішення

від 13.01.2012 по справі 5015/6258/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/6258/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.12                                                                                           Справа№ 5015/6258/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Західресурс”, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Комфортбуд-1”, м. Львів

про стягнення суми боргу 84047 грн. 37 коп.

                                                                                       Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання Шевців В.І.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

від позивача: Павлюк Ю.І.

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу прокурор, представник позивача та представник відповідача відмовились.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю “Західресурс” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Комфортбуд-1” про стягнення 84047 грн. 37 коп.

Ухвалою суду від 28.10.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.11.2011р. В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, ухвалами суду від 22.11.2011р., від 08.12.2011р, від 19.12.2011р. розгляд справи відкладався з підстав викладених у вказаних ухвалах.

Представник позивача в судовому засіданні 10.01.2012р. позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання 10.01.2012р. повторно не з'явився, письмового пояснення на позов не подав, причин невиконання вимог ухвал суду та неявки в судове засідання не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Відповідно до укладеного 15.02.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Західресурс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Комфортбуд-1” договору № 003/2011, Позивач (Комісіонер)   зобов'язувався за дорученням та в інтересах Відповідача (Комітента) здійснити від свого імені продаж товару (напівпівфабрикат вет-блу/вет-вайт із шкур ВРХ) за межі митної території України. Товар передавався на комісію окремими партіями згідно Акту приймання-передачі товару.

На виконання п. 4 Договору Відповідачем було передано на комісію 21.03.2011р. напівфабрикат вет-блу із шкур ВРХ в кількості 5 548,36 м. кв. заставною вартістю 2372483 грн. 82 коп. та 29.03.2011р. напівфабрикат вет-блу із шкур ВРХ в кількості 4 576,74 м. кв. заставною вартістю - 2295918 грн. 72 коп., що підтверджується Актами приймання-передачі товару № 001/2011 від 21.03.2011р. та № 002/2011 від 29.03.2011р.

Отриманий на комісію товар був реалізований та вивезений за межі митної України, що підтверджується вантажно-митними деклараціями (ВМД) № 206040000/2011/001058 від 24.03.2011р. та № 206040000/2011/001193 від 01.04.2011р.

Відповідно до умов Договору та на підтвердження виконання зобов'язань Позивач надав Звіти комісіонера № 2011-13 та № 2011-22, які Відповідачем були прийняті та підписані.

Згідно встановленого сторонами порядку  розрахунків,  кошти  отримані  від продажу товару надходять на поточний рахунок комісіонера (Позивача), який не пізніше 180-днів  з  дня оформлення ВМД зобов'язаний перерахувати комітенту суму еквівалентну вартості товару за курсом НБУ на дату оформлення ВМД. За згодою сторін сума еквівалентна вартості товару може бути погашена шляхом передачі векселів.

На виконання зобов'язань по Договору № 003/2011 від 15.02.2011р. Позивачем передано Відповідачу 30.03.2011р. вексель номінальною вартістю 2373379 грн. 36 коп. та 24.06.2011р. вексель номінальною вартістю 2295918 грн. 72 коп., що підтверджується Актами прийому-передачі векселів.

За умовами Договору, Відповідач зобов'язувався сплатити комісіонеру винагороду у розмірі 1,5% від вартості реалізації товару, на протязі 5-ти банківських днів від дати підписання Акту виконаних робіт.

Однак, відповідач свої зобов'язання належним чином в повному обсязі по сплаті комісійної винагороди не виконав. Станом на час звернення з позовом до суду у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем в розмірі 84047 грн. 37 коп.

При прийнятті рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України - за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 3 ст. 1012 ЦК України - істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Згідно із вимогами ст. 1022 ЦК України - після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Виходячи із змісту коментованої статті, позивачем був переданий звіт про виконання умов договору та все одержане у вигляді простих векселів серії АА 1724158 від 30.03.2011р. та серії АА 1724159 від 24.06.2011р.

Після отримання вказаних звітів та векселів, відповідач повинен був повідомити позивача про заперечення до виконаних зобов'язань. Однак, заперечень у відповідача не було, відтак ним було підписано акти прийому –передачі виконаних робіт та звіти комісіонера.

Відповідно до ч. 1 ст. 1013 ЦК України - комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 1011-1013, 1022, ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Комфортбуд-1” (ідентифікаційний код 33169993, м. Львів, вул. Стрийська, 121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Західресурс” (ідентифікаційний код 31262888, м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14) 84047грн. 37коп. заборгованості, 840грн. 47коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII  ГПК України.

          Відповідно до ст.85ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.01.2012р.

Суддя                                                                                             Левицька Н.Г.